Кілька усмішок - на свято!

Нелегкі часи – і для «Динамо», і для кожного з нас, і для України в цілому. Але трапляється нагода – і усміхнутись! З різних. Інколи дуже несподіваних приводів.

А футбол буває і цікавий, і різний. Отож уважно придивляємось – а що ж там на футбольних полях у Європі?! І що ж у нас в Україні. Бо і ми ж тепер нібито Європа.

Наш

А коментатор – не жаліє слів!

А сам розцвів – немов пишна троянда…

– Що ж там таке?!

– Гонсалес гол забив…

– А хто з ким гра?!

– Іспанські дві команди…

Дмитро з’їв стільки – і супів, і каш!

І все єство його затрепетало:

– Ні, цей Гонсалес… безперечно наш!

У прізвищі звучить виразно – сало…

При обговоренні футбольних подій і актуальних результатів... ну, як же не згадати арбітрів?! Бо саме їх діяльність, бува, має у матчі важливе... ну, якщо не вирішальне значення!

Якщо – хороший пас…

Футбол – гра темпераментна… Жива!

Так стрімко, непомітно – лине час!

Суддя, звісно ж – голів не забива,

Але якщо – дати хороший пас…

Любов і голод правлять світом... – писав колись давньогрецький поет. Отож і любов у народі до футболу – а вона ж... таки неабияка! – річ важлива і зовсім не марна. І про це не треба забувати.

Любов

Це Івану – не менше, ніж чарка... чи ласощі!

Це ж не всім таку радість і доля пошле!

Хоч і любить футбол він – з дивана не злазячи... –

Але ж любить не менше, ніж Бест чи Пеле!

Так, не може він – з льоту! – у верхній кут врізати,

І – нелегко! – з ходьби переходить на біг,

Та побачити може таке в телевізорі,

Що Пеле і на полі – розгледіть не міг!

Футбол – гра нібито проста... Але і в ній, бува, нелегко розібратися. І рядовим болільникам, і навіть дуже відповідальним і надзвичайно стурбованим профі, що одержують за це вагому зарплату. Але якщо узятися за справу немаленьким і гостро мислячим товариством (а воно на сайті уже давно сформувалося!), то, може, щось з’ясувати і удасться.

Різниця

Ну, як Семену футбол не знати,

Як він з дитинства – справжній фанат!

Може сказати – дуже багато! –

Про збірну і про чемпіонат.

– Таке питати соромно й гірко! –

Мовить дружина не без вини, –

Є просто – зірка... А є – суперзірка!

В чому – різниця... Ти поясни!

Життя – це сонце! Та є – і тіні.

Але мовчати?! Вдача не та.

Слід пояснити рідній людині,

Що так уважно й чемно – пита!

Ніби в “дев’ятку” ударив з льоту:

– Таке не знати, мила – біда...

Бо просто зірка – б’є по воротах,

А суперзірка – ще й попада!

А футбол – не відволікає від справ! Футбол допомагає їх вирішувати. Бо і справи бувають різні.

Допоміг футбол

З тих часів, як став Григорій

Футбольним суддею,

Вже не зна хлопчина горя

З своєю сім’єю.

Зникли сварки з його дому

І у хаті тихо,

Він в становищі складному

Знайшов гарний вихід.

Бо при всіх конфліктах нині

Діє по закону –

Жовту карточку дружині,

А тещі – червону.

Нині в чоловічому футболі все більшу роль грають і жіноча логіка, і жіноча краса. Але ж бути футбольним арбітром – дуже нелегка справа... Отож і думка – а коли б дозволити арбітрам-жінкам під час матчу користуватися велосипедом, то, може б, кількість арбітрів прекрасної статі усе ж... суттєво розширилася!

Чітка ознака

А дружина запитує: – Петю…

Роздивитись не можу сама –

Хто там їде… на велосипеді?

Глянь уважніше… чи не кума?!

Ну, а той їй простудженим басом

Прояснив ситуацію так:

– Не кума це… ні в якому разі!

На куму це… не схоже ніяк!

У дружини, квітучої Ліди,

Знов питання – мов гостра стріла…

– Як зумів ти це все ж… встановити?!

Бо і відстань – таки немала…

І мов про таїну невідкриту

Чи суцвіття далеких планет:

– Розумієш… кума… коли їде…

То вгинається… велосипед!

Дивимося на захоплююче спортивне змагання і... що ж?! Бачимо енергійних, переповнених бажанням боротьби футболістів, що просто-таки літають по зеленому газону. Дивимося на завзятих тренерів, що під час матчу не можуть всидіти на місці і рухаються... може, ще більше, аніж підлеглі їм гравці! То ж і самим хочеться бути схожими на них – бадьорими, вольовими, сильними...

Не погодився

А голос дружини – виром колось!

– Глянь, у газеті – стаття замашна!

Кращі спортсмени… А фото їх – ось! –

Голос Марини – тремтить, мов струна…

– Можна погодитись… – мовить Семен

І інтонації в нього – сумні… –

Дригало?! Ну, це і справді – спортсмен!

А Недригайло – усе ж…мабуть… ні!

Ну, і ще кілька рядків – на завершення.

Святкове

А полум’ям щирим – на вітрі! – калина…

Мов крапельки сонця! Мов крапельки болю…

Футбольного щастя – тобі, Україно!

Заможної долі. Щасливої долі.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости