Бульбабол з... мамалигою

Отож коронавірус... сяйливий сніг... і місяць лютий! Що виявився і справді ж лютим... Але у цьому ж місяці лютому вже... і матчі офіційні. А це вже серйозно. Бо матчі у міжсезоння — це так, творча лабораторія... А результат експериментів у цій лабораторії — у матчах чемпіонату. Де або є перемога, або ні.

Тому і питання — якою ж є нині гра “Динамо”... Якою? Суголосною теперішній ситуації. І такою, що усе ж викликає певні надії і сподівання. Але тренери команд Прем'єр-ліги, тренери — made in Ukraine... ну, відповідно до назви теперішнього місяця... це такі люті екзаменатори, що просто так у них п'ятірку не випросить навіть така команда, як “Динамо”. Бо авторитет авторитетом, а гра грою.

Що потрібно “Динамо”? Перемагати... Що для цього слід робити?! Іти в атаку. Але якщо це робити надто прямолінійно... так би мовити, пертися з карбованцем на буфет... ну, подібна тактика може і не спрацювати. І шановані мною “динамівські серця” змогли у цьому не раз переконатися.

Які проблеми у “Динамо” були та і залишилися тепер?! Пресинг з боку суперника. Та і суперник цей став набагато зубастішим, грає значно гостріше. Отож може і сам забити. Та і захищається суперник усією командою.

Луческу одержав у спадок від вищезгаданих “сердець” загалом зіграну команду. Але у команди усе ж були проблеми. І проблеми немалі. Бути середнячком в українському чемпіонаті “Динамо” ніби не збирається, а щоб поборотися за чемпіонство, треба у грі команди щось суттєво змінювати. Що саме? Перший матч “Динамо” після зимової перерви, поєдинок з “Олімпіком”, і мав це якось хоч трохи вияскравити.

Хоч і сніг, хоч і холод, а почався матч і зразу ж видно — досить динамівцям перейти лінію поля, і “олімпійці” рішуче кидаються у пресинг. Однак і “Динамо” використовує пресинг набагато жорсткіше і активніше, ніж це було при “динамівських серцях”. І “Олімпіку” не так просто дійти до карної зони динамівців і щось там здійснити.

Отож коли підхід прямолінійний не спрацьовує, треба, щоб він став і хитрішим, і витонченішим. Відвоювавши у суперника м'яч, динамівці, так би мовити, плели інтриги на своїй половині поля і не поспішали відразу ж бігти в атаку. Коли “олімпійці” вирішували їх там пресингувати, то для цього треба було, щоб три-чотири-пять їх гравців переходило на половину поля динамівців. А отже на половині поля “Олімпіка” ставало не так густо. І націлена далека передача могла суттєво загострити гру. Навіть якщо “олімпійці” не зважувалися пресингувати динамівців на їх половині поля, можливі атаки “Динамо” набували усе ж певної дози несподіваності. Це те, на що не зважився тренерський штаб команди при “динамівських серцях”, і те, що відразу ж зробив Луческу.

Однак і подібна, хитріша тактика дає результат не зразу і не завжди. А гол забитий “Олімпіком” украй ускладнив ситуацію. Що виручило “Динамо” цього разу? Уміле виконання стандартів, де зміг себе виявити Бєсєдін, і комбінація, що її вдало завершив Буяльський.

Помітно, що “Динамо” шукає нові, несподівані ходи у атаці, хоча і далеко не завжди їх знаходить. Не раз активно діяв у штрафному майданчику суперника “на другому поверсі” Попов і був при цьому близький до успіху. Проходи крайніх захисників були значно рідше, ніж раніше. Можливо Луческу розглядає це ніби козир, що його (щоб був і ефектним, і ефективним!) не слід поспішати класти на стіл.

Результат матчу цілком прийнятний, а з грою команди... ще треба розбиратися.

А після матчу з “Олімпіком” наступний суперник - “Брюгге”... Отож які думки щодо цього?! А тут важко щось прогнозувати. Бо матчі українського чемпіонату — це ніби... грати Бетховена. А матчі у європейських кубках — ну, тут уже треба, вибачайте... грати Стравінського! І грати усе ж... тим самим музикантам. Певний пошук, певний креатив у грі команди відчувається, а як це виявить себе у грі з бельгійцями — побачимо.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости