"Та то ж Динамо гол забило. Як? Переможно!"...

Скажу зразу, без всіляких натяків: я не бачу майбутнього нашого рідного Динамо з нинішнім менеджментом і, особливо, з нинішнім тренерським штабом. Наші тренери можуть бути ким завгодно, навіть сісти в позу роденівського "Мислителя", але стати тренерами – мислителями їм не дано. Не їхня це стезя. На жаль.

Я це пишу не вперше і не вдруге, я це пишу не від торжества з нагоди, що був колись правим, я це пишу з горя, що моє рідне Динамо не може вибратися з багнюки неякісного та невибагливого футболу, футболу без голови.

Мені, навіть, не тривожать помилки тренерського штабу в виборі складу на гру ( Гонсалез в минулому матчі, Кадар - нині), ні - мене дивує інше. Вчора ж ясно було, що головним мотором на полі у гірників був Фред. Скажіть, друзі, хто з ним грав? Хто намагався нав'язати йому контргру. Майже ніхто. Один Шапаренко щось намагався робити. Один - й більше ніхто.
А Фред вчора відійшов в глибину, майже до свого карного майданчика , й звідти вів гру Шахтаря. Й ми до кінця матчу не знайшли як його прикрити. Тренер замість того, щоб вирішити проблему Фреда, вирішив спростити гру, випустивши замість Шапаренка на поле Мбокані. Й пішла гра на «авось» . Авось Мбокані якось пропхне м’яча в ворота Пятова, як це він зробив з Вересом й зразу ж став в наших очах заслуженим козаком України. Але, Олександр Миколаєвич, Шахтар-то не Верес.
Якраз про таку простоту й говорять, що вона гірше крадіжки.

Після першого голу чомусь подумалось, що Динамо вже декілька сезонів не вирішувало питання зламаня захисту Шахтаря. В останні роки якраз Шахтар намагався пройти захист Динамо. Й всі намагання його були без толку. Ось і вчора, коли Шахтар закрився у нас майже нічого не виходило в позиційному нападі. Майже - тому, що раз Бєсєдін все ж таки вискочив на Пятова, але, як майже завжди, програв дуель, хоча такі виходи нападаючий, за визначенням, повинен реалізувати. Але ж то нападаючий…

Вчора Динамо, на жаль, продемонструвало, що в нього дуже маленький вибір гравців. Якісних добрих гравців.

Голкіпер Бойко не заграв ніде. Як Ви рахуєте, у нас він буде блискуче грати? Раз, два, навіть, три. А стабільно?

Захист? Тут наче все гаразд. Але ж позиційні помилки захисників зводять нанівець всі намагання Динамо. Вчорашня гра Піварича тому приклад. Помилився всього раз. І цього було досить.

Найбільша проблема – гра опорників. Ну немає в нас опороників. По визначенню немає. Шєпелєв й Гармаш добрі центральні півзахисники. Буяльський не тягне, Сидорчук до травми також не вражав. Яким він буде зараз – бог його знає.

Латералі є. Й блискучі. Циганков та Вербич. Мене вражає Циганков. В його - то роки – капітан команди. Й до слова –настоящий справжній Капітан. Вчора, на мою думку, він, а не Гармаш, був найкращим. Гармаш боровся, штовхався, психував, але без толку, а Циганков (не Вітя, а Віктор), зціпивши зуби, вів команду вперед.

Центральні півзахисники у нас є також. Той же Гармаш, Шепелєв, Шапаренко. Аби ще Гармашу холодну голову, то б йому ціни не було б. Та, мабуть, тоді б він не був Гармашем. Але про жодного з цих центральних півзахистників не можна сказати, що вони ведуть гру, що вони наші плеймейкери, що вони нинішні Калитвицеві й Белькевичі. Таких у нас немає. Останнім був Роман Єременко.

Та й добрих нападників у нас немає. Мбокані вже не той хижак, що був навіть, в першому колі, а Бєсєдін, добрий хлопець, бореться за кожний м’яч. Бореться, чіпляється, але потрібно й забивати. А у нас головний бомбардир –латераль. Мораєс - десь зник. А молодим Хацкевич, як і Хльобасу, чомусь не довіряє.

До речі, Хацкевич майже завжди не довіряє молодим. Поява в складі команди Циганкова, Шапаренко, "сирого" Бєсєдіна, Бурди була вимушеною. І слава богу, що ці хлопці доказали тренеру свою майстерність....

Молодь , схоже, у нас непогана. Але ж молоді потрібно шліфуватися. А ось шліфовшика я не бачу (дивись перший абзац).
Але, друзі, мене дивує інше: я чомусь не вірю, що для нашої прекрасної молоді футбол є головним сенсом життя.
Вчора вийшов на поле Цитаішвілі, якому тільки 17 років (народився в листопаді 2000 року). Мабуть в цьому році закінчує школу (а може й закінчив – не знаю). Та він в 17 років має стільки тату на тілі, скільки не має абориген з племені тумба –юмба або якийся шаман з Ботсвани. Я не ханжа, ні, але ж повинна бути якась культура в головах цих хлопців. Мессі, наприклад, татуювався аж коли став МЕССІ, а не пацаном з дитячої футбольної школи Барселони.

Ми всі як мантру повторяємо: у нас прекрасна молодь. Друзі, може так воно й є. Але всі б ми бажали, щоб у нас була прекрасна команда!

Зараз дуже багато дописувачів порівнюють нинішнє Динамо з Динамо 1966 року, коли Маслов був змушений ставити молодих хлопців в склад команди, так як півскладу у нього забрали в збірну. Й стали гриміти Мунтян, Рудаков, Бишовець. Так то воно так, але ж тренував тоді команду Маслов, а не Хацкевич.

Мені нинішня команда нагадує команду кінця 1996 року. Коли прийшла в Динамо остання на цей час плеяда блискучої молоді, а тренер не міг зліпити з них команду. Й цей тренер сам пішов до Г. Суркіса й зажадав від нього пришвидчити повернення Лобановського.
Але ж то був Сабо, а не Хацкевич.

На душі гірно й сумно.

«Та то ж Динамо гол забило. Як? Переможно!»

Друзі, коли це буде?

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости