Центральний півзахисник «Аталанти U-18» і юніорської збірної України Олександр Драган розповів про свій новий професійний контракт із бергамасками та перспективи в Італії.
Олександр Драган
— Олександре, розкажіть про підписання професійного контракту з «Аталантою».
— Це було не підписання, а перепідписання контракту. Термін нової угоди розрахований до 2029 року. Умови, звісно, покращилися.
— Вже тренувалися з першою командою «Аталанти»?
— Так, тренуюся з першою.
— Розкажіть про методи роботи Гасперіні? Як відомо, це дуже суворий тренер.
— Так і є, Гасперіні суворий тренер. Але він завжди підтягує молодь у першу команду і наставляє її на правильний шлях. Для молодих гравців він намагається бути як тато.
— Ви розмовляли з Гасперіні, що він говорить про ваші перспективи?
— Він мені підказує, як діяти на футбольному полі. А про мої перспективи він не може нічого сказати, бо там вирішують інші люди — директори клубу.
— Що від вас Гасперіні вимагає на полі?
— Він від мене вимагає бути активним і грати в агресивно-атакувальний футбол.
— Хто вас вразив на тренуваннях першої команди, що ви дивилися і думали: вау, ось це рівень?
— Це троє людей — де Кетеларе, Лукман і Ретегі. Ось це топ-рівень!
— Хто із футболістів першої команди взяв вас під своє крило?
— Лукман. Як людина, він дуже приємний, товариський, веселий, завжди з посмішкою на обличчі. Адемола випромінює доброту.
— Які він вам давав поради з висоти свого досвіду?
— Лукман мені сказав: «Хлопче, просто розважайся на полі. Футбол — це веселощі. Не потрібно напружуватися, будь завжди розслабленим і тоді все буде добре».
— У вас на позиції дуже потужні конкуренти — де Кетеларе, Пашаліч, Лукман, де Рон. Як ви оціните свій рівень порівняно з ними, чи зможете нав’язати конкуренцію?
— У них дуже високий рівень, але повільно, не поспішаючи, подивимося, як воно буде у майбутньому. Я готовий до конкуренції. У мене ще все попереду.
— Коли ми вас побачимо в заявці першої команди Аталанти?
— У цьому сезоні навряд чи. Зараз перед Аталантою стоять дуже високі цілі і ніхто ризикувати не буде, випускаючи молодь. А ось у наступному сезоні, подивимося. Я сподіваюся, що отримаю шанс, задля цього буду викладатися на тренуваннях на 200 відсотків.
— Ви вже готові до гри в Серії А?
— Завжди готовий (сміється, — прим. А.П.).
— Розкажіть для українських уболівальників, які не мають змоги стежити за вашими матчами, на якого топ-футболіста вашої позиції ви схожі за стилем гри?
— Я думаю, на Жоау Фелікса, коли мене випускають у центрі поля. Але іноді я граю лівого вінгера. Десь 80 на 20 відсотків. Особисто мені комфортніше грати в центрі, це моя рідна позиція. Я можу зіграти і опорника, і бокс-ту-бокс, і під нападником.
— Хто ваш кумир?
— Кевін Де Брюйне. Намагаюся рівнятися на нього.
— Як ви проводите вільний час у Бергамо, можливо, захоплюєтеся комп’ютерними іграми?
— В основному я вивчаю італійську мову. Також гуляю містом зі своїми друзями іноземцями, які живуть зі мною на базі. А що стосується комп’ютерних ігор, то я не їхній фанат.
— В Аталанті ще згадують Малиновського і Коваленка?
— Малиновського дуже часто згадують. Коли дізналися, що я з України, то жартували: «О, ти не його син, випадково?». Я відповідав, що ні.
Також гравці Аталанти говорили, що в Малиновського найжахливіший музичний смак, який вони чули у своєму житті (сміється, — прим. А. П.). Але я нічого не можу сказати з цього приводу, тому що не знаю, що він слухав.
— Не пробували свою музику просувати в роздягальні Аталанти, щоб стерти пам’ять про смаки Малиновського?
— Пробував, але молодим ніхто не дозволяє підключатися до колонки.
— А яку ви музику слухаєте?
— Здебільшого, американський реп, хіп-хоп та італійську музику, яка допомагає розуміти мову. Мені вона дуже сподобалася. Також стежу за українськими виконавцями. Російську музику взагалі виключив зі свого плей-листа.
— Ви спілкувалися з Малиновським і Коваленком?
— Ми тренувалися на одній базі, але коли вони були в Аталанті, мене ще не залучали до роботи з першою командою. Я бачив, як вони тренуються, але з ними не контактував.
— Давайте трохи про збірну. Як вам гралося в юніорській команді України під керівництвом Юрія Мороза?
— Чудово! У Юрія Леонтійовича дуже великий досвід. Він нам усе розповідав, пояснював, розкладав по поличках суперників. З боку тренерського штабу дуже професійний підхід. Жодного поганого слова сказати не можу.
— Чому стався провал на Євро, де наша команда не змогла вийти в плей-оф із доволі посередньої групи (поразки від Сербії 0:1 та Чехії 1:3, і перемога над Кіпром 2:0)?
— Мені здається, велику роль зіграло наше ставлення до цієї групи. Ми дуже впевнено пройшли відбір, а суперники на Євро на папері здалися слабшими, ніж були в кваліфікації. І ми десь подумали: «Та! І так проскочимо». І ось що із цього вийшло. Але це особисто моя думка.
— Що Мороз сказав після Євро, був розбір польотів?
— Юрій Леонтійович сказав, що нам не вистачило досвіду.
— Кого з гравців нашої молодіжки можете відзначити, хто виділяється?
— У збірну завжди викликаються найкращі з найкращих, і кожен гравець, хто туди потрапляє — дуже високого рівня.
— Що скажете про Артема Степанова, який уже дебютував за першу команду Байєра?
— Я його охарактеризую одним словом — Монстр! — Артем мій хороший друг і я знаю, що він дуже багато працює над собою, тому йому заслужено дають шанси у першій команді Байєра. Я впевнений, що він стане другим Голандом. Ерлінгу потрібно побоюватися, зміна йому вже підростає (сміється, — прим. А.П.).
— Ну й останнє запитання: де ви бачите себе через десять років?
— Мінімум — в основі «Аталанти». А якщо помріяти, то це АПЛ і «Манчестер Юнайтед». Я вболіваю за цей клуб із самого дитинства. Моя перша футболка була МЮ і мені завжди хотілося бути саме там.
— Де ви взяли футболку МЮ?
— Мені її подарували на день народження, коли мені виповнилося 5 років.
— Сподіваюся, ваша мрія здійсниться. Наші люди в АПЛ завжди потрібні.
— Велике дякую! Буду старатися.
Андрій Піскун
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (2)