Будьте реалістами, вимагайте неможливого або 20 років по тому

20 років по тому

Після паузи довжиною 20 років обидві юнацькі збірні команди України — U-17 та U-19 —, що беруть участь у відповідних чемпіонатах Європи УЄФА у поточному спортивному сезоні, кваліфікувалися до фінальної частини цих змагань. У 2004 році це були команди U-17 (1987 р.н.) та U-19 (1985 р.

Разом із цим в останнє Україна U-17 брала участь в УЄФА Євро у 2017. Це була команда 2000 р.н.. Україна U-19 грала в фінальній частині турніру в 2018 і це була збірна 1999 р.н., яка через рік стала переможцем на Кубку Світу ФІФА U-20. Таким чином мала місце пауза в сім та шість років відповідно.

Ми мали непоганий шанс в 2018 повторити успіх 2004. Але U-17 (2001) отримала технічну поразку. Тим часом Україна протягом шести років поспіль грала в фінальній частині УЄФА Євро або U-17, або U-19. Це період 2013 — 2018 рр. За цей час, наприклад, Нідерланди тричі двома командами кваліфікувалися до чемпіонату Європи. Але в указаний період часу лише Україна та Нідерланди кожного року кваліфікувались на юнацькі УЄФА Євро.

До речі, за великим рахунком, ФФУ знадобилось 11 років з моменту початку в 2002 системного розвитку інституту збірних команд для того, щоб її юнацькі збірні команди досягли подібного рівня результату. А потім був COVID-19, потім була пауза довжиною в три роки без міжнародних товариських матчів і, нарешті, війна.

Зараз я хочу спробувати проаналізувати причини які призвели до успіху наших команд. Одразу хочу зазначити, що це лише моє оціночне судження й моя суб’єктивна точка зору.

U-19

По-перше, пропоную подивитися на рейтинг збірних команд напередодні жеребкування кваліфікаційного раунду змагань. Так, це лише статистика. Але рейтинг, на мою думку, це узагальнений та ретроспективний показник успіху відповідної вікової групи команд національних футбольних асоціацій у відповідній категорії змагань, який все ж таки відображає рівень конкурентоздатності команд.

Порівнюємо учасників елітного раунду турніру в нашій групі.

1. Ukraine — 7;
2. Switzerland — 31;
3. Latvia — 35;
4. North Macedonia — 39.

Саме в такому порядку команди розташувались по закінченню міні-турніру УЄФА.

Для порівняння візьмемо нашу першу кваліфікацію.

1. Ukraine — 7;
2. Kosovo — 40;
3. Slovakia — 16;
4. Malta — 43.

Команди розміщені в тому порядку, в якому вони завершили кваліфікаційний раунд. Україна значно випереджала усіх своїх опонентів. На папері…

Другий фактор, на мій погляд, це ігрова практика футболістів збірної.

Після порядкового номеру, імені та прізвища гравця вказано кількість хвилин зіграних під час елітного раунду та кількість хвилин зіграних в клубі після 01.01.2024 до початку елітного раунду.

1. Vladyslav Krapyvtsov – 270’ / 380’;
2. Maksym Melnychenko – 270’ / 14’;
3. Danylo Krevsun – 261’ / 720’;
4. Hennadii Synchuk — 259’ / 0’*;
5. Matvii Ponomarenk – 237’ / 318’;
6. Ramik Hadzhyiev – 225’ / 61’;
7. Anton Drozd – 180’ / 383’;
8. Mykola Oharkov – 180’ / 354’;
9. Daniil Vashchenko – 180’ / 270’;
10. Oleksiy Gusiev – 180’ / 333’;
11. Taras Mykhavko – 180’ / 376’;
12. Andrii Matkevych – 163’ / 356’;
13. Ivan Yermachkov – 90’ / 348’;
14. Timur Tutierov – 89’ / 270’;
15. Viktor Tsukanov – 64’ / 28’;
16. Mykhailo Dubrovnyi – 33’ / 459’;
17. Kristian Shevchenko – 12’ / 75’**;
18. Illia Badenko – 9’ / 6’;

19. Maksym Striukov – 2’ / 197’.

20. Стосовно 0 хвилин у Hennadii Synchuk — це пов’язано з тим, що сезон у першій лізі ПФЛ відновився лише 22 березня, як раз під час березневого міжнародного вікна ФІФА. ** Kristian Shevchenko грає і забиває за команду U-18. Але, нажаль, я не зміг знайти більше його статистики в цьому році. Лише цю.

Для визначення об’єму ігрової практики напередодні елітного раунду я користувався наступними джерелами:

https://www.transfermarkt.com/; https://start.uaf.ua/; https://upl.ua/ua.

Можна побачити, що переважна більшість футболістів встигла провести на футбольному полі доволі значний час напередодні березневого міжнародного вікна. Більшість тих, хто сьогодні грає в Україні грала в матчах чемпіонату U-19.

До спортивного сезону 2017/18 чемпіонат України U-19 відновлювався у квітні. У сезоні 2017/18 друга половина сезону розпочалась вже на початку березня. Так співпало, що саме в березні 2018 команда Україна стала переможницею елітного раунду та розпочала свій шлях до перемоги на чемпіонаті світу. Як наслідок гравці отримали ігрову практику до початку березневого вікна ФІФА під час якого грається елітний раунд чемпіонату Європи U-19. Починаючи з спортивного сезону 2020/21 календар чемпіонату U-19 та УПЛ співпадають повністю. То б то для команд U-19 друга половина сезону розпочинається в лютому.

Саме тому, на мій погляд, максимальна можлива ігрова практика напередодні старту елітного раунду на внутрішньому рівні є такою собі мінімальною вимогою для подальшого успішного виступу збірної команди. Це лише одна з багатьох, але доволі важлива умова.

Далі наводиться список гравців, які приймали участь в матчах елітного раунду із зазначенням дати народження та клубу який він представляє сьогодні. Список наведений за принципом від найбільшої кількості хвилин під час міні-турніру УЄФА до найменшої.

1. Vladyslav Krapyvtsov (25.06.2005), SK Dnipro-1;
2. Maksym Melnychenko (12.02.2005) SK Dnipro-1;
3. Danylo Krevsun (21.04.2005) Borussia Dortmund U19;
4. Hennadii Synchuk (10.07.2006) Metalist Kharkiv;
5. Matvii Ponomarenko (11.01.2006) Dynamo Kyiv;
6. Ramik Hadzhyiev (14.08.2005) SK Dnipro-1;
7. Anton Drozd (06.08.2005) Shakhtar Donetsk;
8. Mykola Oharkov (18.02.2005) Shakhtar Donetsk;
9. Daniil Vashchenko (02.10.2005) FK Oleksandriya;
10. Oleksiy Gusiev (16.03.2005) Dynamo Kyiv;
11. Taras Mykhavko (30.05.2005) Dynamo Kyiv;
12. Andrii Matkevych (11.01.2005) Dynamo Kyiv;
13. Ivan Yermachkov (08.06.2005) Wuppertaler SV U19;
14. Timur Tutierov (11.06.2005) Sunderland A.F.C. U-21;
15. Viktor Tsukanov (04.02.2006) Shakhtar Donetsk;
16. Mykhailo Dubrovnyi (09.10.2005) Jong KAA Gent;
17. Kristian Shevchenko (10.11.2006) Watford FC U18;
18. Illia Badenko (31.03.2005) SK Dnipro-1;
19. Maksym Striukov (13.08.2005) Hannover 96 U19.

Перемога команди U-19 з мінімальною кількістю міжнародної ігрової практики в котре доводить ключову роль клубів в підготовці футболістів, які потім грають в представницьких командах національної футбольної асоціації. Одним словом велика подяка клубам, які успішно працюють з зазначеними вище футболістами.

Третій фактор. Трохи примарний. На мій погляд, слід визнати, що нам посміхнулась доля під час жеребкування елітного раунду. Невеличка частка везіння мала місто. Перебуваючи в кошику В ми не отримали з кошику А ні Іспанії, ні Португалії, ні Нідерландів або, наприклад, Туреччину. З кошику С ми не мали Францію, а з кошику D — Італію… Адже везе тому — хто везе.

U-17

По-перше, як і в історії з U-19 звернемося до рейтингу збірних команд напередодні жеребкування кваліфікаційного раунду змагань. Порівнюємо учасників елітного раунду турніру в нашій групі.

1. Ukraine — 23;
2. Slovakia — 26;
3. Switzerland — 18;
4. Greece — 21.

Усі команди із кошику В.

Для порівняння візьмемо нашу першу кваліфікацію.

1. Germany — 6;
2. Finland — 28;
3. Ukraine — 23;
4. Liechtenstein — 52.

Саме в такому порядку команди розташувались по закінченню міні-турнірів УЄФА.

Україна U-17 стала переможцем елітного раунду серед майже рівних за рейтингом команд. У кваліфікації ми посіли третє місце, поступившись другої сходинки команді з кошику С.

В принципі наша збірна перемогла серед рівних. То б то формально на початку елітного раунду не було абсолютного фаворити, як у випадку кваліфікації де ми мали в якості опонента Німеччину.

По-друге, подивимося на ігрову практику. Тут, на мій погляд, є про що говорити.

Після порядкового номеру, імені та прізвища гравця вказано кількість хвилин зіграних під час елітного раунду та кількість хвилин зіграних в клубі після 01.01.2024 до початку елітного раунду.

1. Mykyta Sheleketa – 270’ / 0’;
2. Demian Tretiak – 256’ / 10’;
3. Bohdan Redushko – 228’ / 13’;
4. Nazar Bondar – 226’ / 0’;
5. Dmytro Bohdanov – 206’ / 324’;
6. Artem Stepanov – 194’ / 225’;
7. Nazar Makarenko – 180’ / 0’;
8. Kyrylo Dihtiar – 180’ / 0’;
9. Volodymyr Ozymai – 179’ / 0’;
10. Dmytro Strilchuk – 175’ / 96’;
11. Ivan Denysov – 152’ / 90’;
12. Bohdan Olychenko – 137’ / 231’;
13. Oleksandr Dragan – 133’ / 191’;
14. Pavlo Liusin – 106’ / 0’;
15. Oleksii Rybak – 95’ / 44’;
16. Illia Voloshyn – 90’ / —;
17. Yehor Dankovskyi – 90’/ 0’;
18. Yevhenii Harmash – 43’ / 0’;
19. Ali Khalilov – 17’ / 44’;
20. Yevhenii Riabokon – 14’ / —.

Наявність цього знаку «—» означає відсутність інформації у відкритих для мене джерелах. Нажаль я не зміг її знайти навіть на офіційних ресурсах футбольних клубів де грають ці хлопці.

Серед 20 футболістів, що приймали участь в елітному раунді сім, які грають за кордоном. Це Dmytro Bohdanov, Artem Stepanov, Dmytro Strilchuk, Oleksandr Dragan, Illia Voloshyn й Yevhenii Riabokon. П’ятеро з них мали найбільший об’єм ігрової практики. Адже 13 футболістів які грають в Україні встигли зіграти в сумі лише 201 хвилин! «Іноземці» награли 1 067 хвилин на п’ятьох, що в п’ять разів більше.

Нажаль, весняна частина ДЮФЛ починається в квітні. Здобути ігрову практику мають змогу лише ті, хто вже задіяний в чемпіонаті України U-19. В нашому випадку це лише п’ять футболістів! На мою думку, дефіцит ігрової практики у молодших юнаків є слабким містом України. На щастя, цього разу, ми мали не лише сім «іноземців», але й три з них не лише постійно грали в основному складі команди, а й забили п’ять з восьми голів команди в міні-турнірі УЄФА. Тричі відзначився Artem Stepanov, двічі — Dmytro Bohdanov.

На мою думку, наявність футболістів що грають за кордоном і мали відверто велику ігрову практику в порівнянні з тими хто грає на батьківщині зіграло свою роль в успіху збірної. Особливо слід відзначити наявність серед них авторів голів. Таким чином, на відміну від команди U-19, молодші юнаки не мали достатньо ігрової практики напередодні старту змагань. В результаті, Україна як завжди перемагає в супереч обставин…

Далі наводиться список гравців, які приймали участь в матчах елітного раунду із зазначенням дати народження та клубу який він представляє сьогодні. Список наведений за принципом від найбільшої кількості хвилин під час міні-турніру УЄФА до найменшої.

1. Mykyta Sheleketa (20.02.2007) Shakhtar Donetsk;
2. Demian Tretiak (23.05.2007) Dynamo Kyiv;
3. Bohdan Redushko (07.01.2007) Dynamo Kyiv;
4. Nazar Bondar (18.01.2007) Rukh Lviv;
5. Dmytro Bohdanov (06.03.2007) D. Dresden U19;
6. Artem Stepanov (10.08.2007) Bayer 04 Leverkusen U17;
7. Nazar Makarenko (21.06.2007) SK Dnipro-1;
8. Kyrylo Dihtiar (25.11.2007) Metalist Kharkiv;
9. Volodymyr Ozymai (24.05.2007) Dynamo Kyiv;
10. Dmytro Strilchuk (08.03.2007) FC Bayern Munich U17;
11. Ivan Denysov (28.03.2007) Rukh Lviv;
12. Bohdan Olychenko (18.01.2007) FC Bayern Munich U17;
13. Oleksandr Dragan (27.02.2007) Atalanta U17;
14. Pavlo Liusin (23.02.2008) Dynamo Kyiv;
15. Oleksii Rybak (18.04.2007) Dynamo Kyiv;
16. Illia Voloshyn (15.01.2007) Real Madrid U17;
17. Yehor Dankovskyi (19.03.2007) Shakhtar Donetsk;
18. Yevhenii Harmash (24.02.2007) Shakhtar Donetsk;
19. Ali Khalilov (04.01.2007) SK Dnipro-1;
20. Yevhenii Riabokon (07.05.2007) 1 FC Slovácko.

Можна вкотре зазначити, що футболістів готують саме клуби. І знову подякувати їм за якісний учбово-тренувальний процес завдяки якому, навіть гравці з мінімальною ігровою практикою продемонстрували якісний футбол на рівні змагання УЄФА.

І по-третє, про фортуну. У зв’язку з тим, що у фінальній частині чемпіонату Європи U-17 приймають участь 16 команд, сім других з восьми за підсумками міні-турнірів УЄФА, кваліфікувались до фіналу. Таким чином, на відміну від турніру U-19, не було обов’язково вигравати групу. Можна було стати другою командою. І відверто кажучи вистачало груп без топ фаворитів. Разом із цим нашим суперникам по кваліфікації трохи не пощастило. Фінляндія грала в групі разом з Італією, Бельгією та Нідерландами. Останні мають на сьогодні найвищий рейтинг серед збірних команд U-17 в Європі. В результаті лише переможці групи — італійці — вийшли у фінал. Бельгія та Фінляндія з чотирма очками стали відповідно другою та третьою командою. І саме Бельгія виявилась найгіршою другою командою елітного раунду. В свою чергу Німеччина також не потрапила до фіналу. Вона стала третьою після Хорватії та Португалії. А наприклад Іспанія, яка частіше всього вигравала чемпіонат Європи УЄФА U-17 стала другою в своїй групі, поступившись Австрії.

Тим часом, наступного року УЄФА повертається до формату фінального турніру із вісім’ю командами замість шістнадцяти. Великий формат проіснував дев’ять років: з 2015 по 2024. За цей час, приймаючи до увагу, що турніри в 2020 і 2021 не відбулись, Україна грала в фіналі лише тричі: у 2016 (1999), 2017 (2000) й 2024 (2007). В дужках вказані роки народження команд. За час існування кваліфікації в два етапи, починаючи з 2003 року, та в період існування формату фіналу з вісім’ю командами, Україна кваліфікувалася до фінального турніру також тричі: у 2004 (1987), 2007 (1990) та 2013 (1996). І ми жодного разу не виходили з групи фінальної частини турніру.

На мою думку, цього разу фортуна чи вдача не дуже була нам потрібна. Адже можна було стати другою командою групи. Разом із цим нам пощастило з тим, що ми мали рівних за рейтингом опонентів. Це максимум нашого спортивного щастя. Фортуна, на моє переконання, знадобиться нам вже наступного року. Адже вісім команд у фіналі — це максимальний рівень конкуренції серед усіх змагань під егідою УЄФА, разом з чемпіонатом U-19. Але іноді наш мінімалізм спрацьовує.

Будьте реалістами, вимагайте неможливого

На мою думку ось ці слова головного тренера національної юнацької збірної команди України U-19 найкраще характеризують ситуацію стосовно наявності системної роботи інституту збірних команд Української Асоціації футболу:

«Гена Сінчук (Металіст, Перша ліга ПФЛ), заслуговує на хорошу оцінку. Він взагалі в останній момент опинився в команді, ледь не випадково. Мало інформації було про нього, але один із моїх асистентів побачив його гру буквально за тиждень до виїзду, подзвонив мені, я переглянув пару його матчів і вирішив, що треба брати».

В умовах коли представницькі команди УАФ не грають міжнародних товариських матчів або грають їх не частіше ніж раз на рік, дуже вірогідно не помітити здібного виконавця. Таким чином, нажаль, відсутня можливість нормальної селекційної роботи з кандидатами до збірних команд усіх вікових груп, що може призводити до кадрових втрат. Але, тим часом, раз в двадцять років, ми досягаємо успіху, трохи всупереч ситуації, обставин та здорового глузду. Дякуючи чудовій роботі клубів, професіоналізму тренерів та відчайдушній мотивації гравців. Раз в 20 років.

І на сам кінець декілька слів про те, що потрібно зробити в майбутньому, для підвищення вірогідності кваліфікації наших команд до фінальної частини УЄФА Євро U-17. Я вважаю, що нам необхідно відновлювати спортивний сезон ДЮФЛ значно раніше. Краще за все разом із змаганнями УПЛ. Або хоча б на самому початку березня. Але наскільки це виглядає реалістичним? Адже змагання ПФЛ у нас відновлюються у другій половині березня… Ось чому слід бути реалістами та вимагати неможливого. Але це лише моє оціночне судження і я можу помилятися.

P.S. Перша частина назви статті це один зі слоганів студентів Парижу під час протестів у травні 1968 року: “Soyez réalistes, demandez l’impossible”. Друга частина — це назва другого роману французького письменника Олександра Дюма з серії романів про пригоди мушкетерів.

Першоджерело.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости