В предверие и последверие

учетная запись этого пользователя была удалена

Ну что же, почти все поклялись в любви к родному клубу. Теперь смотрите матч и опять поливайте Реброва (и чуть реже Суркиса) дерьмом. Но хочу напомнить - терпите! Такова нынче основная концепция разивтия Динамо. Вспоминайте о Динамо (Дрезден), о Торино и Рейнджерс. Может, полегчает...:((( Хорошего всем настроения сегодня!

Для меня Динамо, это как ребенок для родителей. Каким-бы Динамо не было, я его ЛЮБЛЮ!!!!!
Люблю и точка. Но в тоже времяна данный момент не совсем согласен и не все мне нравится.
Но я все равно ЛЮБЛЮ. Мы одно целое. и нас разделить невозможно!!!!!!!

Родной клуб не выбирают, он как бы становится самим собой, душой.
Я вырос не в Киеве, да и смотрел игру в живую не так уж и много, но боление за Динамо - религия. Даже в том году, когда приехал на матч Динамо Шахтер (0-3 ) увидел игру в живую, я не перестал болеть, это что то больше, чем боление.
Динамо Киев - часть моей жизни.

А я просто люблю Динамо. И во время взлетов, и во время падений.
Тем более в прошлом сезоне Динамо - чемпион, четвертьфиналист ЛЧ.
А всепропальщики - пусть глорят за Реал.

одной восьмой ЛЧ... :-)

Странный вопрос, а почему в Турине больше болельщиков Торино, чем Ювентуса, хотя последние имеют куда интересней историю и настоящее.

Для автора блогу хочу звернути увагу на такий собі шотландський клуб Рейнджерс з Глазго. Яприводжу цей приклад вже вкотре. Якщо не помиляюся 2012 року Рейнджерс за борги десь у 7 млн. фунтів (зя якісь фінмахінації) перевел идо четвертого дивізіону. так наваіть там збиралося до 40 тис. на трибунах, й у третьому і другому минулого року до 50 тис. Ясно що там футболм якої би якості він не був для людей, й футболісти віддаються по повній. А у нас? Лише глори : виграл идобре. програли або не з тим рахунком й важко перемогли, і вже все: дивитися не буду, мені похріну й т.д. Це й є фальшиві вболівальники.

Болельщики, да и не только они - разные журналисты, эксперты и постаревшие футболисты столицы Украины, которые видят только все хорошее и ничего плохого в команде Динамо, которые всегда поддерживают неудачные решения в клубе, отвратительные игры , снисходительны к отсутствию прогресса, восхваляют команду, когда нужно дать ей хорошего пинка под зад, являются соучастниками. Не жертвами принадлежности к великой команде Динамо и катастрофических ошибок в клубе, а именно соучастниками медленного уничтожения команды. Понимаете, соучастниками! Трудно сразу с этим согласиться, но по сути это точно так же, как голосовать за воров, предателей и мошенников на выборах. Правда, насчет скорости убиения Динамо можно еще поспорить. Для одних она очень быстрая все же…

Динамо назавжди. Крапка.

Если вы хотите болеть за команду которая всё выигрывает , то болейте за Барселону. А что у команд которые вообще никогда не становились чемпионами не болельщиков ? Спросить за что я люблю Динамо , всё равно что спросить ,а за что я люблю свою страну или свой город или село !

Вопрос ведь не в том, чтобы все выигрывали. Тем более, что два чемпионата они уже выиграли. Вопрос о качестве игры, котрое не улучшается уже много сезонов и нет никаких предпосылок к том, что будет улучшаться. Вся проблема в том, что улучшить игру есть все ресурсы, а они преступно не используются.

Вообще-то говоря, Динамо выиграло чуть больше, чем два чемпионата.

Речь ведь идет о последних сезонах.

В предДвериИ... и после... :-)

Вопрос на который ответа нет. Спросите у фанатов Дрезденского Динамо, почему они несмотря на все проблемы своего клуба, все таки неистово болеют за свою команду и на каждом матче у них стадион битком. Они говорят о проблемах своего клуба, ругают руководство свистят во время неудачно складывающегося матча, но у них и в мыслях нет, не пойти на стадион. Для них их клуб это религия. Когда я впервые попал на матч этой команды мне показалось, что эти люди одержимы.
А Вы, как и многие болельщики призываете не ходить на стадион? Кому от этого легче? Вы что болеете за Ярмоленко, Федорчука, или Шовковского? Вы должны болеть за эмблему, сами ведь сказали, что клуб с именем и историей...

Я вам отвечу в чем разница. Дрезденское Динамо (не будем лукавить) провинциалоьный клуб, который не ставит высокие задачи. В моем городе Житомире на кривоногих аматоров приходят посмотреть около 2 тысяч человек.
Здесь же есть амбиции на чемпионство и на достойное выступление в еврокубках. И для этого есть достаточно денег. Во всяком случае бюджет клуба был не на много меньше, чем других участников ЛЧ.
Я не слышал, чтобы из Дрездена уходили Мбокани, Мехмеди и другие. Они не разбрасываются Рафаэлями, а нам они даром не нужны! У нас Громов приживается с Гладким!

Вы так и не ответили на мой вопрос. Хорошо, приведу другой пример. Я уехал жить в Германию 15 лет назад. Каждый год я покупаю себе футболку из новой коллекции. Хожу в этой футболке каждый день день. Многие, (поначалу), даже фотографировались со мной. А сейчас мне задают много вопросов по типу: как же так, почему такая ситуация, и когда придет улучшение. Но никто, слышите, никто, ни одного раза не сказал: А как можно за эту команду болеть?
Еще раз говорю. Вы, если Вы болельщик, должны болеть за ромбик с буквой "Д", а не перечислять не заигравших игроков этой команды.

На этот вопрос как раз ответить очень просто. Боление за ромбик с буквой Д и за команду - это как любовь к Родине и государству. Если государство не делает своей работы, мы обязаны все сделать для того, чтобы поменять в нем руководство. и если для этого потребуется бойкотировать его, я буду это делать. И на мою любовь к ромбику это никак не влияет.

Соглашусь с вами. Мне, как и многим болельщикам Динамо не нравится сейчас игра Динамо, я критикую Динамо и буду критиковать если будет повод. Любой болельщик Динамо имеет на это право. Ну а болеть за команду в зависимости от её результатов на поле,кадровой политики, других решений президента или гл.тренера...я этого не понимаю. А вот болельщиков,неистово поддерживающих свою команду на стадионе, пусть это команда хоть водокачки и у неё нет ни кола,ни двора, как раз понимаю очень хорошо.

Можливо, хтось і десь може вболівати просто за якусь емблему. Я ж хочу вболівати за клуб, який має історію, який має гравців, троє з яких свого часу завойовували "Золотий м'яч". І хочу, щоб теперішнє покоління динамівців також ГРАЛО у футбол, а не виконувало нудну і тяжку роботу - іноді складається враження, що й ненависну їм роботу, яку вони виконують з відразою, бо їх це примушують робити. І щоб серед них виростали УКРАЇНСЬКІ (а не латиноамериканські) футболісти, які також можуть поповнити ряди хоча б претендентів на відзнаку кращого футболіста континенту. Ось за таку команду я і вболіваю - і буду вболівати - іншого не дано. А просто подивитися красивий футбол можна і по телетрансляції - наприклад, з Англії , Іспанії чи Німеччини. Але вболівати за когось з тих команд, які там виступають, я не в силі - можу просто понасолоджуватися футболом у їх виконанні, але так переживати, як за рідне Динамо - вибачте, це з області неможливого. Як і за кротовню, яка досягла певних успіхів в Україні, використовуючи футболістів, вихованих "на пляжах Капакабани", не волівав і вболівати ніколи не буду, бо, на моє переконання, не українська це команда. Не моє це, навіть не наше, а просто чергова іграшка олігарха, яку він купив для задоволення своїх особистих прихотей, і до України відношення має чисто номінальне. Є таке прислів'я: "Цирк на дроті"... Думаю, що якби кроти мали можливість грати в якомусь іншому чемпіонаті - давно б пішли б, про що не раз говорив дехто з їх складу. Тому і я, і ще багато хто з нас вболіваємо не за емблему Динамо, а саме за команду, український клуб, в який віримо і хочемо, щоб він завжди і всюди був найкращим. Принаймні, хоча б все робив для цього. Бо пов'язуємо себе саме з ним - ну так уже склалося, що ми українці, і любимо саме київське Динамо, яким воно було, яке воно є, а не його емблему. І надіємося, що його хороші часи не лише у минулому, але і в майбутньому.

Я теж так думаю, приблизно як Ви... але є одно але - я таки буду вболівати за Динамо, навіть коли вони будуть грати якимось 17-м складом і все одно проти кого... я просто вболівальник Динамо!
З негатива - я б не на тренера все валив, у нього хоч трохи робота видна та є результат... я би розігнав всіх "околофутбольних керівників, що сидять у клубі"... чому? Да просто тому, що я не хочу бачити на офіційних заходах зам.директора Мохника в якомусь "мятому сортивному костюмі", що неохоче відповідає на питання журналістів, при чому ніякої конкретики та красоти у відповідях немає - він говорить не так, як повинен говорити керівник такого рану, він не так одітий, він зовсім по образу наганяє якийсь негатив на імідж Динамо...
Для чого всі ці еннн директорів, їх замів та помічників, всіляких керівників різних клубних структур... от для чого вони? Ми ж всі тут криком кричимо про постійні втрати гравців, грошей, вболівальників (це факт, нас вболівальників Динамо стає меньше, бо ці зайві люди не знають як з нами працювати)...
Ну скільки таким славетним клубом з такою історією будуть керувати якісь люди ***, я навіть не знаю як би це так сказати, щоб вони ен обідились та не почали тут всіляко тролити та оправдуватися...
Ви думаєте не так як я - у нас працюють функціонери-профі... погляньте на Шахтар, або Металіст (часів Ярославського) - там працюють та/або працювали профі...

Зізнаюсь, що я готовий вболівати навіть за 17 склад Динамо. Але ж у тому-то й річ, що Динамо не Дніпро з його проблемами і можуть грати майстри. Натомість ми спостерігаємо за такі гроші убогий прісний футбол. Причому дуже давно. І нічого не міняється. Мене вбиває те, що колишні динамівці тренуються бути тренерами з першою командою та збірною.

То воно то так, але я чомусь плекаю велику надію, що після минулого чемпіонату та певних кулачних боїв, гравці Динамо будуть мати мотивацію при будь-яких розкладах...
А про те, що завжди погано грають - то вони ж волають, що рівень суперника не дає їм можливости серйозно налаштуватися --- а тут сам щахтар у противниках... надіюсь налаштуються!

Какая-то странная постановка вопроса. Как можно просто решить не волноваться? Значит и не болели никогда. Просто глорили. Если Динамо в сердце, то все равно кто курит на стадионе. У меня в сердце. Поэтому считаю Ваш пост ересью.

Болел и болею за Динамо. Просто хочу себя заставить меньше трепать нервы. Это личная проблема. Вот многие болельщики Динамо сейчас мне в этом своими комментариями помогают. Если говорить жетско, то Динамо - это команда терпил, а я хочу болеть за нормальную команду.

Согласен с автором что дела хреновые... И предпосылок к улучшению нет.
А любим мы Динамо Киев просто так, за то что они есть. Ведь и Украину мы любим не за то что, она сверх Держава, просто любим и всё!

Я бы так не сравнивал. Здесь ведь речь соревновательная. И с такой игрой лет через двадцать у Динамо останется болельщиков, как у Ворсклы. Современным детям наше боление непонятно и алогично.

А генетику Вы не рассматриваете? У меня ребенок с пелёнок знает, что шахтёр - кроты и г_вноклуб.
Как только их показывают по телеку она сразу кричит фуууу!

Я тоже заставляю болеть против кротов. Мой сын даже ехидно интересуется, за кого буду болеть, если кроты будут играть против российского клуба.
Но кого мы обманываем? Объективно 10 лет Динамо мучается и мучает своих болельщиков.

Роман Прядко. Нормально у Вас получилось ! Ваш ребенок НАШ человек ! У меня так не получилось.

Значит все остальные не могут называть себя болельщиками...

Ну если вам нравится терпеть еще десяток лет это убожество, то терпите и гордо называйте себя болельщиком Динамо. Мы уже давно превратились в москвоский Спартак. У них там тоже все привыкли.
Не знаю, как вы, но я хочу смотреть футбол, в котором есть интрига. Вы испытываете перед матчем интригу? Я - нет. У нас четыре матча с кротами в этом чемпионате. Вы верите в то, что мы можем егог с такой игрой выиграть?

Дивовижний коментар стосовно вболівання за Динамо. Особисто я люблю Динамо тому, що народився в Києві і з самого дитинства ходив на футбол. Я не шукаю причин вболівання. Це право мені подаровано батьками по праву народження киянином. Не уявляю, щоб я вболівав за іншу команду. Навіть якщо моя команда збанкрутує і буде грати в аматорській лізі. Я буду ходити на матчі і вболівати. А люди, які вболівають лише за ті команди, які виключно виграють - не вболівальники. Ціна їх любові - магніт перемог. Варто оступитись команді, з'явитись новому проекту і вони всією гурьбою почнуть вболівати за іншу, більш успішну команду. Це не справжні вболівальники.

Якби вони оступилися випадково, то я на це б і не звернув увагу. Хто не оступається? Чи, може, Динамо випадково в минулому сезоні двічі розгромно програло Шахтарю? Це вже така гра.

Справа не розгромах, а у суті вболівання. Стосовно розгромів, то дійсно важко це переживати кожен раз. Але, в емоціях і є суть. Байдужість - погано. Емоції - головне. Поразки роблять вболівальника сильнішим, якщо він витримує періоди, коли команда зазнає болючих поразок, то значить він справжній вболівальник. Якщо збігає до іншої команди, то ці бігунки не мають цінності. Вони будуть все життя бігати від однієї команди, до іншої.

Так на наші матюки вони ж уже не реагують. За них навіть дружини почали відповідати. Тому - ігнор. Може, так до Суркіса дійде, що в Динамо зараз майже все прогнило?