Днями з’явилося перше інтерв’ю турецького тренера Арди Турана як наставника донецького «Шахтаря». І воно точно заслуговує на те, щоб поглянути на нього збоку. Цікавий, звісно, фахівець очолив «гірників».
Арда ТуранНайцікавіша і навіть показова фраза Турана (яка, до речі, миттю заповнила медіапростір), на мій погляд, була такою: «Моя мета — ніколи більше не дати „Динамо“ стати чемпіоном України».
Ну, слава Богу — видихнули «Олександрія», «Полісся», «Кривбас» та інші клуби УПЛ. У боротьбі за чемпіонство «Шахтар» їм не перешкода. Адже вони не «Динамо». Якщо чемпіоном стане одна з цих команд, Туран із такою ж посмішкою, з якою він давав це своє інтерв’ю, відзвітує своєму роботодавцю: «Все добре, „Динамо“ — не чемпіон, мету досягнуто!».
Ви розумієте в чому парадокс? Людина ще не почала грати в чемпіонаті України. Людина тільки вступила на посаду. Вона абсолютно не знає країни, її футболу, специфіки, вона не знає тут поки що ні-чого-го. Але йому ВЖЕ дивним чином прищепили комплекс щодо «Динамо». Він націлений на те, щоб чемпіоном не став хтось інший. Це не мої слова, а його, дослівна його цитата вище.
Не можна не процитувати в цьому зв’язку колишнього нападника «Динамо» Віктора Леоненка: «Для мене це дивна заява. Головний тренер повинен говорити про свою команду — щоб „Шахтар“ став сильнішим і показував клас».
Але взагалі, повертаючись до репліки Турана, треба визнати, що це, звісно, гідно якоїсь гумористичної програми: заявити, що завдання — не перемогти, а зробити так, щоб не переміг хтось інший. Виглядає це як еталонна закомплексованість! Хто ж її так швидко прищепив Турану? Кому ж там настільки важко від трьох зірочок на емблемі «Динамо» і від того, що поставити одну зірочку на емблему «Шахтаря» не варіант тільки з тієї причини, що не може бути там зірочок менше, ніж у «Динамо»?
Можливо, тому, хто замість організації церемонії нагородження команди «Шахтар» почесними бронзовими медалями чемпіонату України вирішив «обклеїти» один із ТРЦ Києва полотнами про те, що головним тренером «Шахтаря» буде турок? Києву немає діла, абсолютно немає діла до того, що там відбувається в «Шахтарі», хто там тренер. Ця команда, всі її новини, події не мають жодного стосунку до Києва. І ніколи не матимуть. Хоч на асфальті Хрещатика портрет Турана намалюй.
І, знаєте, це ж не історія місяця чи року. Був у Донецьку стадіон «Локомотив». І раптом у якийсь момент, років 20 тому, його перейменували на РСК «Олімпійський». До чого тут Олімпіада до Донецька, подумав тоді я? Ну, у Києві зрозуміло, чому Республіканський стадіон перейменували на НСК «Олімпійський»: по-перше, сама назва на той момент уже була неактуальною, а, по-друге, на цьому стадіоні (зокрема) справді проходила Олімпіада 1980 року, тут запалювали олімпійський вогонь. Усе логічно. Але стадіону «Локомотив» з якого переляку ставати «Олімпійським»?
Але щойно після такої зміни назви цей стадіон став домашнім для «Шахтаря», все відразу стало на свої місця. «Динамо» грає на «Олімпійському», отже, і в «Шахтаря» має бути свій «Олімпійський»!
І знову це виглядає, як та сама еталонна закомплексованість. Яка раз по раз проявлялася і продовжує проявлятися.
Ось, наприклад, зовсім недавно, восени минулого року спортивного директора «Шахтаря» Даріо Срну попросили оцінити виступ його команди в основному етапі Ліги чемпіонів. Просте запитання. Яке стосується тільки «Шахтаря». Ну, може, ще побічно — його суперників по Лізі чемпіонів. Але знаєте, що відповів Срна? А ось це, дослівно: «У „Динамо“ нуль очок у Лізі Європи, а у нас одне в Лізі чемпіонів».
...Іноді, після ось таких реплік Срни й Турана, після появи Олімпійського стадіону в Донецьку складається враження, що нинішній «Шахтар» вбачає сенс свого існування не у своїх перемогах і досягненнях, а в невдачах «Динамо».
Ну і наостанок вважаю за необхідне акцентувати на складі тренерського штабу Турана в «Шахтарі»:
Керем Яваш
Емрах Каракован
Мерт Сомай
Сінан Сарікурт
Утку Алемдароглу
Карло Ніколіні.
Хтось посміється і скаже — «Шахтарспор» (до речі, цю назву вже запропонував все той же Леоненко). Хтось у відповідь підіграє і скаже — «Шахтарсарай». Але не треба так, хлопці — ну це ж просто-напросто «Шахтар», це ж просто бронзовий призер чемпіонату України, просто учасник 1-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи наступного сезону, де всі свої тези Туран зможе перевірити на практиці з командою з-поміж таких міцних суперників на міжнародній арені, як «Пріштіна», «Ілвес», «Сабах», «Хьокен» та інших клубів цього ж рангу.
Хоча, судячи з усього, особливого завдання перед новим наставником «Шахтаря» ні на цьому етапі турніру, ні взагалі в єврокубках стояти не буде — головна мета для нього полягає в тому, щоб чемпіоном України не стало «Динамо». Він сам так сказав. То до чого тут єврокубки?
Олександр ПОПОВ
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар