Юнацька команда «Динамо» -19 зачарувала вболівальників біло-синіх своїм осіннім виступом в юнацькій ЛЧ. Вболівальники чекали і сподівалися на підсилення для першої команди. Таке собі повторення 1996 року, коли ціла група гравців перейшла до першої команди «Динамо». Навіть президент клубу Ігор Суркіс в одному із інтерв’ ю назвав команду Ю -19 своєю улюбленою.
Але, на жаль, поки справи гравців тієї команди не йдтьу так добре, як би того хотілося б.
Воротар Володимир Маханьков весною став основним воротарем дублю «Динамо»( або команди Ю -21), але після двох гольових помилок( коштували команді очок), у матчі минулого туру проти Карпат, поступився місцем в основі Бущану. До матчу проти львівської команди особливих ляпів у нього не було. В принципі, помилки та невдалі матчі природні для молодих футболістів. Тому дуже сподіваюся, що Володя зробить всі потрібні висновки і буде рухатися далі.
Олександр Тимчик є стабільний гравецем правого флангу оборони дублюючого складу, питання по виконанню своїх прямих обов’язків по обороні залишаються актуальними. Наприклад, привіз гол у свої ворота у домашньому матчі проти «Чорноморця». На атаку більше діє успішно, присутні кроси, забігання, передачі. Поки, на жаль, навряд чи він сильніший від Морозюка із всіма його недоліками.
Пара центральних захисників Денис Попов- Віталій Миколенко та лівий захисник Дубінчак продовжують грати за команду Ю -19. Я так розумію, що Попова та Миколенка готують до наступної ЛЧ(юнацька команда «Динамо», як переможець першості Ю -19 там буде грати), обоє гравців 1999 року народження. Тим паче, що в дублі стабільно грає пара центральних захисників Лук’янчук – Очігава. Дубінчаку важко поки виграти конкуренцію в більш досвідчених Михайличенка та Османа на лівому фланзі оборони.
Опорного півзахисника Ахмед Алібеков теж можна вважати гравцем дублю, але він більше використовується в ротації, виходить на заміну. У тих матчах, що він грав – він поки не переконує. Його конкурент за місце в основі Іван Калюжний залишився в команді Ю -19, причому далеко не на перших ролях.
На мене дуже гарне враження складають центральні атакуючі півзахисники Микола Шапаренко та Сергій Булеца. Обоє радують своєю гро, видний прогрес. Крок за кроком стають ключовими гравцями дублю. Це при тому, що Сергій Булеца( вихованець закарпатського футболу) 1999 року народження.
Нападаючий Назарій Русін конкурує за місце в основі дубля із Олексієм Щебетуном. Причому робить це доволі вдало. Весною за граючи за дубль Назарій забивав уже тричі(« Зірка», та двічі «Чорноморцю»).
Хто розчаровує, так це Леднев та Янаков. Я особисто від них чекав більшого. Обох ще із осені підпускали до дублю, але якогось прогресу чи розвиту не видно. Можуть видати вдалі відрізки, матчі, а можуть відверто провалитися. Із таким відношення – буде дуже важко на щось претендувати у футболі. Хоча обоє гравці – безперечно талановиті та перспективні футболісти. Певне відношення до команди Ю -19 восени мав і Богдан Михайличенко. Але після травми в першому матчі проти "Наполі" він зіграв тільки в останньому турі проти "Бешикташа". Зимою їздив на збори із першою командою, але там отримав чергове пошкодження і зараз, на мою думку, справедливо програє місце в старті дублю Олександру Осману.
Мій оптимізм по цих гравців явно зменшився порівняно із осінню. Хтось не витримав надмірної уваги ЗМІ. Комусь не пішло на користь підписанні нових контрактів( думаю, що із підвищенням зарплати). Хтось опустив руки через відсутність уваги Сергія Реброва. Ще нічого ні для кого не втрачено. Всі ці проблеми може подолати важка щоденна, кропітка працю. Тільки там можна чогось досягти у футболі.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 90
Загрузка комментариев
