Колишній півзахисник Чорноморця та збірної СРСР Віктор Пасулько поділився своїми враженнями від протистояння збірної України та збірної Бельгії (3:1, 0:3) в плей-офф Ліги націй за право виступати в Дивізіоні «А» цього турніру.
Віктор Пасулько— Які ваші враження від протистояння збірних України та Бельгії у Лізі націй?
— В Україні триває війна вже четвертий рік, і для мене не зовсім зрозуміла ситуація, коли наші хлопці грають у футбол. Так, можна говорити, що це все для людей, яким зараз нелегко, для воїнів, але це дуже складно, коли треба перемикатися з огляду на те, скільки в Україні гине мирних людей.
А щодо безпосередньо гри, то в першому поєдинку наша збірна мені сподобалася, а ось матч в Генку, м’яко кажучи, залишив багато запитань. Практично вся гра йшла на одні ворота. Результат говорить сам за себе.
Я спостерігаю за збірною України, і в мене складається враження, що ми не маємо єдиного колективу. Так, за іменами команда непогана, але немає, як мені здається, згуртованості, всі самі по собі, кожен зі своїми думками. Вважаю, що й у тренерському штабі є проблеми: одного беруть, іншого не беруть, третього ставлять. Я можу помилятися, але така думка складається зі сторони.
І якщо чесно, я не здивований, що збірна України програла цей матч, хоча якщо говорити про двоматчеве протистояння, то «синьо-жовті» могли досягти і більшого.
— Для багатьох здалися несумісними футбол без гострих моментів із сподіванням на збереження рахунку та заяви перед матчем, що все для українців та ЗСУ…
— Це й мене зачепило. Я, звичайно, знаходжуся далеко від усіх подій, але, знову ж таки, це все непросто, і грати у футбол, і все пов’язувати з війною. Дуже хочеться, щоб ця війна закінчилася і почалося спокійне життя. У такій ситуації і самих футболістів важко критикувати.
— Чи не провина тренера у тому, що, як ви сказали, у команді немає єдності?
— Це була суто моя думка, вона може бути помилковою, але я так бачу ситуацію. Я з Сергієм Ребровим у добрих стосунках. Ми давно знаємо одне одного. Хоча частка провини наставника є, але більшою мірою це залежить від футболістів. Я не побачив у грі з Бельгією того, що треба зібратись, зіграти один за одного. Виграти перший матч — 3:1, а потім так безпорадно програти матч-відповідь, це наштовхує на багато думок.
— Чи можна сказати, що це Україна програла, а не Бельгія виграла з огляду на те, як розвивалися події на полі?
— Навіщо принижувати гідності бельгійців? Вони мають сильну збірну, незважаючи на всі нюанси, які з ними відбувалися останнім часом…
— Але річ у тому, що до 70-ї хвилини бельгійці мали півтора моменту, а після першого пропущеного м’яча українці «попливли».
— Це говорить про ненайкращий психологічний стан колективу. Класна команда не має права так розвалюватись. І це вже не перший подібний випадок.
— Від таких поразок тяжко відходити?
— Будь-яка поразка впливає на настрій у команді, але збірна — не клуб, у хлопців буде час відійти від цього розгрому, бо наступного разу збірна, якщо не помиляюся, збереться аж на початку червня. Потрібно постаратися перезавантажитись і в наступних офіційних поєдинках виступити краще, збірна України це може, якщо правильно поставити процес.
— Чи можна, як заспокоєння, сказати, що це не відбір чемпіонату світу чи, припустимо, фінальна частина турніру?
— Ні. Не можна було відпускати бельгійців після такого результату у першому матчі. Добре, нехай це буде другорядний турнір, але це рівень збірної, де апріорі так не можна грати. Нема стабільності. А перемога дала б трохи радості тим людям, котрі переживають за збірну, тим, хто захищає Батьківщину. А коли так граєш, усі гучні слова не мають ціни. Збірна України підвела свою країну.
Сергій Дем’янчук
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар