Олексій Лунін, батько голкіпера «Реала» Андрія Луніна згадав момент підписання контракту з мадридським клубом.
Андрій Лунін— Як батько та агент водночас, з якою найскладнішою ситуацією ви зіткнулися, ухвалюючи рішення щодо його майбутнього?
— Думаю, найскладніше було ухвалювати рішення, коли ти водночас є батьком і людиною, відповідальною за кар’єру свого сина. Як батько, ти передусім хочеш захистити дитину від помилок. Але як агент розумієш, що без ризику, складних рішень і виходу із зони комфорту великого успіху у футболі не досягти.
Одним із найважливіших моментів, звичайно, став перехід Андрія до «Реала». Коли такий великий клуб виявляє інтерес до твого сина, це викликає величезну гордість. Але водночас ти усвідомлюєш рівень конкуренції, тиск і те, наскільки складно молодому воротареві отримати ігрову практику.
Ми мали думати не лише про гучне ім’я клубу, а й про те, що буде найкращим для розвитку Андрія. Для молодого воротаря дуже важливо грати, здобувати досвід і відчувати впевненість. Були й складні періоди, особливо коли він не отримував достатньо ігрового часу. Як батькові, мені було важко на це дивитися, але я завжди намагався не нав’язувати йому власних рішень.
Ми обговорювали різні варіанти, зважували їхні переваги та недоліки, але останнє слово завжди залишалося за Андрієм. Мабуть, найважливіше, чого я навчився за цей час, — потрібно вірити у свою дитину, навіть коли обставини складаються не так, як хотілося б. Іноді найскладніше рішення — не змінювати все негайно, а набратися терпіння, продовжувати працювати й чекати на свій шанс.
— Як здійснилася мрія про перехід до «Реала»? Що ви відчували в день підписання контракту?
— Коли ми говорили про мрію грати в одному з п’яти найсильніших чемпіонатів Європи, то навіть не уявляли, що все станеться настільки швидко і що йтиметься саме про «Реал». Для нас головним було те, щоб Андрій розвивався, прогресував і отримав можливість грати на найвищому рівні. Ми знали, що він має потенціал, бачили, як він працює та ставиться до футболу. Але вірити у власну дитину — це одне, а побачити, що в неї повірив один із найбільших клубів світу, — зовсім інше.
Коли з’явився інтерес з боку «Реала», звичайно, емоції переповнювали нас. Але ми намагалися зберігати спокій і мали думати не лише про статус клубу, а й про майбутнє Андрія.
Ми розуміли, що конкуренція там буде шаленою і йому доведеться наполегливо працювати, щоб довести своє право грати. День підписання контракту став особливим моментом. Думаю, важко словами описати почуття батька, коли його син, який ще зовсім недавно ганяв м’яча в маленькому Краснограді, підписує контракт із «Реалом».
Це були величезна гордість і радість, але водночас усвідомлення того, що попереду ще складніший шлях. Потрапити до «Реала» — це одне, а закріпитися там і довести, що ти заслуговуєш грати на такому рівні, — зовсім інше. Та найбільше мене тішив не сам контракт, а те, що саме праця Андрія, його терпіння, дисципліна та віра у власну мрію привели його до цього моменту. Для батька немає нічого ціннішого, ніж бачити, як мрія його дитини стає реальністю.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
