Першопроходці

Першопроходці

В своєму першому матчі збірна України зустрілася зі збірною Угорщини.

29 квітня 1992 рік. Ужгород. 13.000. Суддя: І. Жук (Білорусь)

Україна: І.Кутепов - О.Лужний, Ю.Никифоров, С.Беженар, С.Третяк - С.Ковалець, І.Цимбалар, Ю.Шелепницький, С.Погодін (Ю.Сак,56) - О.Саленко (І.Гецко,59), С.

Ось такий склад виставив тренерський штаб на чолі з Віктором Прокопенко.

І я хотів трохи згадати про цих перших гравців хто зіграв під синьо-жовтим прапором.

Сергій КОВАЛЕЦЬ. 23 роки. Динамо Київ

Один з моїх улюблених футболістів того покоління. Мирон Маркевич порадив його селекціонерам з Києва. Сергій грав у нього в Хмельницькому “Поділлі”. Півзахисник одразу сподобався Лобановському . Фактично він мав замінити Михайличенка та Заварова. І у нього це добре виходило. С ходу виграв чемпіонат та Кубок. А в 1991 році Ковалець став взагалі одним з лідерів команди (адже решту зірок залишили клуб). Тому його місце в основі збірної не викликало жодних сумнівів. Ковалець і надалі добре грав за “Динамо”, але не дочекався повернення Лобановського і перейшов до “Дніпра”. З Сабо він не ужився (а хто з Йожеф Йожефовичем ужився?). Ще був всплеск кар'єри у Львові куди його замінив Маркевич. “Карпати” тоді стали бронзовим призером і давали прочуханів навіть Лобановському! Відмінно Ковалець себе показав як молодий тренер в “Оболоні”. Та “Оболонь” зі скромними можливостями показувала дуже пристойні результати. Стали авторами сенсації - першими здолали “Шахтар” на новій їх арені. Непогано працював і в молодіжній збірній України. Але не пощастило з жеребом на стадії плей-офф (Німеччина була надто грізна). Останні десять років змінював різні команди, але вже не так успішно виходило. Син Кирило став також футболістом високого рівня.

Ілля ЦИМБАЛАР. 22 роки. Чорноморець

Улюбленець і вболівальників і партнерів по команді. З шикарною лівою ногою, якою працював немов ключкою. Майстер штрафних ударів. Прикро, що Ілля вибрав іншу збірну. Цимбалар одразу заграв у “Чорноморці” Прокопенка. Та команда пробилася навіть у Кубок УЄФА і лише трішки не дотягнулася до нагород в 1991 році. То ж його місце в збірній цілком очікуване. Згодом Ілля ще виграв Кубок України ( саме він забив єдиний гол у фіналі). Ну а після переїзду до Москви Цимбалар зміг зіграти на ЧС-94 і ЧЄ-96. Талант дозволяв йому грати на найвищому рівні, та травми й любов до випивки завадили. Помер в 2013 і похований в Одесі.

Юрій ШЕЛЕПНИЦЬКИЙ. 27 років. Чорноморець

Вивів команду з капітанською пов'язкою. Починав у рідній “Буковині” (Юрій з Кіцманського району). Тоді Чернівці переживали футбольний бум. Після перемоги у другій лізі в 1988 році Шелепницького запрошували до Києва, але він вибрав Одесу (побоявся конкуренції). А в “Чорноморці” він заграв. Пізніше Сабо його також запрошував, але Юрій вибрав Туреччину. В збірну ж більше не запрошувався. Повернувся назад у Чернівці де догравав і далі працює тренером “Буковини”. Доречі Шелепницький міг стати автором першого голу збірної, але після удару з-за меж штрафного влучив у штангу.

Сергій ПОГОДІН. 24 роки. Шахтар

Сергій зіграв у день свого народження. Починав у Луганську. І як почав! Одразу його запросили до київського “Динамо”. Але там здебільшого грав у дублі. А ось в “Шахтарі” заграв без проблем. Хоча Донецьк поступався навіть в Україні не лише Києву, а й “Дніпру” і Одесі. Намагався пізніше закріпитись десь за кордоном (Нідерланди, Іспанія, Ізраїль). Нажаль ніде не мав успіху. Та в ті часи рідко кому вдавалося адаптуватися за кордоном.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости