Біль...

Те, що ми вчора побачили, можна назвати одним словом – «ганьба».

Так ганьбити команду, яку ми любимо, поважаємо, за яку ми вболіваємо, можуть тільки її ненависники. Вчора, ці піжони з пляжів Капабакани, жоден з котрих не зміг заграти в хоча в середній бразильській команді, посилені українськими гравцями, показали всю технічну бідність гравців, та тактичну убогість наших тренерів.

Вже навіть новачок в тренерському цехі - Блавацткий знає, що Динамо буде вести гру через фланги, наймання навішуючи (прострілюючи) м’яча в центр штрафного майданчика, де за нього повинен поборотись єдиний форвард. Вчора ним був Русин. Хто вчора бачив Русина?

Як можна так будувати гру, знаючи, що форварда , який може поборотись біля воріт, немає. Й вчора єдиний гол був забитий якраз після атаки по центру, коли відійшли від флангового футболу. Це був наглядний урок нашому тренеру. Це був урок для всіх українських команд: не боятись грати з Динамо агресивно.

Вчора бразильські львівяни наглядно також показали повільність, як фізичну, так й тактичну нашого захисту, який вони проходили як ніж в масло. Й обігрували один в один, неначе першокласників, не тільки Бурду, але й майже геніального, як ми рахуємо, Миколенко, який до того ж ледь – ледь не забив м’яч в свої ворота.

Ми шлемо прокльони судді. Як же це нагадує вже призабутого Луческу й нині «ненависного» Фонсеку, які при невдачах звинувачували й звинувачують то федерацію («Брава, федерація»), то суддів. «Неча не зеркало пенять». Вилучення в обох випадках були абсолютно законними (ще й Андрієвського при бажанні можна було видаляти), а ось забитий динамівцями гол був абсолютно незаконним. Але переможним. Що дає Динамо право ще поборотись за золото. Розумієте, перемогу ми здобули лише після голу забитого з офсайду. Але ж пам’ятаєте друзі приказку Соломона: «Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти».

Добавлю, також, що б більшість з нас волала, коли б на місці Кенджори був не киянин, а гірник Мораєс… Ми б абсолютно були би впевнені в правильності висновку судді. Чи не так?

Будемо чесними, але єдине за що можемо хвалити вчорашнє Динамо, то це лише за те, що в дев'ятьох вони зуміли вистояти, захищаючи той єдиний не правилам забитий гол.

Вчора знову виділявся де Пена. Я вже бачу здивування на обличчях уругвайців, які дякували бога, котрий допоміг їм позбутися цього гравця, коли вони чують, що їх нікому не потрібний де Пена – один з найкращих гравців колись славетного Динамо.

А Циганкову, якщо в міжсезонні нічого не зміниться треба «задрав штаны» тікать, як втік з Шахтаря Зінченко. Звичайно, якщо він має характер та бажання пограти в футбол.

Я знову повторю те, що писав декілька днів раніше. Убогий менеджмент Суркісів перетворив ще недавно великий клуб в бліду його копію, в сірий середній клуб не Європи, а України, захоплюватись якими можуть лише… Не буду писати хто. Але кинути вболівати за нього не можу, бо як би не боліло серце після таких матчів, Динамо – це не що інше, як перша любов, яку ніколи не забудемо. Тому не шукайте в моїх словах глузування й знущання над Динамо. Їх немає. Є лише біль....

Треба щось вирішувати… Інакше те, про що думаємо, але з жахом відкидаємо, діло двох – трьох років. Так далі менеджмувати в Динамо – злочинно до самого Динамо.

Крапка.

З провагою,
Скіф.