Генеральний директор «Динамо» Дмитро Бріф розповів про припинення співпраці з Артемом Кравцем.
Дмитро Бріф— Інтерв’ю Артема Кравця вийшло дуже резонансним. Так відкрито про внутрішні процеси в «Динамо» ще ніхто не говорив. Як його сприйняли в клубі і які наслідки воно матиме?
— Давайте оперувати фактами. Більша частина його інтерв’ю була пов’язана з неперевіреними домислами. При кожній згадці таких звинувачень він постійно додає: «Я чув», «Мені казали», «Хтось там бачив». Якщо ти відповідаєш за цей напрям, знайди механізм перевірки і перевір. Чи прийди, попроси допомоги в перевірці цих фактів.
Те, що наговорив Артем, більше схоже на коментарі в соцмережах, в яких хтось каже: «Мого брата кум хотів влаштувати дитину, але в нього попросили гроші». Ніколи не вказується, хто просив і як. Якщо він хотів щось змінити, то міг би прийти і сказати: «Є такий факт. Я не знаю, як це перевірити». Чи знайти спосіб перевірити це, і сказати хоч якусь конкретику.
Коли у нас закінчився з ним контракт, то клуб не дав жодного коментаря, чому він не продовжує працювати, чи причин звільнення. Ми не любимо виносити сміття назагал. Він був частиною клубу, і ми продовжували його підтримувати навіть після його відходу з «Динамо».
Людина прийшла до Ігоря Михайловича з пропозицією чи з проханням взяти його на роботу радником. З чим Ігор Михайлович погодився. Йому віддали напрям реформування академії. У своєму ж інтерв’ю Артем зізнався, що коли він прийшов, то не знав з чого починати. І саме через відсутність в нього знань і компетентності клуб робив все можливе, щоб його навчати і щоб він розвивався.
Насправді це ж клуб оплачував його навчання і відрядження за програмою підготовки управлінців, яку проводила Європейська клубна асоціація. Він так пишається цим сертифікатом. А це ж клуб його направив. І «Динамо» його відрядило на стажування в «Аякс», «Андерлехт», «Брюгге». Він був у всіх цих клубах. І клуб це робив з вірою в те, що він зможе себе реалізувати як менеджер.
Перші місяці він дійсно намагався вчитися, хотів зрозуміти, як це працює, як це може бути ефективніше, висловлював якісь ідеї по академії, які всі приймалися. Ми з ним зустрічалися. Але через якийсь час його ентузіазм по академії згас. Знаєте чому?
— Чому?
— Все ж просто. Це кар’єрні амбіції, не підтверджені якоюсь компетентністю, ні досвідом, ні професійними знаннями. Він просто бажав зайняти місце директора академії. Про що прямо говорив. Але директор академії — це ж не просто людина, яка пройшла однорічне навчання чи чотири сесії.
Директор академії — це надзвичайно відповідальна посада. В його компетенцію входить і селекція, про яку Артем так багато говорить. Забувши сказати, що основний склад у нас на 85% складається з вихованців академії. Чомусь воно працювало до Артема і продовжує працювати.
У минулому сезоні основна команда стала чемпіоном України, U-19 два сезони поспіль у нас чемпіони країни. Наші академічні групи завоювали всі золоті медалі, крім U-15, яка програла у півфіналі в серії пенальті. Якщо в академії все так погано, то чому «Динамо» займає перші місця? Чому близько 100 наших вихованців академії грають в різних чемпіонатах, зокрема в УПЛ?
Ми ж аналізуємо, що говорять. За актуальною інформацією зараз 58 вихованців нашої ДЮСШ виступають за клуби УПЛ і 39 грають в європейських чемпіонатах. Тільки в «Колосі» на контракті 8 наших вихованців, у «Поліссі» взагалі 12. Той же Сергій Булеца пограв за польський клуб, вирішив повернутися в Україну, перейшов в «Олександрію».
До речі, на дуже простих умовах без сплати якоїсь там компенсації. Просто у «Динамо» залишилось 50% від його майбутнього трансферу. Якщо він себе реалізує, піде далі, то клуб отримає частину від доходу. Ніхто ж не каже, що «Динамо» утримує своїх гравців і шкодить їхній кар’єрі. Ні, хтось каже, але ж реалії інші.
Ці факти свідчать, що людина за цей час так і не зрозуміла, як це працює. Ми докладали до цього всіх зусиль, але по факту людина просто хотіла зайняти місце директора академії. З часом він вирішив зайнятися більше напрямком селекції. І ми його не стримували. Якщо людина розуміє, що вона не може реалізуватися в одному напрямку, ми готові, щоб вона розвивалася в іншому. І так не тільки з Артемом. У нас взагалі так працює клуб.
Артем почав займатися селекцією, але після перших складнощів і першої критики він згасає. У нас же зараз в межах роботи селекції є певні IT-рішення, які дозволяють нам моніторити скільки часу і коли востаннє селекціонер заходив переглядати футболістів. Їм ставляться певні плани. Якщо переглядають футболіста, то кожен працівник з відділу селекції має дати свій фідбек. І коли ми бачимо, що працівник просто тижнями не заходить в цю платформу, то набираєш його і кажеш: «Ну, що там, подивився?» Бачиш, що після дзвінка він заходить в систему.
Як ми можемо тримати працівника, який, напевно, не хоче працювати. В мене немає відповіді насправді, чому так трапилося. Востаннє Артем виїхав у закордонне відрядження на стажування і просто не повернувся. Він же давав інтерв’ю не з України. На запитання в телефонній розмові, коли він повернеться до Києва, відповів: «Я не повернусь. Хочете, буду працювати дистанційно». Побачимо, повернеться чи ні. Але ми теж не будемо тримати людину на аутсорсі, яка не виконує завдань, які перед нею ставляться. Тому клуб вирішив не продовжувати співпрацю.
Але я особисто був шокований тим брудом, який Артем безпідставно вилив на клуб своїми недолугими натяками. Щиро не розумію його мотивації. Що зробить людина, якій зробили пропозицію когось влаштувати? А особливо, якщо цих пропозицій було декілька. І він підозрює, що це якась глобальна система. Він піде до президента, прийде до мене.
— Артем не приходив?
— Ні. Прийди і запропонуй розібратися. Бо я, чесно кажучи, так і не зрозумів навіть, в чому він звинуватив клуб. Давайте по суті — йому запропонували хабар. Жодних фактів, що комусь іншому пропонували хабар, жодних фактів, що когось влаштували за хабар. Якщо десяти тренерам запропонували взяти футболіста і всі вони відмовились взяти гроші, то це ж прекрасно. Так само як і зробив Артем, за його словами.
Гірше, якби про це ніхто не знав. А якщо вони відмовляються, то це добре. Я скажу більше. От прекрасно, що ми сьогодні з вами зустрілися. Якщо в когось є якісь конкретні факти, пишіть. У нас всі контакти на сайті. Я особисто дам фідбек по кожному такому зверненню. Ми розберемося, запустимо службу безпеки, яка зробить перевірку.
Якщо ці факти підтвердяться, то, звісно, будуть кадрові рішення. Але якщо ні, то навіщо це питання підіймати. Гучних звинувачень я не хочу терпіти. Якщо вони продовжаться, я не виключаю, що ми можемо і до суду звернутися за спростуванням.
Але я не розумію його мотивів — для мене це загадка. Всі слова, що це просто тому, що він любить «Динамо» і хоче якихось змін — люди, які хочуть змін, так не вчиняють. Вони намагаються зробити ці зміни, а не облити брудом.
Нам зараз і так важко втримувати дітей в Україні. З початку повномасштабної війни величезна кількість наших дітей поїхала в Європу. ФІФА цьому сприяло, тому що скасували механізми компенсації щодо дітей, які виїхали в Європу з України і так далі.
— З одного боку, «Динамо» в останні роки робить ставку на своїх вихованців, академія в топі рейтингу за вихованцями, які грають у професійному футболі. Але Артем багато говорив про проблеми в динамівській школі.
— Не скажу, що в нас все ідеально. Але керівництво багато років інвестує величезні кошти в розвиток дитячого футболу. У нас чудова інфраструктура, сучасна база, якісні поля, кваліфікований тренерський персонал. Динамівська академія підготувала десятки футболістів для збірних команд всіх вікових груп.
Це факти, які ми не можемо спростувати. Ви можете просто відкрити кожну вікову групу і подивитися, що в кожній з них є представники збірної відповідного віку. Треба ж дивитися на результати. Звужувати свій погляд до якихось точкових проблем, коли з широким кутом огляду все працює — для мене дивно.
Гляньте на склад «Динамо» — Нещерет, Тимчик, Дубінчак, Вівчаренко, Біловар, Яцик, Бражко, Волошин, Буяльський, Попов, Моргун, Михайленко, Пономаренко. Це всі наші вихованці, які пройшли академію, і дістались до першої команди. В цьому ж і є суть.
Ванат, Циганков, Забарний, Миколенко, Яремчук — це ж наші вихованці. Вони всі грають в топ-чемпіонатах Європи. Так, є ситуації, коли клуб продає за менші кошти. Але це все одно поповнення бюджету. Ті ж самі Шабанов, Русин, Вантух, Лєднєв, Булеца. Вже вдруге згадаємо Сергія. Вийшов за суперника, забив гол — молодець. Наш клуб стабільно заробляє на цих продажах. І це нам дозволяє інвестувати в нашу інфраструктуру, академію і розвиток футболу.
А щодо селекції в академії, то я з подивом читав, що Артем писав. Це взагалі не відповідає реальності. Він каже, що після смерті Віктора Вікторовича Насташевського, який у нас очолював селекцію, в академії були відсутні тренери-селекціонери. Та навіть за його часів у нас були тренери-селекціонери. Він просто очолював цю групу.
Зараз селекція в академії складається з 6 фахівців, серед яких є аналітик. Аналітика, до речі, запросив Артем. Тут без питань. Просто я читав його слова зі здивуванням, адже ми якраз оплачували відрядження нашим селекціонерам, які їздили по Україні дивитися інші матчі. Плюс наші тренери, які їздять з нашими командами по всім турнірам, вони теж дивляться суперників. Аналізують їх і рекомендують, ким можна підсилитись.
Директор академії Олександр Олексійович Іщенко постійно їздить на різноманітні турніри. І так само, як наші селекціонери, дивиться на футболістів, пропонує ким підсилитись. Ми ж підсилюємося на абсолютно всіх вікових групах — від молодших до старших.
Зрозуміло, що не кожна дитина, яка займається в школі, стане професійним футболістом. Але ми як мінімум убезпечуємо цих дітей від вулиці, алкоголю, наркотиків, вони займаються спортом. Звісно, ми працюємо над тим, щоб ці футболісти стали основою для підсилення команди.
Михавко — це не наш вихованець, але ж ми його якось знайшли в Україні. Це точно не ситуація, коли якийсь агент когось нам нав’язав. Хлопець показує прекрасні результати, прогресує.
— Чи можна потрапити в академію «Динамо» за якимись домовленостями?
— Брат моєї дружини 2007 року народження. Я його приводив до нас на перегляд — і він не підійшов. Його не взяли, і ми пішли. Він грав в системі «Арсенала», ще десь. Потім з’ясувалось, що це не його. Набагато краще, коли професійні тренери це бачать в процесі відбору.
Знаєте, в мене навіть думки не було зателефонувати і попросити Іщенка: «Візьміть по блату». Для мене це було показником. Ніхто мені тоді нічого не пропонував. Але я вам скажу, футбол — це об’єктивно не його.
Ми на сайті публікуємо, коли в нас відбори у школу «Динамо» — це відкрита інформація. Якщо тренери бачать, що за характеристиками дитина не підходить для нашої академії, то їм рекомендують наші партнерські школи. У нас же є меморандуми з десятками шкіл, в які ми направляємо дітей, щоб вони могли займатися футболом за місцем проживання.
У нас комунікація налагоджена з тими школами. Вони нам рекомендують дітей, якщо вони бачать, що хтось прогресує. Це ж величезна робота, яку теж, до речі, Іщенко робить.
Я б ще додав, що Іщенко робить великий акцент на навчанні дітей в школах. Цьому приділяється дуже велика увага тренерів. За двійки їх можуть навіть відсторонити від тренувань. Для них це найбільша трагедія.
Як я вже казав, на початку війни величезна кількість дітей розбіглись по Європі. З одного боку, нам приємно бачити, що діти, які проходили навчання у нас, зараз виступають в величезній кількості топ-клубів Європи — «Байєрі», «Аталанті», «Манчестер Сіті», «Бенфіці», «Мілані», «Барселоні», «Вільяреалі», «Емполі». І як казати, що у нас погана школа, якщо вихованці «Динамо» грають в топ-чемпіонатах. Для мене це дивно.
Ірина Козюпа
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
