З боку інтелектуалів від футболу, які бачать щось в грі нинішнього Динамо, так часто звучить в різних варіаціях питання “А чим тобі гра цього Динамо не подобається? Тільки з аргументами давай!”, що я таки задумався, що в мені не так.
Розумні люди кажуть, що всі аналогії кульгають. Але ті ж розумники чемно мовчать, що робити коли ці криві аналогії приходять.
От і в мене виникла аналогія мого вболівання за Динамо з першим і, на жаль, невдалим коханням. Це коли в пубертатному періоді заціпить на якесь жіноче створіння, а потім все життя обертаєшся на екземпляри з аналогічними тактико-технічними характеристиками. Так у мене і з Динамо вийшло. Полонило юну душу Динамо Лобановського і капець.
В моїй же уяві всі команди Лобановського як одна, на одне лице.
В захисті четверо, всі тафгаї за натурою, а по краям так просто носороги. Трошкін, Решко, Фоменко, Коньков, Матвієнко, Кузнєцов, Демьяненко, Бессонов, Лужний, кожному в очі страшно глянути.
Півзахист — мотор, суть Динамо. По краям скажені поршні (Рац, Верємєєв, Яремчук, Косовський), в центрі опорний колінвал (Колотов, Яковенко) і раптом, всупереч всьому, але обов'язково, художник, фантазіста (Мунтян, Буряк, Заваров, Калітвінцев, Белькевич). Атака завжди двоє. Суперзірка і чистильщик, кілер вищої проби. Блохін-Онищенко, Блохін-Євтушенко, Блохін-Бєланов, Юран-Саленко, Шевченко-Ребров. Якщо зірка не в гуморі, то чистильщик просто доб'є суперника. В голову, щоб не мучився.
До воротаря претензій мало. Аби без піни, за все інше захист відповість.
І ще одне. Обов'язково в наявності вожак, від погляду якого перестає битися серце і ти просто біжиш, біжиш як останній раз у житті.
Всі разом здорові як лосі. Міняють один одного - не видно різниці. Пресинг виїдає очі. Слабких суперників чавлять, сильних ріжуть, часто на шматки.
Коли з дитинства закохуєшся в таку команду, то інші завжди не такі. Якщо полюбив блондинку, то расист на все життя.
Сьомін і Ребров перемагали. Результат тішив, а стиль гри ні. Шукав блондинку. Михайличенко і Демьяненко щось схоже на першу любов, але тренерам не вистачило харизми, холодного розуму, який дуже схожий на жорстокість. Газзаєв також дуже схоже, але східний темперамент і деспотизм то занадто. Блохін так і не зійшов із заслуженого п'єдесталу гравця.
А як зараз? Зараз мучуся. То щось бачиш, а то знову така матня, що хочеться вити матом. Перестав ходити на стадіон. Все із-за жінки. Каже, раніше приходив п'яний і щасливий вщент, і я була щаслива, що живий в три години ночі. А зараз принесеться в дванадцять, тверезий, злий, з перегаром, грошей купу відніс. Чим такі нєрви, то краще дома, за інсульт тільки дибіли платять.
Отож вдивляюсь зараз в телевізор до різі в очах і начебто у Бурди погляд, що треба, і Миколенко може виорати по флангу, і Шапаренко малює, і Шепєлєв з обличчям Термінатора топче центр, де по краям Циганков з Вербічем вишивають. Атаки ось немає, точніше суперзірки. Жаль...
А тренер? В що грав тренер, в те грає команда. У нас зараз команда грає опорного півзахисника...
Надіюсь, що може щось станеться, а може я просто шукаю свою першу любов.
Навіщо ці старечі, банальні і графоманські соплі писати, спитаєте ви? А тут всі пишуть, тільки ті, хто треба, тут не читають. Можливо вони взагалі не читають...
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
