Шість літер клубу незмінні...

Так вболівають за "Динамо". І не тільки в Києві ...

В одній з публікацій сайту сьогодні прочитав: "Футбол потребує вболівальників. Але лише в тих, які люблять футбол в собі." У своєму коментарі подякував автору і за його приклади з відео. З моєї точки зору, М.М.Жванецкій (1986) і нагадування про "Динамо" того ж року - це "В яблучко!". Життя, слава Богу, триває. І перші шість літер, які пов'язують покоління, на цьому сайті і команди легендарного клубу незмінні.

Вдячний форумчанам, які, з моєї точки зору, зрозуміли суть моєї публікації. У день ювілею нового головного тренера "Динамо" щиро побажав йому міцного здоров'я, щастя і позитивних емоцій після закінчення матчів динамівців.

Мені імпонують досить прагматичні, на мій погляд, ваші комментаріі. Наприклад:

Абсолютно згоден – емоції треба відкинути! Ну, щоб голова зайвий раз не боліла…

В нашому житті і так дуже багато негативу, так що давайте просто відкинимо емоції і привітаємо людину з днем народження. Здоров'я йому, це зараз саме головне і нехай Луческу вивиде Динамо на новий високий рівень.

Слава Богу, на сайті чимало тих, хто пам'ятає на якому саме рівні була команда легендарного динамівського клубу. І, можливо, символічно, що в рік 45-річчя цієї справді великої перемоги - 1975, пост головного тренера зайняв відомий в світі професіонал, що не позбавлений амбіцій?!

Одним словом, я сьогодні знову подумав не про нового динамівського ГТ, а про:

Шість літер, які пов’язують покоління...

Сподіваюся, що вдасться нагадати про рівень "Динамо" сімдесят п'ятого перевиданням українською мовою моєї першої книжки "Два сезони". Вже вичитую переклад. І сьогодні пропоную фрагмент з українського тексту, який має безпосереднє відношення до історії клубу.

Старші тренери "Динамо", Київ - 1974 - 1975 р.р. О.П.Базілевіч і В.В.Лобановський

Курс — на Європу!

Календарна зустріч динамівців з «Чорноморцем» була для киян немов би генеральною репетицією перед першим офіційним матчем за Кубок володарів кубків. Після першого тайму гри з одеситами Лобановський сказав своїй команді:

— Тепер уявіть, що перед вами не «Чорноморець», а «Септемврійско знаме», Більше руху! За кожен м’яч боротися до кінця. Кожним м’ячем дорожити. Натиск і ще раз натиск. Постарайтеся заплутати суперника, притиснути його до своїх воріт.

... Команду налаштовували на важку боротьбу з болгарським клубом. Візитна картка лідера болгарського футболу виглядала солідно. Сімнадцять разів армійці Софії завойовували звання чемпіонів Болгарії, сім разів були володарями Кубку країни. П’ятеро футболістів клубу виступали в складі збірної країни на 10-му чемпіонаті світу. Було також відомо, що ЦСКА «Септемврійско знаме» в попередньому розіграші Кубку чемпіонів змусив скласти зброю прославленого голландського «Аякса» (0:1 і 2:0).

Гра болгарського клубу ретельно вивчалася динамівцями. Напередодні поєдинку з ними київські тренери показали своїм підопічним записаний на відеомагнітофон один з останніх матчів армійців Софії в своєму чемпіонаті країни. Перемога в двох зустрічах дісталася динамівцям з мінімальним рахунком (1:0).

Жеребкування 1/8 фіналу європейського Кубку звело динамівців зі знайомим «Ейнтрахтом». Любителі статистики згадали, що в лютому 1972 року динамівці Києва вже зустрічалися у Франкфурті-на-Майні із західнонімецьким клубом «Ейнтрахт» і перемогли його з рахунком 2:0 (обидва голи забив Пузач). Але тренери киян залишалися вірними своїм принципам:

— «Ейнтрахт» — це знайомий незнайомець, — говорили вони. — У футболі немає постійних величин. Тут рік на рік не доводиться...

І почалося вивчення клубу «Ейнтрахт» — 74. З цією метою до Франкфурта-на-Майні вилетів Лобановський. Після повернення з ФРН вигляд у тренера був досить серйозний. У матчі, на якому він був присутній, «Ейнтрахт» буквально розтрощив «Фортуну», забивши в її ворота чотири сухих м’ячі. Після цієї перемоги клуб з Франкфурта-на-Майні і очолив турнірну таблицю чемпіонату ФРН в бундеслізі.

За тиждень до першого поєдинку з «Ейнтрахтом» я запитав Рудакова:

— Женю, що вам розповідав Лобановський?

— Сказав, що солодко не буде.

— Невже так змінився за ці два роки «Ейнтрахт»?

— Не знаю, але Валерій Васильович говорив, що багато з того, що ми поки виконуємо лише на макеті, німці легко роблять на полі.

Динамівці готувалися ретельно. Лобановський докладно розповів команді про результати своєї розвідки, детальнішим чином зупинився на тактиці суперників і манері гри кожного футболіста «Ейнтрахта». Природно, при цьому розборі тренер націлював своїх підопічних на конкретні контрзаходи, радив, в якій манері краще діяти проти тієї чи іншої зірки з ФРН. Ці спостереження на розборі зіграли важливу роль.

— Коли ми летіли до ФРН, — згадує Стефан Решко (на знімку), — нам здавалося, що не Лобановський, а ми самі подивилися гру «Ейнтрахта» і знаємо, як проти нього діяти.

У цьому матчі Решко була доручена опіка 28-річного Хельценбайна, що входив до збірної ФРН — чемпіону світу 1974 року. Напередодні Лобановський довго розмовляв з центральним захисником «Динамо».

Решко:

— «Всі паси йдуть на нього, — говорив мені Валерій Васильович. — Ти повинен будувати гру на випередження: якщо Хельценбайн отримає м’яча першим, він обіграє тебе». А Віктор Маслов отримав завдання грати проти Грабовські... Хлопці блискуче зіграли проти західнонімецьких зірок. Це змушена була визнати і їхня преса. Газети писали, що в цьому матчі на полі не було видно ні Хельценбайна, ні Грабовські: «Решко і Маслов їх сховали від глядачів».

Поєдинок з лідером чемпіонату ФРН, що проходив на «Лісовому стадіоні» у Франкфурті-на-Майні, закінчився на користь «Динамо» — 3:2 (у киян голи забили Онищенко, Блохін і Мунтян). Після матчу західнонімецькі журналісти запитали радянських тренерів: з якої тактичної схеми грало «Динамо»?

Базилевич відповів:

— Сьогодні ви бачили виїзну модель нашої команди. Вдома ті ж гравці будуть грати по-іншому.

Поразка «Ейнтрахта» на своєму полі стала сенсацією 1/8 фіналу розіграшу Кубка володарів кубків. Перед грою футболісти з Франкфурта-на-Майні в якості сувенірів подарували гравцям «Динамо» приладдя для гоління. Наступного дня західнонімецькі журналісти в своїх звітах кепкували з цього приводу, що кияни віддячили гравців «Ейнтрахта», намиливши їм шию.

Незважаючи на перемогу в першому матчі на полі суперника, тренери не давали динамівцям розслабитися:

— Це — професіонали, — говорив Базилевич. — Їх не лякають чужі поля. Особливо в матчах європейського рангу...

Так, «Ейнтрахт» належав до клубів з багатющими традиціями. Тренер команди — 40-річний Дітріх Вайзе — серед своїх колег вважався одним з найспокійніших і інтелігентних. «Бути може, йому бракує темпераменту, але він компенсує це силою переконання, — писав про тренера «Ейнтрахта» редактор журналу «Кіккер» Хайман. — Вайзе — хороший психолог і аналітик».

Напередодні другого поєдинку з «Ейнтрахтом» в Спорткомітеті УРСР було проведено прес-конференцію. Керівник нашої футбольної делегації, голова Комітету з фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР М. М. Бака і О. П. Базилевич поділилися з журналістами своїми враженнями від зустрічі у Франкфурті-на-Майні. На їхній погляд, лідери західнонімецького чемпіонату недооцінили силу динамівського клубу і напевно зроблять все для того, щоб у другому матчі взяти реванш за фіаско на своєму стадіоні. Вони не помилилися. У другій грі, що проходила в холодний листопадовий вечір на Центральному стадіоні столиці України, гості зробили відчайдушну спробу відігратися. Але, як ми вже знаємо, динамівці знову порадували своїх уболівальників хорошим футболом і знову святкували перемогу. Вихід до чвертьфіналу Кубку володарів кубків було завойовано!

х х х х х

А ще подумав, дорогі друзі-форумчани, що історію нашого улюбленого клубу "ДИНАМО", Київ - за великим рахунком! - ми ж творимо разом. Кожен, звичайно, на своєму місці, природно, в міру своїх сил і можливостей. Включаючи тих, хто залишає на цьому сайті коментарі, не ображаючи при цьому своїх опонентів ...

Деві Аркадьєв,

2 серпня 2020 року,

Філадельфія.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости