Повернення польського ордену Білого Орла через Нову пошту - правильний та елегантний крок з боку нашого Президента.
Але це поки що не вирішує проблему докорінно. На жаль, якщо росіян ми вже потрохи привчаємо не лізти у наші справи та нашу історію, то з окремими польскими політичними елітами поки що це не так.
Десь глибоко у менталітеті в них досі сидить уявлення про Польщу, як про метрополію, а про Україну, як про бунтівну колонію. Де ті, хто впокорював Україну були героями, а українці, які захищалися - були бандитами.
Бандитами для них були всі - Хмельницький, Богун, Сірко, Бандера, Мельник, члени УПА.
Натомість герої - Пілсудський, який проводив полонізацію та пацифікацію в Україні або Армія Крайова, яка вбила тисячі мирних українців.
І незрозуміло, чого вони своїми кроками добиваються - щоб ми прийняли для себе їхню правду і їхню версію історії? Цього не буде.
Прагнучи перегорнути трагічні сторінки історії та встановити дружні стосунки з Польщею, ми намагалися не згадувати старі столітні образи та геноцид, який поляки неодноразово здійснювали щодо українців ще з часів Люблінської унії.
Ми не докоряли їх роздачею українських земель польським колоністам на Волині у 20-х роках та полонізації та пацифікації у 30-х роках, які і призвели до Волинської трагедії.
Ми не вимагали покаяння та вибачень за концтабір у Березі Картузький, де катували українських патріотів.
Ми не згадуємо їм на кожному кроці знищення близько 130 українськиї храмів у 1938 році на Холмщині та Підляшші у рамках так званого зміцнення польськості.
Або ж знищення українських сіл у рамках депортації 480 тисяч українців до СРСР у 1944-1946 роках, як наприклад, села Павлокома, де польська самооборона вбила 366 українців.
Ми не говоримо про операцію "Вісла" 1947 року з примусовим розселенням українців для асиміляції та ув'язенням у концтаборі Явожно тих, хто відмовлявся.
Натомість ми дозволили їм проводити пошукові заходи на нашій території та вшановувати пам'ять їхніх загиблих, які часто воювали проти українців.
Бо ми розуміємо, що історичні суперечки, особливо між сусідами, це вірний шлях до псування відносин. Адже два народи, які століттями жили поруч, завжди мають один до одного справедливі претензії. І в кожного є своя правда.
Ми дивимося вперед і хочемо встановити міцні союзницькі стосунки з Польщею та польським народом. Ми вдячні за ту допомогу, яку Польща нам надавала і продожує надавати, захищаючи нас і саму себе.
І ми сподіваємося, що вони не наступлять знову на ті ж самі граблі, які раніше їх вже призводили до втрати державності. Адже тільки коли ми були разом - ми могли перемагати Москву та бути вільними.
Якщо ж польскі політики вважають інакше - це їх вибір. Прогинатися під їхні забаганки ніхто не буде.
Але всеж сподіваюся, що у польських політиків вистачить розуму нарешті залишити всі наші суперечки у минулому і визнати та поважати право кожного народу чествовати своїх героєв. Вони вшановують Армію Крайову, ми - УПА.
Всіх їх помирила мать-сира земля. Всі вони єдині перед Богом - воїни свого народу. І це не повинно сварити нас та наших нащадків, які жодного стосунку до тих подій не мають.
Дай їм, Боже, розуму!
Джерело: Facebook: https://www.facebook.com/share/1D2pPzqzxG/
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

Загрузка комментариев