Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Дві динамівські вершини Выбор редакции

2019-05-15 01:39 Не так і багато хто з українських тренерів (та і тренерів за межами України!) може сказати ...

Не так і багато хто з українських тренерів (та і тренерів за межами України!) може сказати – я тренував київське «Динамо». Люди, що тренували «Динамо» – люди у футболі помітні. Яким би не був результат їх роботи. Бо і відповідальність висока. Бо і команда серйозна.

Серед людей, що тренували «Динамо» виділяють (і цілком справедливо!

) дві дуже помітні фігури – Віктор Маслов і Валерій Лобановський.

Виділяють за досягненнями – при Маслові «Динамо» тричі підряд ставало чемпіоном Союзу. Чого до того ще не було. Один раз перемогти можна за рахунок енергії і завзяття, а ось уже другий і третій раз – тільки за зарахунок більш високої майстерності! І тренера, і гравців.

При Лобановському чемпіонські традиції «Динамо» набули ще більшого розвитку і поширення. Були і європейські перемоги.

Кожен помітний футбольний тренер уміє розгледіти, а яка ж «родзинка» у тому чи іншому гравці, уміє довести обдарованого дублера до рівня, коли про нього скажуть – це майстер шкіряного м’яча.

Лобановський тренував трьох володарів «Золотого м’яча», та і крім них було під його орудою немало талановитих гравців. Гравців, що набували своєї футбольної зрілості саме під впливом видатного тренера.

І про Маслова можна сказати, що він у процесі своєї тренерської діяльності виховав багатьох істинних футбольних майстрів.

Що ще єднає цих двох видатних тренерів?! І Маслов, і Лобановський були сміливими новаторами щодо організації гри. І якщо Маслов перебував на передньому краї світової футбольної думки, то Лобановський зміг випередити свій час.

Ще не встигли англійці перемогти на світовому чемпіонаті 1966 року, а Маслов почав уже вносити зміни у гру «Динамо» у відповідному напрямку.

До речі, щось давненько англійці на чемпіонатах не перемагали! А Прем’єр-Ліга у них потужна, а тренери, що керують клубами – неординарні. І їх полеміка – на зеленому полі, певна річ... – досить переконлива з точки зору єврокубкових досягнень. Але ж...

Але ж світовими чемпіонами англійці у 1966 році стали з новими футбольними ідеями, а не з старим ідейним багажем. Може, ще не засвоїли найсвіжіші футбольні новації. Або ще не народили... ну, щось своє. Та і динамівські перемоги, коли «Динамо» очолював Маслов, теж з’являлися завдяки новим підходам до гри. Те ж саме можна сказати і про «Динамо» Лобановського.

До Маслова у Союзі грали за системою 4-3-3. Маслов увів систему 4-4-2, як у англійців. Форвардів менше, але виникає перевага у середині поля. В результаті і кількість гольових передач зростає. І двоє динамівських форвардів стають ефективнішими, аніж три форварди суперника. І саме при Маслові динамівський півзахист став набагато потужнішим, аніж раніше. І саме при Маслові динамівський півзахист набув і авторитету, і слави.

І коли говорять, що теперішньому «Динамо» недостає дуже вже ефективного форварда, то при цьому, можливо, забувають, а хто ж цьому украй ефективному форварду буде робити гольові передачі. І коли кажуть, що, скажімо, Циганков не надто помітний у грі, то, можливо, при цьому забувають, що таким гравцям, як Циганков, потрібен простір для атаки. А якщо такого простору нема, то і… результат відповідний.

До речі, а ви не замислювались над тим, що надто вже часто динамівські гравці атакувального плану одержують травми?! Може, це саме тому, що вони частенько намагаються пробитися… крізь натовп… на морально-вольових… А якщо там – ні лобом, ні ломом не проб’єшся! А, може, усе ж краще перегравати суперника за рахунок дій усієї команди?!

Лобановський теж був першим у Союзі, а потім і в Україні – у сприйнятті і використанні ідей тотального футболу. Та і в активному розвитку цих ідей. Так, «Динамо» грало з двома, або і одним форвардом… Але ж…

Але ж на ударну, гольову позицію виходили якщо не всі гравці команди (ну, крім воротаря... певна річ!), то багато хто з них. А що для цього потрібно?! Потрібні передачі на далеку відстань. Націлені. Точні. Несподівані.

Чи є такі передачі на озброєнні у теперішнього «Динамо»?! Так, є… Але ефективні вони не завжди.

Коли команда у стрімкій контратаці, коли гравець одержавши далеку передачу має простір для подальших дій, то такі передачі ефективні. Коли ж передача «у натовп», то ефективність її майже нульова.

Ось тут і треба зупинитися… І замислитися.

15.05.2019, 01:39
auto-volodimir-danik
Статус:
Опытный писатель (480 комментариев)
Подписчиков:
3
Медали:
Выбор редакции × 1

Еще на эту тему

Самое интересное:

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть