Колишній нападник київського «Динамо» Віктор Леоненко оцінив перемогу збірної України над Угорщиною, рішення Мальдери та гру Сікана й поділився очікуваннями від матчу з Грузією.
Віктор Леоненко
— Вікторе Євгеновичу, як вам перший офіційний матч збірної України під керівництвом Андреа Мальдери?
— Перемогли — звичайно, добре. Але в ейфорію я б не впадав. На мій погляд, у нас найслабша група. Перед матчем Собослаї говорив про велику кількість травмованих в Угорщини. Не беруся розбирати, хто в них основний, хто ні. Я оцінюю те, що побачив на полі.
Мені Угорщина не сподобалася. А от нашій команді, думаю, сподобалася, тому що дозволяла грати на контратаках. Ми дуже добре бігли вперед, щоправда, ні хріна не створювали, як завжди. По-справжньому серйозний момент був у Краснопіра, коли він вийшов сам на сам і не забив.
— Але ж Україна забила, а в другому таймі доволі впевнено захищалася.
— Другий тайм можна відзначити: в обороні зіграли здорово, добре вибігали вперед. Але чому нам було зручно? Тому що угорці контролювали м’яч, а ми контратакували. Привіт нашому улюбленому київському Динамо! Після перерви угорці особливої небезпеки не створювали. Удари були, але не дуже небезпечні. По суті, у Різника й роботи було небагато.
Тільки починати розбір треба з того, що вже приблизно до 20-ї хвилини ми могли програвати 0:2. В угорців було два стовідсоткові моменти: перекладина й епізод, коли їхній футболіст примудрився не влучити у ворота. Там, здається, якби він просто зупиняв м’яч, той би вже залетів! А замість того щоб програвати 0:2, ми вигравали 1:0. Тому Мальдеру поки можна назвати фартовим.
— Тобто суперник сам допоміг Україні зіграти у зручний для неї футбол?
— Звичайно. Угорці з перших хвилин контролювали м’яч, отримали два прекрасні моменти й, мабуть, уявили, що в них усе виходить. А ми побігли в контратаки. Причому частину атак на власні ворота вони самі й починали своїми помилками.
Тому треба подякувати угорцям: і за те, що не забили, і за те, що давали нам розбігатися. Коли суперник усією командою йде вперед, атакувати набагато простіше. Тут і тренер, у принципі, не потрібен — тільки склад назвати.
— Як оціните гол Сікана?
— Коли забивав Сікан, треба сказати спасибі воротарю. Чому Данило залишився сам? Думаю, захисник вирішив, що голкіпер вийде й забере м’яч. Судаков подав таку свічку, що воротар міг спокійно вийти й зняти її. Це ж не простріл, коли м’яч летить між головами. А Сікан забиває головою фактично з меж воротарського майданчика. Молодець, що забив, зробив свою справу. Гол — це здорово. Але тут дуже серйозна помилка воротаря.
— Краснопір не реалізував вихід сам на сам. Чого йому забракло: виконання чи хитрості?
— У цьому епізоді воротар угорців добре зіграв. Краснопір одразу вирішив його обводити. І м’яч прокинув правильно, хоч комусь могло здатися, що далеко. Якби прокинув ближче, воротар би його просто забрав. Інша річ, що Балаж Тот прочитав цей задум. Обдурити його не вдалося. Краще було одразу бити, але Краснопір уже прийняв рішення обводити.
Тут я б відзначив воротаря. На відміну від епізоду з голом Сікана, у цьому моменті він зіграв добре. І не забувайте, чому Краснопір узагалі отримав такий простір: угорці вже побігли зрівнювати рахунок. Якби вони всі не пішли вперед, такого виходу сам на сам могло б і не бути.
— Мальдера випустив у старті одразу двох нападників — Сікана та Ваната. Вас це здивувало?
— Ні, він правильно робить. У нас уже нападників, здається, більше, ніж захисників! Жартую, звісно, але форвардів справді багато.
Тільки сама поява двох нападників проблеми не розв’язала. Як були труднощі зі створенням моментів, так і залишилися. Щоб ми щось красиво, чітко, класно розіграли — до цього поки не дійшли. І, думаю, ще далеко.
— Коли повернуться Довбик і Яремчук, Сікан зможе зберегти місце в основі?
— Якщо Сікан забиватиме, то, думаю, шансів не буде ні в Довбика, ні в Яремчука. Якщо тренер не дурний, він не прибиратиме зі стартового складу нападника, який забиває. Я говорю саме про вихід із перших хвилин. А потім можна міняти — це нормально, особливо в нашій ситуації.
— Що вам найбільше сподобалося в рішеннях Мальдери?
— Те, що він швидко робив заміни й користувався можливістю випустити п’ятьох свіжих футболістів. Не чекав, як у нас часто буває, до 75-ї хвилини. На установці треба прямо говорити: у тебе є, умовно, година. Відбігав як ненормальний, віддав усі сили — тебе замінили. І жодних образ.
Футболісти повинні це розуміти. Учора наші пахали. Ми ж, по суті, весь матч відбирали м’яч. Навіть коли особливої небезпеки не було, усе одно доводилося працювати без м’яча. Мальдера проводив заміни — і правильно робив.
Сергію Реброву давно треба було так робити. Буває, що в людини просто не йде гра або суперник не дає їй грати. Нормальний тренер це бачить: футболіст постійно втрачає м’яч, нічого не виходить. То навіщо чекати? Для нас п’ять замін — це здорово. Але ж є ці звички: «Ні, його не можна міняти, журналісти мене з’їдять». Та журналістів можна одразу посилати, ще до пресконференції!
— Візуально збірна здавалася жвавішою, ніж за Реброва.
— Якщо нам не дадуть бігти в контратаку, ми так і будемо сплячими. Повірте, знову плюватимемося від гри нашої команди. Повторюся: у цьому матчі треба подякувати угорцям за те, що дозволяли нам розбігатися. Саме тому наша гра й виглядала краще. Але робити далекосяжні висновки ще дуже рано.
— Сікан став «Левом матчу». Ви погоджуєтеся з таким вибором?
— Мене, як завжди, не дивує, кого обирають найкращим. У нас це село як було, так і залишилося: хто забив, той автоматично найкращий. Якщо ніхто не забив, а воротар зіграв на нуль — значить, найкращий воротар. І всі чомусь радіють. Сікан зробив свою справу. Забив — значить, зробив її добре. Але ж можна всю гру втрачати м’яч, потім забити — і відразу стати «Левом матчу».
Я б взагалі прибрав звання «Лев матчу» — це все для аматорів. Не треба автоматично робити найкращим того, хто забив. У нашій збірній я б відзначав команду загалом.
— Різник відіграв на нуль. Як оціните його виступ і чи можна називати його вже номером 1 у збірній, зважаючи на відсутність ігрової практики у Трубіна в «Бенфіці»?
— У нас із воротарями, слава Богу, проблем немає. Я давно так вважаю. І Різник, і Трубін — хороші воротарі. А помиляються всі. Можу й В’ячеслава Суркіса з «Динамо» згадати. На нього якось усі накинулися. Я не збираюся його захищати, але кожен воротар має через це пройти. Кожен колись пропускає дурний м’яч, мало не із центру поля. Питання лише в тому, коли це станеться.
У Шовковського можна запитати, які він голи пропускав і звідки. Але ж ніхто не скаже, що він був слабким воротарем. В Угорщини теж непоганий голкіпер, але в епізоді із Сіканом припустився грубої помилки. Таке буває.
— Ви назвали нашу групу найслабшою. Україна в ній має бути фаворитом?
— Я думаю, ми нічим не кращі за грузинів. Північну Ірландію, звичайно, повинні обігрувати. Але в нас уболівальники чомусь не ставлять собі простого запитання: «А хто вам узагалі сказав, що ми дуже сильні?». Мабуть, усі Россі слухали, який хвалив Україну: класна команда, сильні футболісти.
А давайте подивимося, де наші гравці виступають, як вони там грають і що їхні клуби виграють. Ми самі собі робимо рекламу. А потім єврокубки показують, наскільки ми сильні. Крім «Шахтаря» поки що.
— Тобто сам вихід до Ліги А вас не переконає?
— Треба спочатку подумати, що нам там робити. Можна виграти цю групу, перейти вище, знову написати, які ми класні та сильні. А потім показувати поганий футбол і знову лаяти своїх футболістів. Мене цікавить якість. Перемагати — добре, але хочеться розуміти, завдяки чому ти перемагаєш і що зможеш показати проти сильнішого суперника.
— Грузія програла Північній Ірландії (0:1), пропустивши наприкінці компенсованого часу. Для вас це сенсація?
— Ми ще не знаємо, сенсація це чи ні. Знаємо, що переможний гол забили майже на сотій хвилині. Кварацхелія не реалізував пенальті. Могла бути нічия. Я думаю, грузини ще не все сказали. Тому робити висновки після одного туру не варто.
— Перед матчем з Україною Віллі Саньоля змінив Рамаз Сванадзе. Зміна тренера допоможе Грузії чи навпаки — буде позитивом для нашої команди?
— Зазвичай зміна тренера спочатку дає плюс. Потім, щоправда, усе може повернутися на свої місця. Але справа не лише в тренері. Головне, щоб футболісти його поважали. Якщо не поважають, нічого не вийде, навіть якщо ти супер-пупер тренер. Ну й про фарт не забувайте. Грузини швидко ухвалили рішення. Подивимося, що з цього вийде.
— Ваш прогноз на матч Грузія — Україна?
— Та нехай наші хоч випадково виграють, хоча випадковостей я не люблю. Я, як завжди, чекаю якості й заслужених перемог.
Проти Угорщини мені сподобався другий тайм. Але треба пам’ятати, за яких обставин: суперник побіг уперед, з’явився простір. Хочеться, щоб ми створювали моменти не тільки тоді, коли всі вже втекли відіграватися.
Андрій Піскун
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
