Екс-арбітр ФІФА: «Колліна вимітав з бюджету всю валюту»

Екс-арбітр ФІФА Олександр Гордієнко, іменем якого названо «Клуб 100» асистентів рефері, розповів про ситуацію в українському суддівстві і поділився думками щодо подій на ЧС-2026.

— Як вважаєте, чому наших рефері немає на масштабних футбольних форумах, яким є нинішній чемпіонат світу у США, Канаді та Мексиці?

— Коли колишній президент УАФ Андрій Павелко годував державними грошима очільника Комітету арбітрів П’єрлуїджі Колліну, то чомусь подібні питання не вирішувались. Не вирішувались взагалі ніякі! І це при тому, що італієць працював в Україні аж сім років. За цей час Колліна вимітав з бюджету УАФ всю валюту. До цих пір здивований, чому він нікому із наших провідних арбітрів, які мали категорію ФІФА, так і не допоміг. Втім, можна називати й інші причини: війну, політичну ситуацію та слабкий чемпіонат. От років 12-20 тому, коли Мирон Маркевич працював у «Металісті», який впродовж багатьох сезонів створював конкуренцію грандам — «Динамо» і «Шахтарю», наша Прем’єр-ліга була дуже сильною. У ті роки непогані сезони були і в інших клубів — зокрема, «Дніпра», «Чорноморця», донецького «Металурга». Та й рівень арбітражу був високим. Тоді у нас були кваліфіковані судді — такі, як Ігор Хіблін, Ігор Ярменчук, Сергій Шебек, Василь Мельничук та інші. А нині когорти арбітрів такого штибу, на жаль, немає. Навіть не знаю, чому не займається цим питанням серйозним чином президент УАФ Андрій Шевченко. У цьому плані не можу не згадати добрі часи президентства Григорія Суркіса, коли для зростання рівня українського футболу робилось чимало. У Європі він користувався авторитетом, мав серйозну іміджеву вагу, з його думкою рахувались, часто прислухались. Яскравий приклад: чемпіонат Європи 2012 року, який наша країна разом із Польщею отримала саме за президентства Суркіса-старшого. І це при тому, що на відміну від Андрія Шевченка, він не грав у футбол на професіональному рівні. Впевнений, якби Григорій Михайлович й надалі працював президентом УАФ, то у нашого футболу був би прогрес. У суддівському питанні в тому числі.

— Хто із українських арбітрів, на ваш погляд, має найкращі якості для того, аби найближчим часом проводити матчі не тільки у єврокубках, а й у фінальній частині чемпіонатів Європи та світу?

— Передусім, це стосується представника найстарішої суддівської династії — Миколи Балакіна-молодшого. Він дуже сильний рефері, якості якого мені подобаються. Є ще дві людини з суддівських династій — Олександр Шандор та Олексій Деревинський. Проте Балакін — номер один.

— На світовій першості позаду групові турніри та більшість матчів 1/16 фіналу. Після цього розпочнуться ігри стадії 1/8, у яких рівень суддівства має бути відповідним. Які очікування?

— Найоптимістичніші. На футбольний форум такого масштабу випадкові люди із суддівського середовища планети не потрапляють — і це є безперечним фактом. А проводити поєдинки 1/8 фіналу будуть рефері, які бездоганно відсудили на попередніх стадіях. Можу сказати, що довіри заслуговує поляк Шимон Марциняк, який працював на поєдинку групової стадії Аргентина — Алжир. Раніше ми вважали, що це слабкий рефері, але нині він є одним із кращих у світовому футболі. Недаремно ж йому було довірено суддівство фінального матчу світової першості 2022 року в Катарі, у якому зустрічались Аргентина і Франція. Судив Марциняк і фінал Ліги чемпіонів сезону-2022/2023 «Манчестер Сіті» — «Інтер». Його роботу у цих матчах високо оцінили експерти в усьому світі.

— За відсутності на мундіалі збірної України за кого із національних команд вболіваєте?

— Раніше я вболівав за збірні із країн соцтабору (сміється). Зараз такого поняття, як соцтабір, вже немає — відповідно і критерії змінились. Якщо брати національні команди, які представляють Європу, то за Францію, яку багато хто вважає претендентом на чемпіонство, я не вболіваю. Чому? Вона мені не подобається через Мбаппе — він надто зарозумілий. А от Португалія та Бельгія мені симпатичні. Багато в чому за рахунок наявності у їхніх складах Роналду і Де Брюйне. Кріштіану — молодець, за нашого Олександра Усика вболіває. Я впевнений, що португальці чемпіонат світу не виграють, але гарну гру у їхньому виконанні ми ще побачимо. Щодо представників Південної Америки, то тут можна говорити хіба що про двох з них. Бразилія? Так, ця збірна досить сильна, і вона зазвичай набирає оберти вже по ходу турніру, від однієї стадії до іншої. Аргентина? Незважаючи на те, що її лідеру Мессі вже 39, вона може розраховувати на високий результат.

В’ячеслав Кульчицький