Всі вболівальники Динамо живуть надіями на те, що команда буде розвиватись, відроджуватись, ставати сильнішою. Кожна людина має свої погляди на розвиток і перспективи. Багато хто з нас не бачить ніяких перспектив при президенстві родини Суркісів. Наявність грошей і амбіцій абсолютно не гарантують те, що гроші раціонально використовуються і менеджмент в Клубі знаходиться на високому рівні.
Навіть великі гроші не гарантують цього при менеджменті слабкого рівня. Менеджмент в Динамо – загадка. Вся структура керівництва надзвичайно заплутана. Цілком можливо, що це лише враження ззовні. Та все ж так влаштовані люди, що ми віримо у світле майбутнє. В цьому є суть людства. Тому і зараз прихід Луческу, яким би він не був суперечливим, для декого є символом змін і нових надій. Досвідчений тренер, який вміє вибудовувати структуру не тільки гри, а і координації в менеджменті.
З самого початку були одразу надії на різкі зміни. Вони не стались. По суті команду залишили лише Кадірі і Фран Соль. Булєца ніколи не був складовою Першої Команди. Повернулись Родрігес, Супряга, Тимчик і Лєднєв. Всі вони є в основній обоймі. Свій шанс отримав і скористався Ілля Забарний, частково скористався і Руслан Нещерет. Гіо Цитаішвілі шансом не скористався. Вихід в груповий етап ЛЧ – був період очікування трансферів. Прийшли Клейтон і Бєлуце. За ті місяці, які вони знаходяться в Команді, ми їх майже не бачили. Румун запам’ятався провальним виходом на заміну в Угорщині. Бразилець і далі набирає форму. Стратегія розвитку першої частини сезону – дати можливість проявити собі тим, хто був в обоймі. Не вводити в Динамо нових гравців. Логіка у цього рішення є.
Що буде цієї зими? Під кінець року Луческу почав все більше акцентувати увагу на обмеженому кадровому потенціалі. І що якщо йому не придбають сильних гравців, то раніше наступної осені не треба вимагати від нього результатів. Молоді потрібен час на навчання. Вже відомо, що на зустрічі між ІМСом і румуном була досягнута домовленість про підсилення. Як вона буде реалізовуватись? Це і є той шлях, яким піде Динамо. Придбання готових гравців буває різним. Готового гравця можна також брати на перспективу. Для прикладу можна взяти 2-х гравців. Це такий собі примітивний порівняльний аналіз. Придбання гравця в центральну зону на позицію опорного півзахисника. Нещодавно ми почули інформацію про те, що Сан Пауло не виплачує компенсацію по Че Че і Динамо може повернути бразильця. Гравець основної ротації бразильської команди. Я б сказав, що він грає на одній позиції з Шапаренко. І точно нічим не сильніший в свої 28 за 22-х річного Миколу. Гравець добротний. Але чи підсилить він Динамо? Ні. Габріель Меніно. 20-ти річний бразилець, про інтерес до якого від Динамо писали ще влітку. Молодий, агресивний гравець, який прогресує такими темпами, що отримав нещодавно виклик до першої збірної своєї країни. Ще молодий але вже із досвідом. Його прихід одразу підсилить гру Динамо в центральній зоні. Як при грі на оборону, так і при грі на атаку. Підсилить суттєво. Так, але тут і цінник стоїть куди вищий за Че Че. Стратегія розвитку має багато різних граней. Тому я наведу декілька трансферних варіантів.
Матеус Енріке
Типова історія по роботі з нікому невідомими гравцями. 2,5 роки тому Греміо бере нікому невідомого 20-ти річного гравця за 145 тисяч євро. За 1 рік доводить його до того, що він дебютує в складі першої збірної Бразилії. І є стабільним гравцем олімпійської збірної на сьогодні. Це є селекція. Взяти молодого хлопця і вивести на новий рівень, розкрити талант. Тепер за цього гравця треба віддати кругленьку суму. Це шлях придбання собі в склад готового і сильного гравця. Таким його зробили в Греміо за 2,5 роки. Зараз це один з найкращих гравців місцевого чемпіонату, який може заграти у більшості сильних команд Світу одразу. Технічний рівень, швидкість прийняття рішень, виконання, перший пас, вміння просувати м’яч як за рахунок швидкісних ривків, так і за рахунок розрізних пасів. Жорсткість при відборі. Величезний об’єм роботи. І вміння грати у високий пресинг, накривати, закривати зони. Так стратегія розвитку Динамо буде означати, що ми готові брати дорогих гравців у молодому віці, які одразу готові грати, суттєво підсилити Команду і на яких через 2-3 роки можна буде заробити ще більше.
Крістіан
20-ти річний бразилець Атлетико Паранаенсе. Це його перший сезон у дорослому футболі. 26 матчів за сезон, 4 з них в Копа Лібертадорес. Є забиті голи і в чемпіонаті і в кубку. Універсальний гравець, який може зіграти як опорника, так і центрального півзахисника. Мобільний, вибуховий, швидкісний, з поставленим ударом, пасом і якісним прийняттям рішень в обмеженому просторі. Молодий і талановитий гравець, який може стати гравцем достатньо високого рівня. І хоча це не гравець з юнацької команди, а вже основний у своїй команді, та це зразок стратегії розвитку, коли за відносно невеликі гроші, але це точно не буде так вже дешево, біля 4-5 млн, можна придбати гравця на виріст. Це не той варіант, щоб гравець одразу сходу підсилив команду. Потрібен період, мінімум півроку, коли буде період навчання, виходи здебільшого на заміни. Потім буде ще рік-два, коли гравець буде в основній обоймі прогресувати активно, мати більше часу. І тільки на третій сезон це буде гравець, який готовий до найвідповідальніших матчів. Це такий собі стандарт від Луческу по роботі з молодими бразильцями.
Рамірес
33-х річний гравець центра поля із світовим ім’ям. За спиною більше 50 матчів за збірну Бразилії, титули в Англії і Португалії, в тому числі і ЛЧ. Досвідчений гравець у тому віці, коли ще можна пограти 3-4 сезони на хорошому рівні. Зараз бразилець є вільним агентом. І тому це стратегія розвитку, коли в команду запрошують досвідчених гравців, які можуть допомогти у відповідальних, важких матчах здобувати результат. Передавати майстерність в іграх, в тренуваннях. Дядько для молодих гравців, як українців, так і бразильців. Високий рівень заробітної плати, але і авторитет. Така стратегія для розвитку у Луческу не спостерігалась раніше. Але все може бути вперше.
Це лише декілька прикладів. Насправді їх може бути більше. Про стратегії розвитку буду говорити і далі, в наступних трансферних матеріалах. Хочеться більше орієнтирів від Динамо. Бо поки ми маємо лише Клейтона. Яка це стратегія розвитку? Колишній талант, який з якихось причин не виправдав авансів. Є команди, які спеціалізуються на реанімації таких гравців. Луческу, доречи, як тренер також займається такою практикою. Це не основна стратегія, це лише частина загальної стратегії. Кого можна згадати? Хорвата чи бразильця Едуардо. Можливо, що Клейтон також стане подібним випадком. В будь-якому випадку ця зима буде показовим виміром стратегії розвитку, яку вибере Динамо.
Дякую за увагу!
Вам достатньо такого пояснення?
Стосовно тематики, то так є ряд людей, в тому числі і в моєму особистому блогє не у Шуріка, якому вже 10 років, які люблять саме трансферні матеріали. І просять у мене, щоб я їх писав. Якщо ця тема вам не цікава, то є і інші люди. Ми ж всі різні.
Конкретно по цьому матеріалу, то тут головне не імена, а суть. Мова йде про стратегію розвитку. Якщо брати молодих і невідомих гравців - час на навчання. Та тут можна хорошо заробити. Якщо брати гравців середньої руки, які нічим не сильніші за тих, хто вже є в Динамо, то це не дасть команді ніякого розвитку. Якщо брати готових, дорогих і якісних гравців, то це сильний поштовх для будь-якої команди. Можливість покращити і гру, і результати. Стратегій розвитку десятки. В чистому вигляді майже не існує в жодній команді. Це завжди набір стратегій. Та все ж є стержнева. От і мені цікавить питання стержневої стратегії Динамо при румуні.
Півроку гра з наявними гравцями. Несподівана перекваліфікація Юсуфа та Михалика в центральних оборонців. Довіра молодим Алієву Мілевському Кравцю
....та Допілці. Який, на відміну від попередньо згаданих, своїм шансом не скористався. А може просто це був його рівень.
За півроку три трансфери. За адекватні гроші і напрочуд вдалі.
Бетао. Аж ніяк не зірковий але надійний захисник, який ніколи не опускався нижче певного рівня.
Вукоєвич. Надійність, бійцівські якості, справжній бультер'єр :)
Єрьоменко. Останній плеймейкер, майстер, якого як на мій погляд продали заскоро.
Три трансфери, реальне підсилення, все чітко і системно.
Для порівняння: за всі інші роки можу згадати чотири вдалих трансфери: Бангура, Мбокані, Вербич, Де Пена.
Дуже сподіваюсь що за Луческу в команді з'являться сильні гравці середини поля та атаки - бо з флангами ніби все непогано.
Ну і запитання чи буде тренер чекати зростання Попова та Забарного чи вирішить придбати сильного центрбека на тепер.
На мою думку ставка буде на пару Попов і Забарний. Купувати дорогого центрбека - закривати шлях в основу комусь з цієї пари. Недоцільно і стратегічно помилково. Купити досвідченого захисника, який буде готовий в будь-яку хвилину вийти і підмінити когось з цієї пари - єдиний вірний шлях.
Автор дає зрозуміти, щоб не втратити вірний орієнтир, треба підсилюватись. А стратегію підсилення має вирішувати керівництво Динамо разом з тренерським штабом.
В стратегії підсилення є декілька шляхів:
1. За рахунок власних резервів, і те, що вони є, ми вже побачили - вихід в групу ЛЧ і зимове чемпіонство. Не кажу вже про Забарного, знову загравшого при Луческу Шапаренка...
2. За рахунок вільних агентів - відомих гравців, запропонувавши ім хороші контракти.
3. Розкошелитись і викупити двох - трьох гравців, які відразу заграють на своїх позиціях.
Є четвертий шлях - використати всі три вище згадані. І це, на мою думку, був би самий оптимальний варіант.
Вот скажем я свою писанину:) кропаю исключительно для себя. Когда есть настроение, вдохновение и просто желание чего-нибудь черкнуть для собственного удовольствия. Если это интересно и понравилось кому-нибудь ещё, если есть те, кто разделяет мои впечатления/соображения:) - это здорово и очень приятно, правда, но... изначально, это - для себя.
Читая Вас, из раза в раз меня не оставляет смутное, плохо формулируемое словами впечатление, что Вы это пишете в надежде на что-то... или на кого-то:))) И не для себя, и даже не для Ваших подписчиков, и уж тем более - не для периодических посетителей Шурика ( поскольку, признаюсь - мне сложно представить, как кто-нибудь начнёт проверять, насколько Ваше "трансферное видение/мнение" касательно Матеуса Энрике или Кристиана соответствует "трансферным приоритетам" ДК... Не говоря уже о целом наборе требований к новичкам, которые известны только тренерскому штабу и неизвестны даже Цыганику! )...:)))
Так всё-таки, для кого?:)
Вам достатньо такого пояснення?
Стосовно тематики, то так є ряд людей, в тому числі і в моєму особистому блогє не у Шуріка, якому вже 10 років, які люблять саме трансферні матеріали. І просять у мене, щоб я їх писав. Якщо ця тема вам не цікава, то є і інші люди. Ми ж всі різні.
Конкретно по цьому матеріалу, то тут головне не імена, а суть. Мова йде про стратегію розвитку. Якщо брати молодих і невідомих гравців - час на навчання. Та тут можна хорошо заробити. Якщо брати гравців середньої руки, які нічим не сильніші за тих, хто вже є в Динамо, то це не дасть команді ніякого розвитку. Якщо брати готових, дорогих і якісних гравців, то це сильний поштовх для будь-якої команди. Можливість покращити і гру, і результати. Стратегій розвитку десятки. В чистому вигляді майже не існує в жодній команді. Це завжди набір стратегій. Та все ж є стержнева. От і мені цікавить питання стержневої стратегії Динамо при румуні.
Етап Реброва - перехід на іспанську модель виховання молоді. І це дало результати. Це покоління 1997-1999 - ж наслідки роботи Мельгоси і команди іспанців в дитячих структурах Динамо. Але Ребров не витримав навантажень і поплив. Нажаль йому не вистачило сил залишитись і далі гнути цю лінію. Бо після нього дійсно період Хацкевича і Михайліченко - дно.
Побачимо те, що буде зараз.
Так что, разумеется, - да, достаточно.