Колишній півзахисник збірної України та Гронінгена Євген Левченко оцінив успіхи нападника «Утрехта» Артема Степанова в нідерландській Ередивізі.
Євген Левченко
— Пане Євгене, шалений матч вийшов у Ейндховені — Степанов забив вже третій гол поспіль за Утрехт. Що скажете про цей поєдинок та загалом про появу ознак стабільності Артема в конкурентній Ередивізі?
— Артем знайшов себе в цьому чемпіонаті, і він для нього дуже корисний. Дивлячись на його взаємодію з командою та тренером Роном Янсом (якого я добре знаю ще по виступах за Гронінген), можу сказати: це його чемпіонат і його команда. Він чудово використовує свої нагоди. Йому лише 18 років, він ще не сформувався на 100 відсотків, але вже показує шикарну результативність, що для Утрехта є величезним плюсом.
ПСВ сьогодні став чемпіоном — ми всі розуміли, що це станеться. А от для Утрехта поразка прикра, адже вони йдуть дев’ятими і борються за зону Ліги конференцій, тому в п’яти матчах, що залишилися, їм конче потрібні перемоги. Але персонально за Артема я дуже радий. У нього є всі дані, щоб кілька років пограти в Нідерландах, розвинутися і зробити крок на вищий рівень.
— Тобто зараз Артему краще залишитися в Нідерландах (можливо, навіть в Утрехті), ніж повертатися в Німеччину, де була невдала оренда в Нюрнберг, а в першій команді Баєра ще не готові довіряти?
— Так, якщо є можливість залишитися в Ередивізі, це був би найкращий варіант. Тут його розуміють, він розуміє специфіку ліги, і головне — йому дають ігровий час. Для розвитку молоді це, мабуть, найкращий чемпіонат у Європі, на рівні з Бельгією та Португалією.
Артему ідеально підходить стиль Утрехта з їхніми фланговими підключеннями — подивіться хоча б, як здорово він сьогодні розвернувся і забив після флангової передачі. Якщо Утрехт вийде в єврокубки, варто залишатися, адже тут ставлять хороші цілі. Однак, якщо з’явиться шанс перейти в умовний АЗ чи ПСВ — це взагалі топ-варіант, бо рівень там все-таки вищий.
— Нідерландський ESPN включив оренду Степанова до топ-5 найкращих зимових трансферів Ередивізі. Наскільки це справедливо і що загалом про нього пише місцева преса?
— За результативністю до нього немає жодних питань. Але якщо розбирати саму гру, то йому ще є куди рости. У перших матчах було помітно, що йому потрібен час, аби звикнути до дій суперників: іноді відскакував м’яч при прийомі. Проте він дуже швидко вчиться. Вже зараз він значно краще приймає м’яч, розвертається та взаємодіє з партнерами.
Щодо преси, то медіа дають йому час. Він вже кілька разів ставав «Гравцем матчу». Люди бачать його старання, як він створює і завершує моменти, тому дають кредит довіри, щоб він ще краще реалізовував свій потенціал. Тобто за голи йому ставимо 100 балів, а над ігровими аспектами ще треба плідно попрацювати, щоб остаточно виправдати очікування та прогресувати.
— Зараз в Україні підростає цікаве покоління кремезних і забивних форвардів: Пономаренко, Пищур, Попов, Богданов. Яке місце в цій ієрархії, на вашу думку, посідає Степанов?
— Складно порівнювати, бо я, наприклад, не бачив у грі того ж Попова з Емполі. Але я уважно стежу за Артемом: коли він готовий на 100%, то максимально заряджений на голи.
Звісно, коли Матвій Пономаренко видає блискучу результативну серію за Динамо, стає найкращим бомбардиром УПЛ за короткий проміжок часу і викликається до першої команди — це теж серйозний показник. Хоча ось сьогодні бачив, що Динамо програло (поразка 0:1 від Карпат; Пономаренко отримав другу жовту картку на 90+4 хвилині — прим. Sport-express.ua).
Але нам треба давати шанс і тим, хто виступає за кордоном на дорослому, високому рівні. Я дуже радий за хлопців, які здатні проявити себе в Європі. Коли у збірній з якихось причин не можуть зіграти Довбик чи Яремчук, такі нападники нам просто необхідні. Тим паче ми всі розуміємо різницю між рівнем чемпіонату України та рівнем тієї ж Ередивізі.
— Тобто найближчим часом Степанов може стати реальною опцією для національної збірної України?
— А чому б і ні? Нам варто бути менш консервативними. Можна багато говорити про характер чи інші речі, але ключове — це ігрові якості. Якщо людина стабільно виконує свою роботу і регулярно забиває, чому б не запросити її до національної команди? Яка різниця за таких обставин, скільки років: 18 чи 28? Якість — це якість.
Було б чудово викликати Степанова хоча б на найближчий тренувальний збір, щоб він відчув атмосферу головної команди країни. Це було б великим плюсом абсолютно всім.
— Артема часто порівнюють із зіркою Ман Сіті Ерлінгом Холандом через фактуру та зачіску. Чи є у них спільні ігрові риси, і чи здатний українець також вирости у форварда топ-рівня?
— Усе залежить виключно від Артема. Якщо він продовжить так само забивати в Утрехті ще рік чи більше, перед ним відкриються величезні перспективи. Я вважаю, що вже у 18−19 років наші гравці мають грати за перші команди своїх клубів — це найкращий час для цього. Так, будуть злети і падіння, але це досвід гри на дорослому рівні, де є право на помилку і простір для розвитку.
У Степанова є все, щоб стати топовим нападником. Мені дуже імпонує його менталітет. Я бачив інтерв’ю Артема нідерландському телебаченню — він спокійний, впевнений у собі, має чудове почуття гумору, вміє влучно пожартувати. Степанов точно здатний прогресувати і вийти на ще вищий рівень гри.
— Тобто в майбутньому їх може поєднувати не лише зачіска?
— Степанов — це Степанов, Холанд — це Холанд. Ерлінг — зовсім інший вимір, він уже довів свій клас і стабільно колотить голи. Ось буквально сьогодні Ліверпулю три забив (Ман Сіті переміг «скаузерів» 4:0 у матчі 1/4 фіналу Кубка Англії — прим. Sport-express.ua). У них є схожі риси в манері гри, але їхні рівні наразі просто різні. Тому давайте не гнати коней. Точніше, як сказав Олександр Усик: «Don’t push the horses»!
Владислав Лютостанський
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
