У нашого нині вже визнаного класика Юрія Щербака серед перших його книжок був такий собі збірник оповідань "Маленька футбольна команда". Як згадував сам письменник, книжка вийшла тонюсінька, посічена, бо перед тим його повість "Хроніки міста Ярополя" була жорстко сприйнята літературознавцями з Великої Хати на Орджонікідзе, з ЦК.
Тому у видавництві добряче подмухали на холодну воду і "Маленька футбольна команда" стала збірником стерильних оповідей про тодішніх науковців. медиків, які борються за щасливе майбутнє рад.людей. Книжкою, яка ні на що не претендувала.
А згадалося це мені, коли почув післяматчевий коментар ГТ Ротаня про менталітет маленької футбольної команди. Упевнений. що ці слова увійдуть до найбільш яскравих мемів нашого футболу, адже нечасто тренер зізнається прилюдно у тому, що його команда не має яє..тестикул. тобто характеру і волі як здатності мобілізувати всі свої ресурси для виконання поставлених завдань. І ні на що не претендувала, принаймні у цьому конкретному матчі, зарані погоджуючись на свою меншовартість.
Але все ж цікаво, які завдання ставив перед "Олександрією" її ГТ? Відповідь очевидна - не програти, а при нагоді забити. Тому перші півгодини гості грали дуже активно, змістовно. тримаючи, як кажуть, стрій, ні в чому не поступаючись господарям. А Динамо своєю чергою ніяк не могло налагодити свою гру, довести справу до точного удару.
На щастя. учора зорі постали так, що динамівці показали свою найкращу гру, а гості, мабуть, найгіршу. Два провали у захисті на чолі з старим знайомцем Шабановим і рахунок уже 2:0. Це вже серйозно. Після перерви загальна картина не змінилася. Динамо, що називається, на класі, довело матч до логічного кінця.
Ротань зробив своєрідний камінг-аут. Тут усім глорікам Динамо можна було б радісно потирати руки і піднімати різні пальці догори, якби...Якби не гра з Реал-Сосьєдадом у найближчий четвер
А між тим баски тримають 6 місце у турнірній таблиці Ла Ліги і якраз в останньому матчі перемогли 3:0.
І тут хоч не хоч доведеться згадувати про менталітет і волю, про маленькі і великі, і не дуже команди. Динамо цієї осені вкрай важко грає в єврокубку. Просто все валиться з рук і ніг. мяч не лізе ні в які чужі ворота Перенасичений календар, важка логістика, проклята війна, відповідний психологічний фон - тільки ворогу побажаєш такі випробування. Але вибору немає. Треба знову і знову виходити на поле і доводити всім - ненависному ворогу, футбольному противнику і самим собі, що Динамо з Києва ніколи не було маленькою командою. І ніколи не буде нею.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
