Бог любить трійцю

Я не знаю, як Ви, але десь з 65-ої хвилини мені вже хотілось піти спати. Утримували лише дві речі:
- перше: грало Динамо, хоч навіть в чудо вже не вірилось;
- друге: на 63 хвилині на поле вийшов Яремчук і хотілось глянути, що сьогодні являє основний форвард збірної України (невдовзі з матчі).

Та й чи можна захолюватись грою, у якої переможець має xG -0.81, а Динамо -0,66.
Чи можна насолоджуватись грою, коли динамівці 19 раз йшли в обводку і лише тричі (тричі!) зуміли обійти суперника (16% успіху, а у Бенфіки - 57%).
Чи можна не заснути, коли після трьох ударів в створ воріт наш Бущан дві виймає м'яча з сітки?

Смоловий в своєму обзорі написав, що гру було програно на 9-ій хвилині. Може й так, але сьогодні з ним не погоджуюсь. На мою думку гру було програно після обрізки Циганкова на 37 хвилині. Після цього Динамо розтануло на полі, як сніг в липні. А до цього, після першого голу, майже відразу Динамо трохи не зрівняло рахунок ( пам'ятаєте удар Циганкова), а ще трохи пізніше (десь на 33…34 хв.) після його удару з-за меж карного майданчика, м'яч чомусь захотів трохи розминутися з лівою «девяткою».

Тобто Динамо після першого пропущеного голу ще якось борсалось, намагалось щось зробити, але коли після обрізки зник в безвістя Циганков, то вже нІкому було що створювати.

Не можна ж за творіння прийняти довгі паси (логнболи) з улюбленої минульщини, які динамівці вксь час що залишився, намагались закидати за комірець португальцям нашому єдиному опорному форварду - Бєсєдіну, По іншому нинішнє Динамо не вміє виходити з захисту. Навіть при Хацкевичу в цьому компоненті вони були кращими.

Порівняйте, за всю гру Динамо виконало 74 довгі паси з колгоспною точністю в 69%. Бенфіка ж використала лише 49 лонгбола з ще більш "вражаючою" колгоспністю по точності – 53%. Але у Динамо лонгболи складають 17,2% всіх передач, а у Бенфіка лише 10%. Оце і вся пісня про творчість.

В програші Динамо, в його тьмяній грі винен не сучасний футбол, а клас гравців і тренера. І казати, що Динамо грає в сучасний футбол – це теж саме, що говорити (точніше- балакати) про те, що на далекому Марсі все-таки є канали, до того ж заповнені водою із сивого Дніпра – Борисфену.

Динамо програло цю гру вчисту. Абсолютно.

Дубінчака з Шепелєвим змів дует Нереса з Жилберто. Як би ми не захоплювались Дубінчаком, але він поки лише фіфті- фіфті. На 50 відсотків захисник і на стільки ж - латераль. До того ж в обох випадках не досить вмілий.

Основною його вадою є втрата позиції. А передачі Дубінчака в карний майданчик – не що інше, як виконання пісні «Каховка, Каховка родная винтовка…» зведеним хором дитячих ясел. Хлопцю ще дуже й дуже необідно вчитись грати в футбол. Поки ж лише єдиною його достойністю, гідностю, є бажання боротися і надлишок фізичної сили. По мені, то Вівчаренко вже куди краще читає гру та й більш класний захисник. Але це по – мені.

Попов. Він отримав одну з найвищих оцінок від Софа Скоре- 7.1. По абсолютній величині – це оцінка на шкільну трієчку з мінусом (по п’ятибальній системі). Дивлячись на Попова постійно згадується приказка (хай не ображається): «Сила є, розуму не треба». Придивіться до того другого голу, що зламав гру. Так, Циганков віддав передачу назад, обрізавши захист. Але ж, друзі, гляньте, що в цей час робив Попов, якому був відправлений м’яч. Він стояв і чекав м'яча, як лисиця сир від ворони. А португалець, якому було на момент передачі приблизно в два рази далі , не полінькувався, побіг за м’ячем ы догнав його. Ось і вся різниця, схожа на різницю між українського яготинською моцарелою і тим же сирним продуктом з італійської Апулії. До того ж в цей час в опорній зоні на момент виходу команди з захисту чомусь не було опорника. Гектар ліворуч, гектар праворуч - вакуум.

Динамо блідо грає без м’яча. Блідо - це ще мягко сказано, щоб не ображати. Але Динамо так само блідо грає і з м’ячем. Оце й є основним висновком вчорашньої гри. Так, Динамо в грі з сильним суперником може грати в автобус, омнібус, тролейбус, електробус, паровоз, якщо хочете, щоб потім довгим пасом вивести когось на удар. Дехто в цьому анахронічному і анархічному футболі бачить його яскраве майбутнє, бо анархія, як відомо, мати порядку. Та грати нині в такий футбол з достатньо кваліфікованими суперниками – самогубство, постріл в скроню.

Бєсєдін. В цьому слові сказано все. Про нашого "опорного" форварда написано стільки ж, скільки написано "вождем світового пролетаріату" в 54-ох томах повної, точніше , як виявилось, неповної збірки творів.

На жаль, більшість з нинішніх динамівців в ніщо інше грати не вміє. Ну не можуть же Шапаренко з Циганковим тягути вдвох команду. Тим більше, що Буяльський після непоганого минулого сезону являє нині лише бліду тінь самого себе.

Дерев’яна рушниця, як відомо, хоч раз та й вистрелить. В нинішній кваліфікації ЛЧ з такою рушницею вона вже чотири рази стріляла і Динамо перемогло двох суперників. А як буде з третім? Не знаю. Рушниця, навіть якщо вон й не дерев'яна, все ж таки не HIMARS.

Але бог , як знають всі вболівальники, трійцю любить.

Будемо надіятись на бога. Навіть, якщо ми атеїсти.

З повагою,
Скіф.