Захисник англійського «Евертона» та збірної України Віталій Миколенко дав інтерв’ю «вЗбірній» у таборі «синьо-жовтих.
Віталій Миколенко— Збір із Мальдерою. Зрозуміло, що ви звикали, але це перший іноземець очолив збірну. Що в його підході принципово змінилося?
— Мабуть, підготовка до матчу. На 100% більше тактичних вправ, тактичних тренувань. Більше напрацьовуємо ті моменти, які будемо використовувати в матчах. Мабуть, більше тактики.
— Що щодня повторює найчастіше? Яке слово чи, можливо, фразу?
— Не знаю. Можливо «бамбіні».
— А як ви звертаєтеся до тренера?
— «Містер бос». А, ну, більш, мабуть, «містер» ми звертаємося.
— Зараз 30 гравців на зборі. Не відчувається, що трошки забагато?
— Вчора в нас було відновлення, тому вчора не відчувалося, тому що не було навіть повних два склади. Ще деякі хлопці доїхали. Сьогодні побачимо. Тренер сказав, що будемо мати ротацію на тренуванні, тому що дуже багато гравців. Але я вважаю, що для чотирьох матчів це хороший склад. 30 гравців, і тренер хоче, мабуть, всіх побачити, подивитися, в якій вони формі. І це небагато. Я дуже щасливий, що в нас є 30 гравців, і ще багато хто не поїхав, що в нас є 30 гравців, які можуть приїхати у збірну.
— Ось, мабуть, читав новини, що клуб викликав взагалі 44 гравці і, щоправда, розділив їх на два збори. Як думаєш, для України таке реально зробити?
— Реально, але, мабуть, не дуже ефективно, тому що у збірної Німеччини більше, мабуть, гравців, більша конкуренція, ніж у нас. І, мабуть, було б важко розділяти, наприклад, тих 15-20 футболістів, які майже завжди їздять. І їх розділяти було б дуже важко тренеру поставити, тому що не всі футболісти на одному зборі.
— А можливо, Мальдера вже давав інформацію, в якому матчі гратиме?
— Ні, ще не розмовляли, але це очевидно, що багато гравців, і тренер, мабуть, буде давати зіграти в якихось матчах. Тому це хороша конкуренція, і я цьому дуже-дуже радий.
— А є на цьому зборі хтось, кого ти до цього не знав?
— Та, в принципі, не знав нових гравців: Ваня Варфоломеєв, Ігор Краснопір, Макс Хлань. А кого ще забув? Руського, можливо, знав. Ну, заочно, ніколи не спілкувався, в принципі. Зараз зі всіма поспілкувався, просто такі маленькі розмови. Всі раді, всі раді зараз бути тут.
— Посвяти ще не було?
— Ні, ще не було, але я думаю, що скоро буде.
— А змінилося загалом посвячення? Раніше пісні співали, зараз що буде?
— Мабуть, також пісні будемо співати. Не знаю, не знаю, подивимось.
— У Грузії Кварацхелія, в Угорщині Собослаї. Лідер нашої збірної зараз?
— Як так одразу? Навіть не думаючи, без питань, точніше, без компромісів якихось.
— А спрогнозуйте, будь ласка, підсумкову таблицю нашої групи у Лізі націй. Хто перший, другий, четвертий?
— Чесно, в мене такий прогнозист… Я ніколи не вгадую рахунок, ніколи не вгадую, хто як буде грати. Мабуть, не дуже провидець. Не хочу, не хочу прогнозувати. Сподіваюсь, що ми займемо перше місце, і мені достатньо, більше ніж достатньо.
— А ось зараз говорили про Ярмоленка в контексті того, що він лідер нашої збірної. У скільки відсотків оцінюєш шанси Андрія забити два голи і побити рекорд Андрія Шевченка за голами у збірній України?
— Ну, я не хочу оцінювати, прогнозувати, як і я хочу, але є велика надія на те, що Андрій зможе побити рекорд, і я буду присутній на футбольному полі. Це, можна сказати, я багато років з ним граю у збірній, і якщо він поб’є цей рекорд, то для мене це буде також велике щастя. Це, звісно, не таке, як для нього, як для мене, я буду…
— Щодо твоєї форми. Як ти оцінюєш свою готовність за 10-бальною шкалою?
— По десятибальній не скажу, але, мабуть, це перша передсезонка, яку я почав та провів… Тому дуже добрий на цей старт сезону. В принципі, я задоволений собою, але я розумію, що ще можу фізично і технічно грати краще, тому хочу себе ще покращувати. Це тільки старт сезону.
— А зараз у збірній що завжди береш із собою в національну команду?
— Тому що сон — це, мабуть, найважливіше. Сон та їжа — це для мене найголовніше. Тому я стараюсь правильно харчуватися і дуже добре спати. Це найголовніше.
— Трошки про клубні справи. Ось сім відборів проти «Тоттенгема» — найбільше в одному матчі УПЛ цього сезону. Як виглядає така гра зсередини?
— Ну, якраз головний тренер згадував про цю гру на теорії. І він, ну, мабуть, дивився, тому що я там грав. Ми грали проти Роберто Де Дзербі. А це його, мабуть, товариш, друг. Точно не знаю, але він розказував те, що я відчував у матчі перших 20 хвилин. Я думав, що програємо ми 3:0 і на цьому все закінчиться. Але ми вміємо терпіти, і дуже хороший матч вийшов наприкінці. Я був дуже щасливий, що ми не пропустили в такому матчі жодного голу. Але перші 15-20, мабуть, одні з найважчих у моїй кар’єрі.
— А як думаєш, що змінилося у твоїй грі проти топових вінгерів за чотири роки в Англії?
— Мабуть, впевненість. Впевненіше став, коли ти граєш багато років на одному й самому рівні. І це найвищий рівень. Ти звикаєш до гравців, ти розумієш, що ти можеш грати краще з кожним матчем, працювати можеш. Тому, мабуть, більше впевненості з’явилося. І ще раз повторюсь: фізична підготовка — це дуже важливо для мене, тому що, якщо я фізично не готовий, то голова зовсім не буде працювати на полі. Це всі футболісти знають.
— Як щодо вашої нової клубної домівки? Які перші враження від нової арени? Чи сумуєте за старою?
— Деколи сумую за атмосферою на «Годісоні», але не скажу, що дуже сумую за старим нашим домом, тому що цей стадіон більш новий і більш комфортний. А, в принципі, перший сезон на «Гілл Дікінсоні» не був найкращим саме на стадіоні, тому що ми не вигравали багато матчів, але в цьому сезоні є надія, що будемо набагато більше виграних матчів мати.
— В Англії також приїхав Варфоломеєв. В Україні є вболівальники, які не розуміють виклику гравця із Чемпіоншипу. Який це рівень?
— О, не мені судити, але ми грали проти команд Чемпіоншипу в кубку. І ми грали проти «Престона», ми грали проти «Вулвергемптона», які тільки-но вилетіли, але в них був другий склад. Це доволі такі сильні суперники проти команди Прем’єр-ліги. Ми грали основним складом. Тому це інтенсивний, складний футбол, це специфічний футбол, більш фізичний, але це високий рівень, доволі-таки високий рівень.
— З Британії також мав приїхати Мудрик. Розкажи, як в Англії реагували на останні новини про його повернення?
— Чесно, я стараюсь не читати новини і я дуже радий, що він повернувся. Погано те, що він отримав травму, але це наше футбольне життя, це все наша кар’єра, і у всіх бувають травми. Я впевнений, що він повернеться сильнішим і на наступний збір зможе нам допомагати. Я просто за нього радий, що він повернувся. Він може насолоджуватися футболом з командою, не тільки індивідуально.
— На лівому фланзі збірної можуть зіграти Судаков, Назаренко, Зубков, Велетень та Переходько. З ким у тебе взаєморозуміння без слів? Без слів, а з ким треба, так би мовити, поговорити?
— Я стараюсь за всіма говорити перед матчем і в «Евертоні», і в збірній, тому що кожен матч різний, кожен суперник різний, і треба такі деякі деталі обговорити перед матчем, щоб нам було краще. Ну, мабуть, з усіх цих вінгерів, яких ви назвали зараз, ну, Судаков, напевно, тому що ми з ним грали. Мабуть, Олександр Назаренко також. Мені подобається з ним. Стараний футболіст, який завжди віддає себе на 100% на полі. В принципі, з усіма радий пограти. Головне, щоб я грав.
— Який меседж хотів би передати нашим уболівальникам перед цими поєдинками?
— Вболівайте за нас, терпіння вам. Сподіваюсь, сподіваюсь, всі ці матчі вам принесуть хоч якийсь позитив. Все, що можу сказати від себе. А не знаю, чи буде позитивний результат, чи негативний — це футбол. Але я впевнений на сто відсотків, що ми будемо віддавати себе на полі до кінця, до останньої секунди ми будемо битися, старатися, тому що перше, що тренер каже, тактика — це все не найголовніше. Найголовніше — це те, що ми відчуваємо в серці, так, як ми віддаємося на полі. Це найголовніше для збірної.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
