Новий директор академії ДЮФШ «Динамо» ім. В. Лобановського Микола Роздобудько дав інтерв’ю клубній прес-службі.
Микола Роздобудько— Миколо Миколайовичу, для вас це перший сезон на посаді директора дитячо-юнацької футбольної школи «Динамо». З яким настроєм входите в цей сезон? Які очікування?
— Ну, в першу чергу, я хочу сказати, що з великою відповідальністю прийняв цей виклик, з позитивом. Ми почали ретельно готуватися до сезону, щоб настрій був хороший. З 1 серпня ми почали навчально-тренувальні збори з командами від U-14 до U-17. Зараз готуємося до Національної ліги майбутнього. Мені подобається робота тренерів, думаю, у нас усе вийде і до сезону хлопці підійдуть у бойовій готовності.
— Ви до цього також працювали тренером в академії, зараз на посаді директора академії. Наскільки це глобально відрізняється?
— Коли я був старшим тренером молодших та середніх вікових груп, по 13 років, я займався методологією, навчанням тренерів, сам працював зі своїм віком, з дітьми 2018 року народження. Це трохи друга історія. Зараз на посаді керівника під моїм управлінням є 12 вікових категорій.
Це і селекційний відділ, і адміністративний штаб, медійна служба, медична служба. Це трошки інша відповідальність. Тут я відповідаю практично за всю академію.
Налаштовуємо організацію управління. Що я маю на увазі? Кожного понеділка з адміністративним штабом ми працюємо. Я пред’являю до них вимоги зі зворотним зв’язком. Кожного понеділка у нас фахівці збираються на нашу нараду, отримують від мене завдання, які я через тиждень зі зворотним зв’язком уже збираю на нараді, і ми обговорюємо, що виконано. Тобто задача стоїть перед адміністративним штабом — вивести на більш високий рівень організацію управління. Буде організація управління, буде і навчально-методична частина на рівні. І це, я вважаю, є саме головним на цей час.
— Можна конкретніше, яке завдання стоїть там умовно на тиждень, тому що воно може змінюватися щотижня?
— Я можу так продовжити, що ми зробили за цей час, практично за місяць. Перше, що ми зробили, — це структуру всіх 12 вікових категорій. Що я маю на увазі?
Ми зробили в молодшій віковій категорії чітко від U-7 до U-11: 16 польових гравців і два воротарі. Отак кожну дитину ми обговорюємо, і ця формула реально працює в нас. Головний тренер Мороз Юрій Леонтійович, головний селекціонер Тригубчук, старший тренер будь-якого з віків приймають рішення і я як керівник. От чотири голоси вирішуємо. Голоси проголосували — або відраховуємо, або зараховуємо. Так ми зараховуємо чи відраховуємо дітей нашої футбольної академії.
В академічних групах там більше хлопців — 22 польових плюс три. Бувають форс-мажорні ситуації. Ну, ми стараємося цю структуру витримувати і наводити в цьому порядок.
— Бувають випадки, коли якийсь талановитий хлопчик по ходу сезону може зайти? Хтось, якщо не допрацьовує, може вилетіти і на його місце прийти новий?
— Буде новий чи не буде — покаже час. Якщо хлопець прийде або селекційний відділ пропонує хлопця вище і всі ці фахівці, яких я перерахував, підтвердять, таке може бути. Це професійне ставлення.
— У минулому сезоні — Національна ліга майбутнього, зміна взагалі формату. І зараз завдання, що «Динамо» має вийти там знову на перші позиції, ставати чемпіоном?
— Так, одна із головних задач — це підготуватись до Національної ліги майбутнього. Дуже, на мій погляд, хороший план підготували головний тренер Мороз Юрій Леонтійович зі старшим тренером із фізпідготовки Працюком Олександром.
Він синхронно працює: одноразові, дворазові тренування, навантаження у фізичному, тренажерному залі, техніко-тактичні дії. Ще раз підкреслю — дуже хороша атмосфера. Хлопці працюють у тижневому циклі, в суботу гра.
Також у нас команда 2013 року на початку серпня їхала до Франції. Ця поїздка трапилася з приводу того, що команда 2013 року виграла Кубок регіонів, і Федерація футболу України за рахунок своїх коштів вони поїхали на цей збір.
Також зараз команда 2014 року виграла Кубок регіонів, поїхала в Австрію.
— Якщо так порівняти, що важливіше: виграти конкретному року чемпіонат, Кубок регіонів чи виховати в цьому році футболіста, який потім може грати в основній команді «Динамо»?
— Саме головне — це підготувати хлопців до U-19, U-21 і плавний перехід у першу команду. Безумовно, в такому клубі, як «Динамо» Київ, як то кажуть, результат ніхто не відміняв.
Ми до століття будемо дуже старатися, щоб були у нас результати. Перші місця, призери — ми підемо, але будемо максимально старатися як можна вище бути у турнірній таблиці.
— Є план конкретний із тренерами, який уже, як я розумію, затверджений, на рік, на пів року? Все одно він коригується. Ви наводили приклади — виїзди за кордон. Наскільки це важливо також для маленьких хлопчиків — іноземний досвід здобувати в такому віці?
— На мій погляд, це дуже хороший досвід — проявити себе, футбольну культуру, подивитися, на якому рівні ми, коли ми виїжджаємо на турніри. От, наприклад, минулого року я виїжджав на турнір до Франції з 2016-м роком. Були провідні команди, там «Спортінг», «Бенфіка». І дуже ретельно, дуже класно на цьому рівні подивитись, як ми працюємо.
Це дуже міжнародний досвід. Це, ну, двигунний досвід, це змагальний досвід. Це дуже хороша подія для зростання молодих футболістів.
У нас 2011 рік приїхав тільки що — «Соль» з Норвегії. Це команда U-16, старший тренер Попов і асистент Люлька. Також ми зараз затвердили з керівництвом, з моїми заступниками, помічниками до березня місяця на всі 12 вікових категорій план-календар виїздів на турніри.
Там дуже багато цікавих подорожей, цікавих турнірів. Ну, ми все це зробили системно, заздалегідь дали на підпис керівництву, генеральному директору, заступнику генерального директора і далі будемо рухатися, щоб це було системно. Я до цього виклику готовий і будемо працювати далі.
— Ви назвали «Спортінг», «Бенфіку» — сильні, провідні академії, школи в Європі. Тренерський штаб, можливо, десь із європейського бере досвід саме з цих клубів? І де черпати нові знання, щоб щось нове прищеплювати в «Динамо»?
— Ну, нові знання у нас кваліфіковані спеціалісти працюють, які мають знання. Фахівець U-19 Фартушняк Андрій виїжджав на семінар у «Манчестер Сіті». Ми домовилися, що вони зберуть інформацію, ми донесемо до наших тренерів, також майстер-клас чи семінари будуть, поділяться інформацією з цього заходу.
Ну, я дуже цьому зацікавлений, і головний тренер, і всі ми в цьому зацікавлені і будемо ставити питання, щоб наші тренери також виїжджали на стажування до хороших європейських клубів.
— У роботі тренерів чи будуть якісь зміни, посилення? Розкажіть, що планується на цей сезон.
— В цей час зарано про це говорити. Час тільки у нас — перестанови були влітку. Ми взяли нових тренерів Попова, Люльку, тут і тренера з реабілітації, займаємося і посилили аналітичний відділ.
Молодші вікові категорії взяли також нового фахівця — Булакова Євгена Валентиновича. Це на мою посаду. Теж фахівець, значить, з досвідом, з досвідом у дитячо-юнацькому футболі, який буде продовжувати ту методологію, те навчання, якими останній рік займалися.
U-14-U-17. Ну, і як Юрій Леонтійович Мороз, він взагалі вважається головним тренером по всій академії. Ну, також U-14-U-17.
Я, як керівник, комунікую з одним і з другим весь вільний час. Я приділяю і тренуванням, і туди вникаю з тренерами, старшими тренерами спілкуюся практично на всіх іграх старшої академії і молодшу не забуваю.
Відвідав практично всі турніри молодших категорій. Наш «Динамо Cup» у серпні місяці всіх вікових категорій — практично ми зараз уже завершуємо серію всіх турнірів.
— Прийшли на посаду все ж із власним баченням. Чи відчують зміни батьки, діти вже по ходу цього сезону?
— 2013 рік цього навчального сезону — 175-та середня школа, ми зробили спецклас, спеціалізований клас. Тобто всі кияни, хлопці з академії акумулювалися в один клас, щоб хлопці мали час для того, щоби працювати у дворазовому режимі.
В одному класі хлопці вчаться, є можливість підкоригувати їхні уроки під наше тренування. Наступного року ми плануємо 2014-2015-й також у систему спецкласів. Це, я рахую, дуже корисна подія.
Далі я пообіцяв із першого дня, що ми зробимо систему вихователів. Нас підтримало керівництво, вже взяли штат, налагодили.
Для чого це? Для виховання дітей, для тривог, для безпеки. Часто починається школа, вихователі, і на маленькій базі, на великій будуть учити уроки, тому що нам, крім футбольних полів, потрібні розумні діти.
— Зараз у дітей по Україні є різноманітні можливості, скажімо відверто. Вони можуть обирати інші школи. Чому дитина, яка хоче займатися футболом, має йти в академію «Динамо»?
— У батьків і у хлопця, учня, повинне бути велике бажання йти у школу «Динамо». Ми на це акцентуємо увагу. У нас хороші умови, які створили наші президенти, наше керівництво, дуже хороші.
Ні в якої академії, ні в якої школи немає такого ресурсу, як у школи київського «Динамо». Класні вікові групи, дуже класні. І це золотий потенціал наш.
От, наприклад, U-11 — це 2016-й рік, 2015-й рік — це U-12, U-13, U-14. Дуже класні команди, які зайдуть в академію.
— Також велике питання: як хлопцю потрапити з регіону, тобто коли ти не з Києва, не з Київської області, але талановитий юнак — як йому дати ці умови, щоби переїхати з іншого регіону, з іншої області, із заходу України чи з будь-якого іншого?
— Я вже підкреслював: у нас дуже хороші умови. Те, що я вже вище сказав, ми ще вихователів для цього, для сімейного, щоб ми тут як сім’я жили динамівська, — все ми робимо.
Для початку треба показати рівень, щоб наші селекціонери запросили. У молодшій школі працює два селекціонери і в академії у нас два тренери-селекціонери, які працюють у регіонах.
Далі ми зробили, вже зробили також за цей місяць, і головний селекціонер Тригубчук Володимир Олександрович — електронний ресурс. Кожен футболіст, який був у полі зору нашого селекціонера, занесений в електронний резерв.
У кожного селекціонера профайл футболіста, відзначені всі його якості і в кінці оцінка: беремо ми, не беремо — все в електронному вигляді.
— Тобто, якщо на якийсь конкретний відбір хлопчик не встигає, за ним все одно слідкують, незважаючи на те, що він може бути не в Києві, і він потім може через місяць-два приїхати і все одно, скажімо, нічого не втрачено? Про нього не забудуть?
— Ну, ми в Києві дуже дивимося на всіх, значить, змаганнях і на першості. І також максимально стараємося на турнірах таких фахових — у Вінниці, у Львові — максимально передивитися талановитих дітей.
Запрошуємо, потім дивимося. Буває так, що і без перегляду. Ну, це такі вже самі талановиті діти, яких ми запрошуємо до лав київського «Динамо».
З 2020 року у нас наймолодший вік і закінчуємо сьогодні 2011-м і 2010-м роком народження до 16-17 років.
— Так, є реальна можливість гравцеві 17, 16 років, який раніше тренувався для себе, скажімо, на аматорському рівні, але не був в академії. Чи це вже пізно?
— Як тренер, як сьогодні керівник, що це селекція. Я так рахував всю свою футбольну жизнь у дитячо-юнацькому футболі — з першого дня навчання і до випускного класу.
Так, якщо хлопець буде дійсно проявляти високі якості, ми незмінно зацікавлені ще рік вперед.
— Зараз труднощі. От знову ж таки війна в Україні, непрості умови. Це впливає і на тренерів, на дітей. Перервані поєдинки через повітряні тривоги. Як це впливає, на вашу думку, на зріст футболіста, коли вже в умовах війни вони готуються?
— Так, але сподіваємося, це не буде постійно так. Я вважаю, що діти молодці, батьки молодці, вже адаптовані. Ви ж розумієте, в яких ми умовах тренуємося і в іграх, і на тренуваннях. От останні два дні тут стільки тривог, і одну тренировку два-три рази… Ну, ми виходимо з цього положення, адаптувалися. Всі молодці, всі показують характер.
Так що я всім тільки можу побажати, щоб настав мир у нас і діти працювали в мирній країні, бо тяжко. Всі команди, всі школи в Україні стараються і дуже великі молодці в цьому плані.
— Конкуренція на даний момент, 2026 рік, якщо порівнювати, знову ж таки в умовах повномасштабної війни, зараз вона зросла між академіями по Україні?
— На мій погляд, висока конкуренція. Висока конкуренція. І останній чемпіонат Національної ліги майбутнього це підтвердив.
Дуже багато хороших академій, шкіл при командах вищої ліги, Прем’єр-ліги. Дуже хороший рівень показує цей чемпіонат.
— Перший сезон для вас як директора дитячо-юнацької спортивної школи «Динамо», умовно 5-7 років проходить. Що б ви собі сказали, повертаючись сюди у майбутньому, спілкуючись із сьогоденням?
— Знаєте, перше, що б я сказав через 5 років, — щоб настав довгоочікуваний мир, чого я всім дітям, всьому населенню країни бажаю. Це перше.
Друге — 5-7 років, зараз умовна команда 2011 року, їм 15 років, щоб багато гравців із цієї плеяди гравців потрапили в національну збірну, пройшли через гарні юнацькі команди, першу команду київського «Динамо». Це я їм бажаю.
І далі потрапили в хороші гранди європейські, як Забарний, як Миколенко, як Циганков, і там свою акцію… То я дітям і бажаю.
— Останнє. Хлопчик зараз дивиться це інтерв’ю і мріє одного разу зіграти за «Динамо». Що би йому сказали і як би його надихнули, щоб він зробив це?
— Я бажаю цьому умовному хлопчику з жагою навчатися, навчатися у футбольній школі, середній школі, крок за кроком йти до мети.
І обов’язково чи селекціонери, чи тренери помітять, чи керівник — і прийдете до лав київського «Динамо». І ми вас чекаємо.
Непомітним не залишиться ніхто. Все одно труд має винагороджуватися. Ми для цього зробимо все належне, що від нас залежить.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
