Ще шість днів і футбольна Україна розділиться на дві частини, біло-голубу та помаранчево-чорну. Як і будь який інший матч Динамо та Шахтаря він супроводжуватиметься різкими та не дуже фразами гравців, тренерів, експертів, керівників клубів про те, хто ж кращий.
Слідкуючи за сімома турами чемпіонату я піймав себе на думці, що цей матч наврядче буде схожий на попередній, "ваксовський".
Ні, не через червоні картки, поведінку Сьоміна і Алієва, спиридона і луческу. Він буде таким, як і осінню 2011... Згадайте той матч, Динамо залишило Шахтар без м"яча, 2/3 матчу контролювавши гру кияни були надзвичайно близькі до голу (Ідейє(2), Гармаш, Шева), але не склалося.Ось до чого я веду. Саме в лиці Велозу і Кранчара Динамо набуло тієї досконалості в центрі поля,якої не вистачало раніше, адже при всій повазі до Вуко , він не може розпочати атаку так як новачки. Гармаш - можливо, Оггі - ні. Яка була основна проблема киян у матчах з Металістом і Шахтарем на виїзді? Перехід з оборони в атаку, не було людини, яка б могла якісно притримати м"яч у центральному колі, дочекатись підтримки партнерів і віддати розрізну передачу на хід нападникам або вінгерам.
Як на мене, це буде інше "Ель-Классико", не таке як завжди. Шахтар не буде всією командою "катати" м"яч на нашій половині поля і подовгу вишукуючи продовження атаки, Динамо ж у цьому аспекті не гірше виглядатиме. Боррусія тому підтвердження. Я з оптимізмом чекаю недільного вечору і вірю в те, що це буде інший, не схожий на інші матч, в якому буде чесне суддівство і висококласна гра, яка завершиться перемогою киян.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
