Екс-воротар «Дніпра» Микола Медін пригадав боротьбу своєї колишньої команди з київським «Динамо» за золоті медалі чемпіонату України сезону-1992/93.
Із самого початку тієї першості лідерство захопило «Дніпро», проте ближче до кінця чемпіонату кияни змогли вийти вперед. За три тури до кінця турніру команди зустрілися у очному поєдинку у Дніпропетровську. На той момент «Динамо» було попереду на 2 очки. Перемогу в матчі здобули господарі, таким чином зрівнявшись із «Динамо» за очками. До кінця чемпіонату ситуація не змінилася, і чеміоном стала столична команда — за рахунок кращої різниці забитих та пропущених м’ячів (59−14 проти 51−20).
Микола Медін— Зараз якого відчуття більше: гордості за досягнення високого місця чи невдоволення від того, что чемпіонство в тому сезоні було зовсім поруч?
— Чесно зізнаюсь, досі відчуваю змішані емоції. Могли стати першими, дуже хотілося виграти чемпіонат, тому сидить така собі заноза у серці. При цьому ми всі чудово розуміли, що зі змінами регламенту нам цього не дадуть зробити. «Динамо» не могло собі дозволити програти і другий чемпіонат поспіль. Вони все зробили, щоб посісти перше місце.
А нам, напевно, не вистачило досвіду і футбольного, і менеджерського, адже у той період команда якраз перебудовувалася: досвідчені гравці від’їжджали, грало все більше молодих хлопців. Була нестабільність, хоча у чемпіонаті ми були найсильнішими і за потенціалом, і за грою.
— Але ж за ходом турніру все було у ваших руках. Перевагу розгубили після трьох нічиїх та поразки від «Металіста», про яку багато розмов ходить як про невдалу спробу домовитися…
— Так, ось цього досвіду боротьби на тривалій дистанції нам і не вистачило. Не добрали свої очки. Якщо б зробили те, що мали зробити, стали б безумовними чемпіонами. Але ситуація склалося інакше.
— Перед знаменитим матчем з «Динамо» ви ще сподівались на щось у турнірному плані або розуміли, що навіть у випадку перемоги в останніх двох турах випередити киян буде неможливо?
— Для нас перемогти було справою честі. Коли їхали на стадіон, бачили, скільки людей туди прямують — і транспортом, і пішки. Вперше я бачив «Метеор» настільки забитим! Напруга була неймовірною, відчували бажання викластися, досягти результату. Було дійсно дуже важливо, і ми не думали, що буде потім. Сподівались, що «Динамо» десь втратить, але розуміли, що за різницею голів… (Посміхається). Розуміли, звідки і чому були розгромні рахунки (у другому колі «Динамо» здобуло 7 перемог з великим рахунком із загальною різницею м’ячів 32:2, тоді як у першому колі був лише один подібний результат — прим. ред.).
Але за грою вони кращими не були. Вважаю, справедливим мав би бути золотий матч. Але, повторюся, «Динамо» не могло собі дозволити не виграти другий чемпіонат.
— З чим пов’язаний провал у наступному чемпіонаті — 4 місце з величезним відставанням від «Динамо», що знову стало чемпіоном?
— На початку сезону ми пройшли єврокубки, відчули, що можемо багато. Не сказав би, що це нас розхолодило, але потім ігри якось складалися так, що за непоганої гри важко давалися голи. Плюс похитнувся фінансовий стан, пішли пропозиції по футболістам. Трохи ситуація розхиталася, і чемпіонат не склався.
Вадим Тахтерін
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
