Скандальна ситуація навколо сербського тренера Желько Любеновича продовжує розвиватися. Нагадаємо, 44-річний спеціаліст заявив, що почав отримувати погрози від агентів, які його привели на пост наставника полтавської «Ворскли», що і змусило його залишити не тільки це клуб, а і Україну. Пізніше стали відомі імена цих агентів — це Костянтин Лемішко та Ярослав Зварич. І ось теперь детально про всю цю ситуацію розповів Зварич.
Желько Любенович. Фото — fcminaj.com— В четвер мені зателефонував [голова комітету етики та чесної гри УАФ] Андрій Давиденко і сказав, що хоче викликати мене і Костянтина Лемішка на допит стосовно ситуації з Любеновичем, який заявив, що йому погрожували.
Одразу скажу, що це відвертий наклеп. Такого не було і не може бути з нашої сторони. Я нічого не боюся, готовий їхати в УАФ і пройти всі процедури. Я не дам, щоб моє прізвище фігурувало в незрозумілих історіях.
За 10 років роботи у футболі жоден гравець чи тренер не заявляв, що я тисну або погрожую. Цей випадок — перший і, вважаю, безпідставний.
— Це ви привели Любеновича у «Ворсклу»?
— Так. Ситуація була така. Подзвонив наш давній товариш, який сказав, що «Ворсклі» потрібно знайти тренера. Я порекомендував Любеновича. Протягом доби ми все зробили. Я був разом з Любеновичем і зустрічався з одним із керівників «Ворскли». Жельку сподобався проект і умови, які запропонував клуб, і він одразу підписав контракт.
— Так чому тоді Любенович пішов із «Ворскли», не пропрацювавши там навіть місяць?
— Любенович захотів, щоб залишився кістяк команди: Пердута, Скляр, Нестеренко, Кулач. Один з директорів «Ворскли» йому сказав: «Якщо хочеш, то веди з ними переговори. Клуб не може забезпечити їхні фінансові апетити». Любенович декілька разів зустрічався з цими футболістами, але домовитися не вийшло, не зійшлися по зарплаті.
Він подзвонив мені і почав жалітися, що в нього немає футболістів. Я був спокійний, казав: «Желько, заспокойся, зараз команди УПЛ повернуться зі зборів і буде нагода взяти когось в оренду. Також можна подивитися молодь».
Коли стало зрозуміло, що у «Ворскли» справи з фінансами не надто райдужні, ми попросили Желько Любеновича працювати з тим складом, який вже є в клубі.
Але щойно контракт був підписаний, він почав активно наполягати на підписанні кількох нових гравців — особливо одного, якого дуже хотів бачити в команді. Ми ж неодноразово пояснювали, що цей «особливий» футболіст просто не дотягує до рівня основи. Теж саме йому сказали і директори — що не бачать цього гравця в команді, бо в нього велика зарплата і він нічим не допоможе «Ворсклі». Такого висновку вони дійшли, коли подивилися на цього гравця у спарингу.
Спершу Любенович з нами погоджувався, але потім знову повертався до цієї теми і вперто просував цього гравця.
Це викликало у нас серйозні підозри: чи не стоїть за цим якась не зовсім чиста історія? Чи не йдеться про спробу провернути сумнівний трансфер?
Згодом, зрозумівши, що побудувати сильну команду без фінансових вливань не вдасться, а провернути підкилимні схеми в клубі не вийде, Любенович вирішив піти раніше строку. І замість того, щоб чесно сказати, що не впорався, почав сипати голослівними звинуваченнями — мовляв, на нього тиснули, ледь не погрожували.
— Дайте конкретну відповідь — ви його залякували чи ні? Чи була якась жорстка розмова із Любеновичем, щоб він міг її сприйняти, як погрозу на свою адресу?
— Нічого такого не було. Була лише одна розмова про того футболіста, якого Любенович дуже сильно хотів підписати.
Потім Любенович почав мені надзвонювати і казати, що це я всіх налаштував у клубі проти цього гравця. Я додав у конференцію Лемішка і в телефонній розмові ми про все поговорили. Ми висловили свою думку, Любенович — свою. Розмова відбулася на підвищених тонах, але ніяких погроз там не було. Любенович підвищив голос на мене, а Костя у відповідь — на нього. Звичайна робоча розмова. Все!
Робочі розмови у футболі бувають емоційні. Але це не означає погрози. Це звична частина живої професійної дискусії.
Через два дні у Любеновича було день народження, я його привітав, він підняв слухавку, Лемішку також відписав. А на другий день з’явилася інформація, що він покидає «Ворсклу».
— Що це за футболіст, якого так хотів Любенович?
— Я прізвище називати не буду.
— Він з УПЛ, українець?
— Українець. Скажу так: ця людина кругом була, але ніде толком не заграла.
— Лемішко ваш партнер? У вас є агентські ліцензії?
— Ні, у мене і Лемішка немає агентських ліцензій. Ми партнери, але не агенти, просто консультуємо футболістів і співпрацюємо з агентами, у яких є ліцензія ФІФА.
— Чи платили вам Любенович або «Ворскла» якісь гроші?
— Любенович спитав: «Скільки з мене за вашу роботу?». Але ми одразу відповіли, що гроші нас не цікавлять, ми просто даємо йому шанс працювати, щоб він здобув собі ім’я у тренерській роботі: «Ворскла» — це гарний бренд і ти можеш повернути команду в УПЛ, показавши, що є кваліфікованим тренером». «Ворскла» нам теж нічого не платила.
— У чому був тоді ваш інтерес, якщо не в грошах?
— Це була просто допомога нашому старому другу, який попросив знайти тренера для «Ворскли».
— Чи спілкувалися ви з Любеновичем після його інтерв’ю, де він сказав про погрози?
— Востаннє я з ним розмовляв на його день народження. На наступний день я хотів відправити до Любеновича одного футболіста, написав йому, але він не відповів. Потім хлопці сказали, що він іде з команди. Також телефонував Любеновичу вчора. Хотів у нього запитати про цю ситуацію. Може, йому хтось інший погрожував, а не ми? Також цікаво, як він трактує слово «погроза», можливо, якось по-іншому? Проте Любенович не підняв слухавку, тож розмови не відбулося.
— Як думаєте, чому тоді Любенович сказав, що йому погрожували?
— Я думаю, він просто придумав відмазку, бо не хотів працювати з тими футболістами, які були на той момент у «Ворсклі». Зрозуміло, що туди приїжджали гравці не найвищого рівня, але були перспективні, з якими треба було працювати і щось ліпити. А Любенович хотів все і одразу.
На перегляді у «Ворсклі» був захисник «Гірник-Спорту» Принс Чібуезе. Любенович сумнівався, чи варто його брати, а Бабич, як побачив нігерійця у двосторонці, то одразу сказав підписувати.
Я Любеновичу одразу сказав, що не буду нав’язувати футболістів: «Бери в команду, кого хочеш, головне — дай результат».
— Що будете робити далі?
— Поїду в УАФ, пройду всі процедури і детектор брехні. Також ми підготували лист до УАФ, де все пояснили. Я буду до останнього відстоювати своє ім’я. Хоча я не розумію до чого тут комітет з етики та чесної гри, якщо я не ліцензований агент.
На Любеновича ми також подамо позов до громадського суду щодо наклепу. Нехай відповідає за свої слова.
Олександр Калінін
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
