Найбільш регресивна команда УПЛ та всі її проблеми в нашому детальному огляді – Динамо та його біди.
Спочатку було…
Якщо в деталях охарактеризувати всі надії, які були покладені на киян в цьому сезоні, то стане, абсолютно, зрозумілим, що ті ж кияни почали з неминучого провалу. Динамівці програли всі матчі зі своїми прямими конкурентами у внутрішньому чемпіонаті, якимось дивом пробилися до групового етапу ЛЧ і там вже безпосередньо, мордують всіх своїх вболівальників невтішними результатами.
Чудова трансферна політика (витрачено близько 30 млн. євро), обіцянки від Сьоміна про новий старт від його команди, перспективи і тут… 7 поразок на всіх фронтах. Про сам факт поразок згодом і детальніше.
Це навіть, не провал, це катастрофа. Якщо врахувати один, невеликий факт – це НАЙГІРШИЙ старт Динамо за всю їх історію в незалежній Україні. Останній раз Динамо програвало на своєму полі, в далекому, 2008 році від, того самого, Металіста з рахунком 1:2. А тепер у киян ціла низка кривдників починаючи від Шахтаря закінчуючи Ворсклою. Не треба бути великим аналітиком, щоб побачити те, що лежить на самісінькій поверхні: Сьомін себе вичерпав! Вичерпав, бо спочатку сезону стало зрозуміло: що забивати один-два м’ячі за гру постійно не вийде, що рано чи пізно, а виявилося, що рано, доведеться зустрітися з суперником, який не вибачить такої гри і т.д. Ігрова схема Юрій Павловича просто доводила всіх і кожного: від матчу до матчу 4-5-1 не працювала, гравці в ній не відповідали своєму амплуа, результат був мізерний…але від матчу до матчу вона пропагувалися києвскьким наставником. Доходило просто до абсурду, коли команди, що за рівнем, за класом та за чим завгодно поступалися віце-чемпіону України і при цьому були близьку до того, щоб відібрати очки у Динамо. Таким чином, динамівці пропустили 12 м’ячів в чемпіонаті і забили 14. В ЛЧ пропустили 12 і забили 11. З Кубку України просто вилетіли в першому матчі, правда, від Шахтаря. Програли останній матч Порту на виїзді.
Корінь зла…
Скупчення гравців в центрі, постійна гра в «лонгбол» і самотність Брауна попереду - зіграла фантастично фатальну роль для Динамо та Сьоміна. Спочатку відсутність гри пояснювали все ще позитивним результатом, згодом не стало і результату. Все перетворилося просто на те, що Динамо мало забивати кожному на характері гравців. Гравців на довго не вистачило і почалася загальна криза у всій грі Динамо. Забивати на морально-вольових стало неможливо вже після матчу з Борусією, яка мало не поховала надії на груповий етап Ліги Чемпіонів для «біло-синіх». Динамо, яке славилося до цього грою на контратаці та швидкими флангами, перетворилося на команду, яка почала грати , у так званий, «автобус». Коли під час матчу, команда програє і тренер випускає ще одного центр бека чи стопера в гру, замість посилення атаки – перший висновок, який приходить: коуч не розуміє своєї ж постановки гри. Друга значна проблема полягала в тому, що Сьомін, як керівництво клубу, не тільки могли пояснити, що відбувається в команді, але й приховували сам факт проблем в команді. Поки очевидне не стало дійсним.
Поразка в чемпіонаті від Шахтаря не стала чимось дивним, вона просто підтвердила сам факт наявності проблем. Тим паче, що Динамо вже програвало в цьому сезоні донечинам в Кубку України. Пост скриптум: Сьомін після матчу сказав, що гра у команди нормальний, результат можна ще буде надолужити і сам поїхав до Москви в такий непростий для команди час.
Звільнення Сьоміна - це нормальна причино-наслідкова дія президента клубу, який бажає змін. Призначення Блохіна головним тренером Динамо – це не є нормальним кроком президента клубу, який прагне змін. Суркіс неодноразово на конференції, що відбулася під час призначення головним тренером Олега Володимировича, зазначав, що вже давно передбачав саме такий сценарій розвитку подій і тому прихід в команду Блохіна є очікуваним. І якщо Суркіс дійсно знав про те ще відбудеться в найближчий час в стані киян, питання тільки одне: чому він не розглядав інші кандидатури на цьому місці? Чому саме Блохін, враховуючи той факт, що у Блохіна був дійсний контракт зі збірною Україною? Чому не європейський спеціаліст? В принципі сама постать Блохіна в Динамо не є абсурдною, навіть навпаки, просто знову Динамо не зробило жодного кардинального кроку на зміни. Знову половинчасті реформи. Динамо вже через це все проходило і виносило досить негативні уроки, але…
Корінь зла не в гравцях, не в тренері, а мабуть в цілій структурі, яка все це в собі об’єднує. Проблема в тому, що як тільки Динамо програє, починають шукати винного або на тренерській лаві або серед гравців. Сьогодні Динамо володіє підбором першокласних гравців – результат все ще мінімальний. Багато в чому, зіграло велику роль захворювання Блохіна – команда почала непогано та як тільки Блохін відійшов від справ – все почалося спочатку. До керма команди підійшов Михайлеченко і Баль, і все почалося с самого початку. Факт, просто таки на обличчя. Чого на жаль не бачить керівництво. Якщо в команді не має людей, які або не вміють, або не хочуть відповідати за результат – навіщо вони потрібні. Динамо вже давно необхідні люди, які зможуть мати або європейський підхід до справи або хоча б відповідати за результат. Просто чекати доки Блохін одужає і чекати від однієї людини результат – це абсурд. І в такому разі всі вболівальники Динамо – глядачі цього театру абсурду. Можна скільки завгодно змінювати одного гравця в центрі захисту на іншого чи в нападі, якщо система диктує один і той же мотив, навіть зірки першого ешелону нічого не змінять.
Ну,і останній корінь зла - це гравці, більшість з яких, просто не відповідають рівню гри київського клубу, до речі вже доволі стара проблема, якщо дивитися в цілому. Регрес навіть явних лідерів, тепер є фактом. Ярмоленко, Ідейе та Михалик – це лише початок спсику.
Надії ще є…
Ну, перш за все, всі з нетерпінням чекають повернення до керма клубу Блохіна. Блохін дав мотивацію більшості гравців клубу і це помітно, він змінив атмосферу в цілому. Тепер йому залишається не тільки вмотивовувати команду, але й знайти «золоту середину» в ігровому плані.
Ясно, що чемпіонська гонка для Динамо завершена: тепер необхідно повернути собі другу позицію й достойно зіграти з тими, з ким Динамо, відверто кажучи, просто провалило свої матчі. Ну, і нарешті поборотися за другу позицію в групі. Старання у «біло-синіх» величезне залишилося прикласти лише певні зусилля і добавити конкретики до своєї гри.
Ламати, звичайно, не будувати, але на те, що у Динамо в найближчий час з’явиться хоча б мізерний малюнок гри – мають надії всі.
Хочеться вірити, що поразка від Порту та й жахлива гра Динамо на старті сезону – вже позаду. Хочеться сподіватися, що всі, хто працюють над майбутнім Динамо уявляють собі це майбутнє…Далі буде.
Анатолій Симачинський, Спорт XL
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости