- Короче говоря, мадьяры - шваль,- закончил старый сапер Водичка свое повествование, на что Швейк заметил:
- Иной мадьяр не виноват в том, что он мадьяр.
- Как это не виноват? - загорячился Водичка.- Плохо, брат, ты мадьяров знаешь, сколько раз я тебе говорил! С ними мы должны ухо держать востро. Я его ка-ак хрясну...
(c)
Кого як, а мене чомусь більш за все бентежить та непокоїть те що переважна більшість людей - ідіо.. зовсім не бажають дивитись не те що в корінь, але хоча б трішки поодаль власного носу.
Ну зрозумійте же нарешті.. проблема не в Кашаях, Ваксах та Швєцових. Проблема значно глибше. Давайте обговорювати її, викривати її, боротися з нею. Скільки можна воювати з наслідками? Кашаї - на кіл? Вакса - на кіл? Взагалі всіх суддів - на кіл? Кого окрім суддів? Перемогти дракона відрубуючи йому по черзі голови неможливо.
Хоча (як показує практика) просто вибити дракона - замало. Якщо не бути готовим, якщо не мати власного міцного стержня і не розуміти що робити далі з тією свободою, на місце старого дракона неодмінно прийде новий. Страшніший за попереднього..
Але боротися все одного треба. І починати боротьбу треба з себе - коханого. Для початку хоча б чесно відповісти на прості питання:
- Чи ніколи в житті я не роблю помилок?
- Чи всюди і завжди я все роблю чесно та сумлінно?
- Чи завжди на 100 відсотків я виконую свої професійні, сімейні та людські обов’язки?
- Чи ніколи та нікого в житті я не обманюю?
- Чи ніколи я не порушую Закони?
Спробуйте зробити це. Не для когось, для себе. А зробивши це, просто намагайтесь кожного дня, кожної хвилини, кожної секунди стати хоча б трішечки краще, трішечки розумніше, трішечки добріше, трішечки людяніше.
І тоді нікому і в голову не впаде спитати: «- Как же они там живут? - Где? В Украине, или в Венгрии? - В Угорщине!!!»
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости