Тренер воротарів донецького «Шахтаря» Андрій Пятов розповів, чого він очікує від матчу 5-го туру групового етапу Ліги націй Північна Ірландія — Україна, який відбудеться сьогодні в Белфасті, та оцінив подальші перспективи української національної команди.
Андрій Пятов— Андрію, завтра збірна України проведе, напевно, ключовий, у плані перспектив, поєдинок проти Північної Ірландії. Які твої очікування від цієї зустрічі?
— У збірній завжди є завдання. Але прийшов новий тренер, який знайомиться з командою, так би мовити, у бойових умовах. Проте я впевнений, що «синьо-жовті» прагнуть перемог, оскільки кожне очко дуже важливе з погляду позицій у європейському рейтингу, посіву перед відбірковими турнірами. Однак не завжди вдається досягати максимального результату, і нікуди від цього не подінешся. Це футбол.
Коли збірну очолив Андрій Шевченко, ми також не зовсім вдало провели відбір на ЧС-2018, але потім виграли групу в Лізі націй і пробилися до Дивізіону «А». Тож усе тільки починається. (Усміхається).
— Хто б що не говорив, але наша збірна не поступається в класі своєму супернику. Тому поразка в першому колі — 0:3 стала для тебе, м’яко кажучи, несподіваною?
— Звичайно. Я завжди вірю у свою збірну. Так, не вдалося втілити в життя план наставника, але були й позитивні моменти в грі нашої команди. Однак у футболі виграє той, хто більше забиває, все просто. Сподіваюся, що завтра наші хлопці будуть більш зібраними і удача від нас не відвернеться.
— У своїй багаторічній кар’єрі в збірній ти також одного разу зіграв проти цієї команди. Чи була поразка на Євро-2016 найприкрішою для тебе?
— Можливо. Тоді перед грою всі прогнозували впевнену перемогу збірної України. Але ми не тільки програли — 0:2, а й за тур до завершення групового раунду втратили всі шанси на вихід у плей-оф. Це було вдвічі прикріше. Це підтвердження того, що всіх суперників потрібно поважати і до всіх готуватися з максимальною віддачею.
— Тоді склад у «синьо-жовтих» був не менш сильним, але ви наче головою об стіну билися, але так і не пробили суперника. У чому була головна причина того фіаско?
— З досвідом я перестав говорити, що склад був сильнішим чи слабшим. Набагато важливіші настрій, бажання і самовіддача. Усім відомо, що такі збірні, як Північна Ірландія чи, скажімо, Ісландія, завжди славляться своїм характером і жагою до боротьби. Якщо вони поступаються в майстерності, то беруть своє за рахунок організованої гри в обороні та класної контргри.
— Якщо ми згадали історію, то хотів би запитати, який матч або матчі у футболці національної команди вважаєш найкращими за якістю гри?
— За тренерським задумом і реалізацією плану, напевно, поєдинок проти Португалії у відборі на Євро-2020. Не буду вдаватися в подробиці, але португальці були здивовані тим, що побачили на полі. І якщо є результат, значить, усе спрацювало. Ми виграли той матч — 2:1.
Також класним був наш поєдинок у тій самій кваліфікації проти Сербії. І тут річ навіть не в рахунку — 5:0. Суперник грав у три захисники, і ми, знову ж таки, за задумом наставника чудово використали вільні зони.
І, звісно, назвав би перший матч плей-оф відбіркового турніру ЧС-2014 проти Франції. Наша перемога — 2:0 була закономірною. Вона могла бути ще більшою, якби не підвела реалізація. Гра тренерським штабом на чолі з Михайлом Фоменком була так побудована, що у суперника за весь поєдинок був лише один реальний шанс забити гол. Ось якраз і відповідь на запитання про силу складу, який у французів тоді теж був зірковим. За правильної організації гри та настрою можна виграти у будь-якого суперника.
Можна ще згадати гідні матчі у виконанні збірної України, але це ті, які одразу спали на думку.
— Зараз нашу збірну найбільше критикують за те, що бракує злагодженості в обороні. Що скажеш із цього приводу?
— Я б так не сказав. Бувають періоди, коли немає зіграності, удачі. Знову ж таки, прийшов новий тренер. У нього інше розуміння гри, і деякі футболісти вперше з цим стикаються. За кілька тренувань усе охопити просто нереально. У таких випадках досвідчені футболісти повинні вести за собою молодь. Я не бачу великих проблем. Команда будується, і будь-якому наставнику потрібен час.
Я дуже добре знаю Андреа Мальдеру, його вимоги. Це, поза всяким сумнівом, кваліфікований фахівець. У мене залишилися тільки позитивні спогади про роботу з цим тренером. Я в нього вірю, і вірю в те, що збірна України вийде на вищий рівень гри та результату. Такі матчі зроблять нашу команду сильнішою. Зараз відбувається зміна поколінь, ідуть ветерани, і на молодших футболістів лягає додаткова відповідальність. Вони повинні це розуміти і бути горою за тренера, тоді й результату легше досягати.
— До збірної викликані три голкіпери, які так чи інакше мають стосунок до «Шахтаря».
— У «Шахтарі» воротарська позиція завжди була сильною. А якщо говорити про збірну, то й там за всю історію кваліфікація воротарів не викликала сумнівів. Зараз і Андрій Лунін заслуговував на те, щоб бути викликаним до національної команди. Але, мабуть, через малу ігрову практику наставник вирішив поки що почекати із запрошенням кіпера «Реала».
Я радий, що всі нинішні воротарі у збірній певною мірою належать до «Шахтаря». Це говорить про те, що наша академія, та й уся воротарська структура клубу, працює чудово.
— А хто для тебе зараз топ-3 воротарів в українському чемпіонаті, якщо оминути стороною Дмитра Різника?
— Я взагалі не люблю конкретизувати, оскільки у кожної команди свій стиль гри, свої завдання, звідси і робота воротаря має різні оціночні критерії. Але якщо мене притиснули до стіни (усміхається), то, звісно, назву Георгія Єрмакова, який мені подобався ще тоді, коли він виступав за «Олександрію». Потім він набрався досвіду в чемпіонаті Ізраїлю, а зараз перший номер у «Харкові».
Непогано розвивається Іван Пахолюк із «Колоса», Денис Марченко з «Карпат». Заслуговує теплих слів вихованець тих самих «Карпат» Назар Домчак, який у свої 19 років уже виступає за празьку «Славію». Богдан Шуст і Юрій Шевчук виконали хорошу роботу. У нас талановита молодь. Просто їй потрібно не боятися довіряти і допомагати зростати.
— Ставлю тобі запитання як фахівцеві. Що потрібно зробити або як зіграти нашій команді, щоб вийти з дуелі з Північною Ірландією переможцем?
— У збірній є кваліфікований тренерський склад. Упевнений, що вони знають, як досягти позитивного результату. Від себе можу сказати, що, насамперед, має бути віра в перемогу. Потрібно вийти на поле і показати той футбол, у який наша команда може грати.
— Знаю, що ти не любиш давати прогнози, але не можу не оминути цю тему.
— Можу тільки сказати, що всім серцем уболіватиму за «синьо-жовтих». Їм до снаги виграти цей відповідальний поєдинок у Белфасті.
— Загалом, є віра в те, що ми можемо ще поборотися за вихід до Дивізіону «А»?
— Звичайно. Поки шанси є, є й віра. У футболі за лічені хвилини все може перевернутися з ніг на голову. Якщо команда битиметься до кінця з повною самовіддачею, уболівальники це оцінять.
Сергій Дем’янчук
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
