Відомий експерт і тренер Олег Федорчук висловив свою думку щодо чергової поразки «Динамо» у матчі чемпіонату України.
Олег Федорчук— Олеже Вікторовичу, як пояснити одну перемогу «Динамо» в дев’яти останніх матчах чемпіонату?
— Потрібно почати з питань трансферної політики «Динамо». Якщо клуб заявляє про свої амбіції, то потрібно відповідати цим амбіціям. І всі дії необхідно спрямовувати на вирішення проблем. Це можуть бути аспекти гри або пошук футболістів для посилення цієї гри. Але якщо проблема є, і ви її посилюєте (я маю на увазі відхід Ваната), то це говорить про те, що немає стратегії розвитку клубу. Якщо команда прагне до перемог, то напружуватися в цій роботі повинні всі, починаючи від лікарів і закінчуючи президентом. Я, як колишній футболіст і зараз, як тренер, знаю, що у кожного колективу є недоліки. Але тренер повинен намагатися прибрати, хоча б завуалювати ці моменти, щоб суперник не міг ними скористатися. Тобто, якщо у тебе поганий півзахист і фланги, то ти граєш просто, «на Блохіна» (посміхається).
Можна приховати все, крім, звичайно, гри центральних захисників і воротаря. Яку б тактику ти не обрав, якщо у тебе дірка у відрі, то вода все одно витече. Всі наставники світу починають свою роботу в команді з побудови оборони, а вже потім вдосконалюють дії своїх підопічних. Але якщо за матч захисники приносять по три-чотири моменти... то Попов, то Караваєв, то Дубінчак, то Михавко, який б’є рекорди за помилками, то справи не буде. Я не пам’ятаю, щоб у «Динамо» за історію був такий прохідний двір біля своїх воріт. Поки цю проблему не вирішити, стабільної гри, а тим більше результату, не буде.
Потрібно дивитися на реакцію захисника після помилок. Якщо він панікує і починає шукати винних на стороні, але не робить для себе висновків, з таким гравцем потрібно прощатися. Це стосується і тренера. Поки я не бачу надій у грі киян.
«Динамо» для України, як «Барселона» для Іспанії або, як «Ліверпуль» для Англії чи, як «Баварія» для Німеччини. Кожен суперник розуміє, що перемога над «Динамо» піднімає статус команди і дає психологічний поштовх на майбутнє. Всі хочуть познущатися над хворим левом. Я розумію, що для киян це болісно, але факт очевидний. Криза — це як хвороба. Щоб вилікуватися, потрібно шукати якісь хороші ліки. Без цього лікування буде дуже довгим, а може і взагалі марним.
— «Динамо» — найпопулярніша команда в країні. А чи може найпопулярніша команда так опускатися?
— Дійсно, кілька років тому мені на очі потрапила статистика, що 60% українців, які цікавляться футболом, вболівають за «Динамо». Це серйозна цифра. Так, це найпопулярніша команда країни. А що стосується вашого питання, то, на жаль, так буває. Приклади? «Мілан», «Манчестер Юнайтед», у минулому сезоні «Баварія». Але наскільки довго це затягнеться, залежить від компетентності керівництва «Динамо». Звичайно, шанувальникам столичного клубу важко прийняти нинішню ситуацію, оскільки можна не звертатися до статистики, а сказати впевнено, що таких результатів, як зараз, у команди не було за всю історію чемпіонатів країни, ми вже й не говоримо про нинішні виступи «біло-синіх» в єврокубках.
Невдалі результати були і за Валерія Лобановського в чемпіонаті СРСР, але тоді всі розуміли, що йде зміна поколінь, команда перебудовується. Зараз цього і близько не видно.
Взяти той же «Шахтар». Там був ремонт. Змінили тренера, футболістів, і ми бачимо, що «гірники» вийшли з кризи. Так, вони нестабільні, але часом показують яскравий футбол. «Динамо» щось потрібно робити, просто так нічого не вийде.
— Багато фахівців висловлюються щодо відставки Шовковського, але є й ті, хто каже, що від цього нічого не зміниться.
— Я не дуже люблю говорити про відставку, оскільки сам є тренером. Іноді мене справедливо звільняли, а іноді й ні, але це така професія і тут ображатися не варто.
Можна знову навести приклад «Шахтаря», коли команда виграла чемпіонат при Ігорі Йовічевичі, але з тренером попрощалися, оскільки не такий футбол хотіли бачити. Вони шукали далі і знайшли тренера, який зараз енергетично може завести молодь. Так, у нього небагато досвіду тренерської роботи, але в клубі вирішили, що Арда Туран може дати поштовх команді.
Олександра Шовковського я знаю ще з молодості, коли він працював під керівництвом Анатолія Крощенка. Це один з небагатьох футболістів, хто добре вчився в школі, а це вже повага. Але його тренерські рішення буксують, я не бачу контакту з гравцями. Впадає в очі безвольність команди, а це те, на що повинен впливати тренер. Немає емоцій. Після гри дивишся на футболістів, і складається враження, що вони вже звикли до таких результатів. Зміни назріли.
— Про боротьбу за чемпіонство «Динамо» може забути?
— Так. Хоча б з тієї причини, що у киян серед конкурентів не тільки «Шахтар», який втік вже на 10 очок. ЛНЗ, «Полісся», «Колос», можливо «Металіст 1925», «Кривбас», «Зоря» зроблять все, щоб скористатися хворобою «Динамо» і поборотися, принаймні, за друге місце.
Це як у волеспорті. Якщо стався прокол колеса, то після його заміни можна надолужити згаяне, якщо ти в хорошій формі. Але коли гри немає, а тут ще й амбітні конкуренти, то як їх наздогнати. У «Динамо» потрібно міняти багатьох гравців, але найприкріше, що на підході нікого немає. Караваєв, Буяльський, Ярмоленко, вони не в змозі діяти стабільно тривалий час. Одну гру дадуть, а дві провалять. Тому шансів відстояти чемпіонство у киян немає.
— Олександр Шовковський проігнорував спілкування з пресою після матчу з «Колосом». Про що це говорить?
— Що він уже готовий до відставки. Преса — це контакт з людьми, які тобою, можливо, незадоволені, а коли людина не хоче контактувати, це невдоволення тільки посилюється. Думаю, це кінець.
— Як побачити світло в кінці динамівського тунелю?
— Тут все просто, якщо немає альтернативи, то потрібно зціпити зуби і працювати. Іншого команді не порадиш. А президенту добре подумати, перш ніж запрошувати нового тренера, точніше, якого тренера. У нового наставника повинні бути амбіції, щоб це не був тимчасовий працівник, а міг потягнути цю роботу енергетично і організаційно, який би міг швидко адаптуватися до нашого чемпіонату і, принаймні, за короткий час зміг би емоційно підняти команду, оскільки вже багато гравців, напевно, і не вірять у свої можливості.
— Якщо припустити, що вибір залежить від вас, то на кого б ви звернули увагу?
— Складно сказати. Я не замислювався над цим питанням. Але за емоціями мені дуже подобається Арда Туран або, скажімо, Руслан Ротань. Ми ж бачимо, як він заводив футболістів «Олександрії», а зараз «Полісся». Я маю на увазі, що такого плану зараз потрібен наставник «Динамо». Потрібен пахарем, а не якийсь авторитет, як, наприклад, був Луческу. Команда валилася, а він ходив і розумничав. Щоб тренер розумів, що від результату залежить його кар’єра. Буде цікаво. Часто під час подібних криз народжуються футбольні зірки і класні тренери. Колись невідомого Жозе Моуріньо запросили в «Порту» і він з командою виграв Лігу чемпіонів.
— У пресі мусуються розмови, що якщо відставка і буде, то взимку?
— Якщо міняти тренера, то це потрібно робити зараз. Завжди прихід нового наставника, як мінімум на три-чотири гри дає емоційний заряд колективу, а потім все стабілізується. Який сенс тоді тягнути до зими. До перерви в чемпіонаті ситуація може ще погіршитися.
Сергій Бойченко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар