Популізм на кожному кроці і футбол не для всіх...

Напередодні матчу з Барселоною я хочу обговорити доволі болючу тему для мене. Можливо, що і для більшості вболівальників. Ми живемо в такі часи, що футбол – розкіш. Похід на футбол в наші часи – недосяжна мрія. Так, декому дійсно пощастило в цьому році побачити матч Динамо проти Юве. Це був такий ковток повітря серед суцільних заборон.

Тут можна сперечатись із доцільністю заборон відвідувати футбольні матчі на відкритому повітрі, з дотриманням правил сидіння через місце. Хай навіть в масці на відкритому повітрі. Зрозуміло, що безпека завжди на першому місці. Але при тому, що якщо людина в Києві їде на червоній лінії метро зранку від м. Лісова до м. Академмістечко, а ввечері назад. При цьому їде до метро на забитій маршрутці в обидва боки, то в метро їхати біля 1 години, на маршрутці з Троєщини ще хвилин 30-ть. Тому по суті кожна така людина проводить у замкнутому просторі, в доволі таки забитих людьми приміщеннях, більше 3-х годин. Те ж саме можна сказати і про синю лінію від Героїв Дніпра до Теремків. І так кожного дня. Плюс прямі контакти на роботі з іншими людьми, які так само контактують з сотнями людей в транспорті, магазинах…. Але карантин вихідного дня, який призводить до того, що в будні в перукарнях, спорт. залах, музеях, театрах, магазинах в ТРЦ, кінотеатрах… просто набагато більше народу. Карантин вихідного дня – як футбол без глядачів. Популізм. І от я, як і більшість адекватних людей, не можу піти на футбол. Є ж правила і закони, яких треба дотримуватись. На стадіонах можуть бути присутніми лише футбольні команди і пов’язані з ними люди. Я про штат команди, про телевізійні служби, журналістів, медичні служби, служби охорони порядку. Але є особливі люди, яким можна відвідувати футбол. Не кажу про правила, які вони не дотримуються, бо сидять не дотримуючись відстані, без масок. Ці люди взагалі не мають жодного стосунку до Динамо. В наш час є такі люди. Депутати, боксери, друзі депутатів і їх дружини, діти, які сидять в ложах, яким фу-фу дозволяє ходити на футбол і дивитись стільки, скільки хочеться. В умовах рівних можливостей і прав ця каста «особливих» людей, абсолютно не відчуває дискомфорту. Вони як ходили на футбол, так і ходять. Впевнений, що і завтра ця групка «особливих» від опзж і слуг народу буде насолоджуватись ЛЧ на стадіоні. Бо їм можна. Вони не такі як всі, вони позазаконом.

Чого чекати від матчу з Барселоною? Я знову хочу наголосити, що тести на ковід можуть все змінити і Динамо може не набрати потрібної кількості гравців, хоча Циганков і Сидорчук з негативними тестами все ж зміцніли потенціал команди якщо не по готовому складу, то точно по тим 13 здоровим з групи А. Іспанський гранд може і приїхав без ряду основних гравців, особливо це стосується захисту, та це абсолютно конкурентна команда. Бо група атаки з Коутіньо, Трінькао, Дембелє і Грізманом може перемогти будь-якого суперника.

Відсутність Мессі, як одного з найкращих гравців в історії футболу, і Фаті, як одного з найталановитіших молодих гравців сучасності, який хоче і може увійти в коло кращих гравців в історії, - проблема. І справи у Барси в чемпіонаті надзвичайно сумні. Тому проти нас можуть грати більш молоді гравці, або датчанин Брейтвейт. Справи у каталонців в ЛЧ дозволяють дати відпочити декому з лідерів. Але ж і Динамо зараз грає без величезної кількості основних гравців. Для молоді Барселони будуть шанси показати себе. Для молоді Динамо шанси зачепитись на результат. Тому шанси є. Буду вболівати за Команду! Хай і не на стадіоні.

Дякую за увагу!