Сяйво "Зіроньки-Зорі"...

Коментатор матчу «Еспаньйол» – «Зоря» зауважив, що гравці «Зорі» приїхали до Іспанії не лише для того, щоб подивитись на Барселону. І з цим, звичайно ж, можна погодитись. Хоча сяйва «Зіроньки-Зорі» вистачило лише на рахунок 1:3, але ж команда показала вельми достойну і цікаву гру.

І на фоні вражень від цього поєдинку було б усе ж доречно поговорити про минулорічні проблеми «Динамо» і перспективи їх розв’язання.

Але спочатку про такий яскравий момент матчу, як пенальті. Іспанці його били і не забили. Здебільшого у таких випадках пенальтист веде свою гру – показує своїми рухами, що, мовляв, буду бити у такий-то кут. А коли воротар на це реагує, удар проводиться у інший кут, а то і взагалі по центру воріт

Воротар «Зорі» Микита Шевченко протиставив грі іспанського пенальтиста – свою гру. Трохи перехиливши корпус у напрямку правого кута, голкіпер нібито показав – кинуся, мабуть, у правий кут, але, взагалі-то кажучи, можу кинутися і у кут лівий.

Гравцю, що бив пенальті довелося визначатися. І він вирішив, що коли воротар натякає на правий кут, то насправді чекає удару у кут лівий. Іспанець вирішив ударити у правий (від воротаря) кут. Шевченко удар відбив. Ось так голкіпер зумів переграти пенальтиста.

Але повернемося до проблем «Динамо». У матчі «Еспаньйол» – «Зоря» був момент, коли українська команда вела з рахунком 1:0. У іспанців – становище критичне. Треба хоча б зрівнювати рахунок. Отож і цікаво, а як же вони це питання вирішували.

Динамівці в українському чемпіонаті грають у досить жорсткому режимі. Треба перемагати – мало не у кожному матчі! Ну, щоб триматися на рівні. А це не завжди вдавалося у минулому сезоні. Були і нарікання. Мовляв, не вдається динамівцям створювати так звані «вільні» зони у розташуванні суперника. Недостатні зусилля середньої лінії команди.

Команді «Еспаньйол» удалося забити три голи і значно поліпшити власне положення. І що цікаво, але з «вільними» зонами у цієї команди (ну, по крайній мірі у згаданому матчі...) якраз і не було проблем. Отож хотілося б і придивитися, внаслідок чого це відбувалося.

Гравці «Зорі» у цей період матчу зосереджувались переважно у карній зоні, хоч в обороні відсиджуватися не збирались. Та рахунок був у той момент на їх користь. Іспанці завзято атакували, та пройти по центру їм не вдавалося. А на флангах їм було значно вільніше. Коли ж грати на фланзі футболістам «Еспаньйола» ставало важче, м’яч швидко переправлявся на інший фланг. Постійно використовувалися передачі з підкруткою. Всі голи іспанців були забиті саме після таких передач. Колись у «Динамо» майстром саме таких передач був Володимир Веремєєв.

На ці передачі у карній зоні відгукувались відразу кілька гравців «Еспаньйола». Причому розташовувались вони, так би мовити, «віялом» вздовж траєкторії майбутньої передачі. Було цікаво прослідкувати, а як діє півзахист іспанців. Коли гравці «Еспаньйола» переходили центральну лінію поля, півзахист постійно змінював напрямок атаки. Спочатку на один фланг, потім при необхідності м’яч повертався у центр і переводився на інший фланг. І навпаки. І так постійно. І все це швидко і злагоджено.

Команді, що оборонялась, було важко зорієнтуватися – а звідки ж чекати загрози. В результаті оборона «Зорі» розтягувалася і у іспанців проблем з «вільними» зонами не виникало. Можна сказати, що у цей період матчу «Еспаньйол» показав, як треба долати перенасичену оборону. А це актуально для кожної команди.

Тепер щодо матчу-відповіді «Зоря» – «Еспаньйол». Перспективи не дуже оптимістичні. Але чому б симпатичній команді «Зоря» і не продемонструвати симпатичну гру, вигравши з симпатичним результатом. Ну, хоча б вболівати за це варто.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости