Колишній арбітр ФІФА Мирослав Ступар оцінив рівень арбітражу в матчах першої частини чемпіонату України поточного сезону.
Мирослав Ступар— Як можна оцінити рівень суддівства за минуле півріччя? Яку оцінку за п’ятибальною системою можна виставити арбітрам?
— Український арбітраж залишається на середньому рівні. Ми не бачимо стабільності в суддівстві. Є єдиний підхід, який відповідає тексту правил, але рішення з боку арбітрів часом ухвалюються зовсім незрозумілі. Тільки завдяки системі VAR можна виправити рішення арбітра, і таким чином кількість помилок зменшується. Але іноді були очевидні ляпсуси в ухваленні рішень VAR, саме помилки тих, хто сидів за монітором.
— Так, були резонансні матчі, де VAR правильно виправляв арбітра, і навпаки — не приходив на допомогу. Матч 5-го туру «Металіст1925» — «Шахтар». На останніх хвилинах харків’яни зрівнюють рахунок і роблять це з явного положення «поза грою». Два арбітри VAR кажуть Деревинському, що гол потрібно скасовувати. Він іде, дивиться монітор і, бачачи, що нападник заважає воротареві, зараховує гол. Досі закрадається думка, що це? Упередженість чи некомпетентність? Навіть Комітет арбітрів вказав, що Деревинський помилився. Але після такого резонансу він не несе жодного покарання і судить далі.
— Не сказав би, що це упередженість. Він молодий суддя і думає про своє майбутнє. А ось розуміння гри і положення «поза грою» за текстом правил у нього чомусь розійшлося з його колегами. Чим це пояснити? Недостатня теоретична підготовка, нестача досвіду, по-іншому не можу зрозуміти, що ним рухало ухвалити явне помилкове рішення. Крім того, що Комітет арбітрів визнав помилку, вони зобов’язані були запросити арбітра на засідання, вислухати його і донести до громадськості. А так на довгі роки залишиться в таємниці, чому Деревинський ухвалив таке рішення.
— Матч 11-го туру «Шахтар» — «Динамо». Арбітр Романов у важкому моменті, що швидко розвивався, не поставив явний пенальті у ворота донеччан. Арбітр VAR Пасхал, сидячи біля екрана і прекрасно все бачачи, не наважився допомогти колезі. Якби покликав Романова переглянути епізод, то напевно кияни отримали б право на пенальті.
Після гри — скандал, Комітет етики та чесної гри відкрив справу проти Пасхала, який виявився не чесним і навіть пройшов поліграф. І знову приходять думки. Невже Пасхал, сидячи в кабінці і комфортних умовах, не зміг побачити явне порушення Конополі проти Шоли? Як оцінити дії Пасхала, як «нічого не хочу бачити або»? Якщо некомпетентність, то з такими арбітрами потрібно прощатися, вручити грамоту за «хорошу» роботу і на вихід. Знову ж таки Комітет арбітрів визнав помилку і Пасхал судить далі. Звичайно ж, рівень суддівства українських арбітрів буде дуже слабким після таких «заохочень» за помилки.
— Так, Комітет ухвалює м’які рішення і не дає можливості арбітрам відчути, що він помилився і буде покараний. А безкарність дає змогу арбітрам далі ухвалювати неправильні рішення. У кращому випадку їм помахають пальчиком і це не нормально. Припустимо Романов не зміг розібратися і побачити порушення, але для цього і сидів Пасхал, щоб вчасно прийти на виручку. Є такий термін «буття визначає свідомість». А якщо арбітра умовно «не побити» після таких помилок, то й ніколи не прийде усвідомлення, що вони «творять» на полі.
— Ще один приклад неузгодженості арбітрів. Матч 12-го туру «Динамо» — ЛНЗ. Арбітр Балакін не побачив порушення: Михайленко зрубав Проспера і не поставив пенальті у ворота киян. Але Шурман на VAR не прийшов на допомогу. Уся спортивна громадськість визнала, що це пенальті, крім Ріццолі. Знову вражає його коментар: «Існує невеликий контакт між правим коліном захисника і лівим коліном нападника. Це можна описати, як легкий пенальті. Відеоасистент правильно не втрутився, оцінивши ситуацію і завершив перевірку. Потрібно підкреслити, якби арбітр призначив пенальті, то відео асистент також завершив би перевірку без втручання». Як хочете, так і розумійте — ось філософія італійця. Ріццолі каже, що можна призначити пенальті, а можна й ні.
— Ми не раз говорили про його необ’єктивні коментарі. Чого тільки вартий матч «Полісся» — «Карпати», де воротар вдарив по голові нападника львів’ян, і в Ріццолі це нормально. Цей шедевр-коментар увійде назавжди в підручники українського арбітражу.
У моменті, де Михайленко збиває Проспера — це пенальті. Епізод не особливої складності для арбітра, але було втрачено контроль над ситуацією, і концентрація уваги у Балакіна виявилася не на висоті.
— За останні три сезони до Прем’єр-ліги увійшло 16 дебютантів! Зараз у списку еліти перебувають 30 арбітрів при 16-ти командах. Але кількість не переходить у якість. Чи потрібно стільки арбітрів тримати в списку?
— Приплив молодих арбітрів — це гарна справа. Але багато з них заходять непідготовленими для вищої ліги. Вони дуже швидко «пролітають» із Другої в еліту. А становлення арбітра від новачка до «майстра» — це кропіткий і довгий процес. Потрібно, щоб суддя «поварився» у Другій лізі роки три-чотири, стільки ж у Першій, і лише потім точково визначати й обирати талант.
Так, є винятки швидкого становлення арбітра. Але це таланту від Бога. А в нас скопом швидко завели, зробили 30 осіб і що ми бачимо? Прем’єр-ліга — це не полігон для випробувань. Багато молодих арбітрів, які потрапили нагору, погано розуміються на єдиноборствах, відчувається, що вони ніколи не грали у футбол. Так, може, вивчили правила, але невміло трактують їх на полі, свистять за невеликого контакту, судять за принципом: упав футболіст — отже, є порушення. При 30-ти арбітрах виходить мала завантаженість, деякі працюють раз на місяць. Краще зробіть 22−24 гідних арбітрів.
— А є арбітри, яких тримають у списках і вони значаться в Прем’єр-лізі формально. Як приклад Назарій Дьордь з Ужгорода. Він уже третій рік в еліті. У дебютному році отримав три гри, наступного — відсудив дві, а в нинішньому в 16-и турах — лише одну. І що цікаво — за три роки жодного разу не був арбітром на VAR. Видно, Комітет арбітрів не довіряє йому. То навіщо тримати його в числі 30-ти для кількості?
— Звичайно, це не правильно. Якщо арбітра допустили до Прем’єр-ліги, то він має судити або не судити. А давати за 16 турів одну гру — це ненормальне явище. Видно, на чиєсь прохання йому дали одну гру і тримають у списках.
— Те саме стосується Анастасії Романюк, яка не здала перед сезоном фізичні тести і не відсудила жодної гри. Дають їй призначення тільки на VAR — чотири гри. І знову питання. Навіщо роздувати списки?
— Це все питання до Комітету арбітрів. На жаль, Комітет — закрита і законсервована організація, де ховають усю інформацію.
— Незважаючи на те, що і рівень нашого чемпіонату слабкий, і суддівство низької якості, кого з арбітрів можна відзначити за це півріччя?
— Відзначив би Панчишина з Харкова. Він стабільний суддя Прем’єр-ліги. Добре відчуває гру, не розкидається картками, дає грати. Крім карток, є в арбітра така зброя, як слово, подіяти на гравців, щоб знайти з ними контакт і розуміння на полі. Панчишин володіє всіма суддівськими якостями, тому й перебуває постійно на висоті. Також на рівні без помилок судить Коваленко з Полтави.
— Відзначити якість якогось арбітра можна за умови, що він провів ігри без помилок не тільки як суддя в полі, а й на VAR. На жаль, Коваленко припустився грубої помилки в матчі 8-го туру «Динамо» — «Металіст 1925». Він не допоміг Копієвському призначити очевидний пенальті, коли Буяльського зрубали у штрафному харків’ян. «Динамо» зіграло внічию 1:1, втратило очки через Коваленка. Помилку і тут визнав Комітет арбітрів. Це ще раз повертає нас до розмови, що з впровадженням VAR помилки не зменшуються.
— Система VAR була впроваджена саме для того, щоб зменшити кількість арбітрів у матчі. Коли арбітри ухвалюють рішення зупинити гру чи ні, тобто, було порушення чи ні, здебільшого керуючись людським фактором. І в таких епізодах рішення арбітра часто помилкові. У арбітра VAR людський фактор не повинен бути присутнім. У нього є можливості за допомогою сучасних можливостей VAR прийняти рішення, яке відповідає букві закону, тобто Правилам гри. Це не вища математика, і довго навчатися цьому не треба.
Добре підготовлені арбітри, працюючи на системі VAR, справляються зі своїми обов’язками і сприяють арбітру матчу. У багатьох наших арбітрів ще мало досвіду роботи з цією системою. Ми часто спостерігаємо як окремі арбітри, переглядаючи епізод на моніторі, витрачають дуже багато часу для прийняття рішення. Потрібні знання і досвід, але вони приходять не через рік, два.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
