Знати своїх героїв

Колишній керівник Управління інформаційної політики ФФУ (нинішня УАФ) Сергій Васильєв на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook висловився з приводу чергової річниці епохальної події, коли 18 квітня 2007 року Україна разом із Польщею виборола право на проведення Євро-2012.

Знати своїх героїв

Кожного ранку, розплющуючи очі, я дякую Богу за новий день, за те, що я відбувся в ньому. Війна відкоригувала і вихолостила шкалу цінностей до єдиного максимально простого і конкретного запитання — ти живий? І якщо я можу дати ствердну відповідь, тільки тоді життя набуває інших смислів, наповнюється актуальним змістом. А тоді вже є сенс серед низки важливих питань погортати квітневий календар пам’ятних дат.

18-го числа цього місяця відбулася подія, котру сучасники назвали без перебільшення — епохальною. Це сталося в Британському Кардіфі навесні 2007 року — Україна разом із Польщею в запеклій конкурентній боротьбі виборола право на проведення фіналу чемпіонату Європи 2012.

Українська делегація в Кардифі в 2007 році

Мені пощастило бути безпосереднім учасником офіційних заходів УЄФА, а в підсумку — свідком грандіозного вибуху емоцій серед делегацій обох країн-переможниць тендеру, яких назвав Мішель Платіні. Того дня він приніс українцям і полякам добру новину. Тому природно навзамін дістав мільйони слів вдячності за справедливе рішення членів Виконкому УЄФА на нашу користь.

Але ця феєрично красива й місцями майже казкова історія навряд чи би мала такий щасливий кінець, якби її героєм не був Григорій Суркіс. За офіційним визнанням президента УЄФА головним і суперефективним лобістом українсько-польської заявки виступав тодішній очільник ФФУ. І позитивному результату Києва та Варшави слід завдячувати особисто Григорію Михайловичу. Це щодо філософського питання про роль особи в історії країни.

Григорій Суркіс

Суркіс без зайвих слів, а на конкретному прикладі показав усім своїм критикам, чого насправді варті їхні обвинувачення та інтриги. А головне — як треба любити Україну в собі. Топменеджерів такого рівня й кваліфікації в державі — можна перелічити на пальцях. Дякувати Богу, що вони ще взагалі залишилися. Люди зі стратегічним мисленням і здатністю до реалізації глобальних проєктів — на вагу золота в будь-якому суспільстві. Це безцінний капітал нації, який треба оточити всебічною державною увагою та повагою.

Сергій ВАСИЛЬЄВ

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости