"Скіфія" і... футбольні афоризми!

Переді мною свіжоспечене видання. Альманах «Скіфія-2019-Осінь», що вийшов стараннями канівського видавництва «Склянка Часу*Zeitglas». На обложці – гарна, замашна, українська жіночка. Соковита, як гра «Динамо» у кращі часи. А серед творів, тих, що належать автору цих рядків і опубліковані у цьому виданні – футбольні афоризми.

Нині у футболі, можна сказати, філософська пора. Коли ти болільник, то треба... зупинитися, замислитися, підвести підсумки... зализати рани. Тобто це період, якому такий жанр, як афоризм, є дуже співзвучним. Бо афоризм – це і лаконічно, це і має бути... ну, хоч трохи змістовно! Видання, про яке йде мова, в Україні і за її межами помічають, але тираж у нього не надміру великий. Отож і думка – а, може, варто ознайомити з опублікованим відвідувачів динамівського футбольного сайту. Бо там і люди мислячі, і читачі небайдужі.

Але спочатку дзвінок до Канева. Олександру Апалькову, керівнику видавництва. Видавництво діє на волонтерських началах. Серед того, що публікується, є цікаві речі, хоча відвертої і пустої «розважалки» там не знайдеш.

Олександр – обдарований прозаїк. І у згаданому вище виданні – уривок з однієї з його книг. Мовляв, ми не тільки видавці. Ми і квітучих глибин творчості не оминаємо.

Отож коли з Канева відгукнулись, запитую:

– Друже Олександре! А ви належите до числа футбольних уболівальників?!

Співрозмовник, зітхнувши, відповідає:

– Був... колись... давно...

Ну, тут я і напружився. Слово давно можна трактувати по-різному. А раптом почую, що це сталося після не такого вже і давнього матчу лмнамівців з командою «Лугано». А це могло б автора цих рядків і морально добити.

Починаю обережно з’ясовувати:

– А за яку ж команду ви вболівали?!

Те, що почув, трохи заспокоїло. Бо колега по перу мовив:

– Ну, я з Харківщини... Отож вболівав за «Металіст»... Але я вболівав – і за «Динамо»!

І співрозмовник згадав – і Пузача, і Блохіна, і ще кілька незабутніх футбольних імен.

А у мене відразу ж виникла думка – ні, остаточно втрачати надію на неординарну футбольну прозу від Олександра Апалькова не варто!

Почали обмінюватися футбольними споминами. Але автор цих рядків вчасно згадав, що розмова іде по мобільному. А не десь у кафешці за філіжанкою кави. Бо можна було б набалакати і на помітну суму. Бо і тема ж цікава.

А вищезгадані афоризми – ну, вони перед вами.

Футболізми

То про що ж мова йтиме – про футбол... чи про навколофутбол?! Футбол – річ просто захоплююча! Але навколофутбол – річ... набагато цікавіша!

На рани – солі?! Можна і у футболі… Поразкою – улюбленої команди!

Буває гол – ну, ніби... з нічого! Інколи – це свідчення неабиякої роззявкуватості. А інколи – високої майстерності. Коли як.

Коли гол не удається забити, гольовий момент так і залишається... гольовим моментом! І залишається лише можливістю, так і не ставши успіхом для команди.

Тренер – це футболіст… на пенсії. А футболіст – це тренер… але ще у колисці!

Сила у футболі – це так умовно! Недарма ж дехто з тренерів, бува, з деякою досадою каже: ми були сильніші, а суперники – результативніші...

Інколи гра іде така, ніби гравці забули, що треба забивати голи і що десь там... попереду... є ворота суперника!

О, це рідко удається… Але до цього треба прагнути – дуже якісна гра... на дуже неякісному полі!

Життя?! Така ж гра, як і футбол... Ось тільки у житті не завжди збагнеш – вдалося... виграти чи програти!

Рахунок гри може інколи нічого і не сказати... про саму гру! А, бува, що короткі цифри... рахунок гри... вичернують її суть до останку!

Завзято крокуючи, наступити... на юридичні граблі?! О, це і... в футболі траплялося!

Футбол – це коли... не тільки б’ють по м’ячу! Футбол – це коли, бува, б’ють і по ногах.

Футбол – це не тільки пристрасті навколо шкіряного м’яча! Це ще і можливість усміхнутися... з приводу цих пристрастей!

Якщо футболіст ще не зміг стати філософом, граючи на зеленому полі, то ним він обов’язково стане... обравши нелегке тренерське ремесло!

Еге... Критикувати – непросто! Та і хвалити теж. Інколи важко і гру футбольної команди похвалити... так, щоб тебе самого не вилаяли!

Можна і на футбольному полі проспати мало не весь матч. Головне – аби вчасно прокинутись!

А це теж висока оцінка матчу, коли на футбол – хочеться дивитись!

Те, що було добре видно у тому сезоні, у цьому сезоні можна – і не побачити!

З відвідуваністю проблеми?! Бо, бува, і на футбол ходять, як депутати – у Верховну Раду!

А хоч малесенька крихта надії – усе ж залишається! Навіть після... болючих поразок.

Поразка улюбленої команди – ну, ніби... особиста образа! Хоча, здавалося б, і ображатися нема на що.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости