У складі луцької «Волині» на початку 2000-х виступало чимало азербайджанських легіонерів — воротар Джахангір Гасанзаде, захисники Ільхам Ядуллаєв, Тарлан Ахмедов, півзахисники Камал Гулієв, Фарух Ісмаїлов, нападник Самір Алієв. Більшість із них грали за збірну Азербайджану, набуваючи досвіду на міжнародному рівні. З одним із них, Саміром Алієвим, який захищав кольори команди Віталія Кварцяного в сезонах 2002/03 і 2003/04, у день відбіркового матчу ЧС-2026 Україна — Азербайджан поспілкувався кореспондент Sport.ua.
Самір Алієв— Які ваші очікування від сьогоднішньої гри в Кракові?
— Важка гра буде для азербайджанської команди. Зігравши вдома 1:1 з новим тренером Айханом Аббасовим, наша збірна прагнутиме довести, що та нічия з Україною не була випадковою. Звісно, українська збірна на сьогоднішній день на голову вища і сильніша за нас, але разом з тим можу сказати, що їй буде не так-то легко Азербайджан обіграти. І все ж я думаю, що шансів в України більше.
— Як думаєте, як азербайджанська команда побудує гру в плані тактики?
— Так само, як і в першому матчі з українцями в Баку, та й як із Францією три дні тому — від оборони. Адже той матеріал, який є зараз у нашої збірної, не дозволяє грати в атакувальний футбол з Україною. Виділяти ж когось із гравців національної команди Азербайджану конкретно не буду, щоб нікого не образити. Скажу тільки, що це кілька футболістів «Карабаху», які мають певний досвід завдяки постійним виступам у єврокубках. У поєдинку з Україною наша збірна не намагатиметься на когось рівнятися — вона гратиме в командну гру. Саме цього вимагає новий тренер.
— Чим запам’ятався вам період, проведений у футболці «Волині»?
— Про Україну в мене залишилися дуже хороші спогади. Я вважаю, що це, мабуть, найкращі роки в моїй кар’єрі. І, якщо не помиляюся, то й «Волині» теж. Коли я приїхав до Луцька, команда щойно повернулася до вищої ліги. І того ж сезону ми пробилися до півфіналу Кубка України, де поступилися київському «Динамо». А в чемпіонаті обігравали те саме «Динамо», «Шахтар», відбирали очки в «Дніпра». Про виступи у «Волині» залишилися найприємніші спогади. Тоді в Луцьку вже за дві-три години до матчу стадіон був переповнений. Що стосується роботи з Віталієм Кварцяним, то можу сказати, що він — дуже веселий тренер (усміхається). І не тільки веселий, а й вимогливий. Максималіст! За рахунок чого «Волинь» і досягала успіхів.
— Зв’язок із колишніми одноклубниками з України підтримуєте?
— Звичайно, періодично спілкуємося з кількома хлопцями, тренерами. Передайте від мене великий привіт особисто Віталію Кварцяному, Луцьку та Україні. Я стежу за подіями у вашій країні й дуже переживаю за все, що в ній відбувається. Місяця два тому з колишніми одноклубниками з Луцька спілкувалися телефоном, і я їх, як міг, підтримував. Дай Бог, щоб війна якнайшвидше закінчилася і Україна процвітала.
Андрій Писаренко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
