Президент «Інгульця» Олександр Поворознюк розповів, чому Желько Любенович не очолив клуб із Петрового та пішов із «Ворскли», не провівши на чолі полтавської команди жодного матчу.
Олександр Поворознюк«У »Ворсклі" відбулося те саме, що і в «Інгульці». У Любеновича є одна «фішка»
— Олександре Григоровичу, Любенович залишив «Ворсклу» перед початком сезону. У минулому році він мав очолити Інгулець, але цього так і не сталося. Час уже пройшов, то, може, розповісте, що тоді сталося?
— Любенович у футболі — це як Тимошенко у політиці. Та — проблема у політиці, а цей — у футболі. Дайте Тимошенко посаду прем’єр-міністра і вона почне говорити, що Зеленський — це найкращий президент, а без посади їй все не так.
Я розмовляв із керівництвом «Ворскли», коли вони приїжджали до нас на «товарняк», і можу сказати, що в полтавському клубі сталася така сама ситуація з Любеновичем, що свого часу у нас в «Інгульці».
— Так що тоді трапилося з Любеновичем в «Інгульці»?
— Ми з ним вже про все домовилися, я йому давав добро на всіх футболістів, яких він хотів. Єдине питання, яке залишалося — це зарплата. Я йому казав: «Давай обговоримо фінансові умови. Скільки ти хочеш отримувати?». Любенович відповідав: «Александр Григорьевич, зарплата для меня вообще не важна. Мне важно работать и показывать результат. Мы всегда договоримся, не переживайте».
Час іде, я йому кажу: «Приїжджай, заключимо контракт». — «Я сейчас за границей». Я питаю: «Я можу оголошувати тебе головним тренером „Інгульця“?». На що він відповів: «Конечно! Мы обо всем договоримся, зарплата не важна».
Тут бац! Залишається два дні до початку чемпіонату, мені дзвоне Любенович і починає розповідати, скільки він хоче грошей получать. Коли я почув суму, у мене аж очі на лоб вилізли, чуть косоглазіє не получив.
Я кажу: «Ну як так? Ми ж із першого дня все обговорили». — «Нет! Я за такие деньги работать не буду». От точно таке саме відбулося у «Ворсклі». У Любеновича є така «фішка», що він не говорить спочатку, скільки хоче отримувати. Він все залишає на сам кінець, думаючи, що потім виходу у керівництва клубів вже не буде. Але вихід є завжди.
«У мене Любенович хотів отримувати 200 тисяч гривень в місяць. Хоча Лупашко в "Інгульці» працював за 80 тисяч«
— Яку ж зарплату Любенович хотів отримувати в "Інгульці»?
— У мене він хотів отримувати 200 тисяч гривень в місяць і щоб його помічники получали 180 тисяч. Хоча Лупашко в «Інгульці» працював за 80 тисяч гривень, а його асистенти отримували 60 тисяч. Я Любеновичу запропонував такі самі умови, які були в Лупашка, і сказав: «Я не можу підняти тобі зарплату в три рази». Любенович заявив, що за таку зарплату до нас не поїде, навіть домовлятися не захотів, хоча до цього казав, що «дєньгі нє проблєма» і для нього головне «показать результат». Його улюблена фраза, яка мене бісить: «Мы всегда договоримся. Дело не в деньгах». А у підсумку захотів 200 тисяч за два дні до початку чемпіонату!
До речі, я домовився із Пересоляком, щоб він Любеновича безкоштовно відпустив в Інгулець. Валєра без проблем пішов назустріч. А не так, як розказував потім Любенович — що його клуб не відпускав, чи що агенти погрожували. Ми з ним просто не зійшлися по зарплаті.
— А яку ж зарплату Любенович отримував у Минаї?
— 50 тисяч гривень.
Андрій Піскун
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
