-->-->-->-->-->
Пам’ятаю матч де коментатору допомагав Калитвинцев. Так в один з моментів, коли під час прийому від Кравця м’яч відскочив метрів на 5-7, коментатор почав емоційно запитувати щось на зразок: «Доколє?! Чи варто такого нетехнічного гравця взагалі використовувати в основі Динамо, коли він постійно демонструє брак?» На це Калитвинцев терпляче і з розумінням справи почав пояснювати коментатору і нам всім, наче Козьма Прутков: «Нє вєрь глазам своім». Тобто: «На справді Кравець дуже технічний і грамотний футболіст, багато працює, повірте мені, я його постійно бачу на тренуваннях. Просто він знаходиться в перехідному періоді між юнацьким і дорослим футболом і вчиться пристосовувати власну техніку до жорстких умов дефіциту простору і часу, по суті вчиться грати в екстремальних умовах. В даному випадку то був не прийом невдалий, а невдалий обіграш захисника на прийомі, з прокиданням м’яча у вільну зону собі на хід і все одним рухом. Коли він освоїться, то ми отримаєм класного форварда»
І таки так! Ми побачили короткий період щастя, коли Кравець створював моменти і забивав голи наче якийсь Рауль. От якби не та злощасна травма. Я у всіх своїх знайомих запитую: чи встиг Кравець закріпити ту гру, щоб коли повністю відновиться, знов міг заграти на тому блискучому рівні. Більшість схиляється, що так.
Худоб’як в Карпатах є лідером вже давно. Якось він отримав важку травму і коли повернувся через кілька місяців в гру, то нагадував бліду тінь від самого себе, здавалось, що то не професіонал, а аматор на полі. Пройшов час, Худоб’як відновився і знов став лідером команди, яскравим майстерним живчиком, гравцем збірної. Тобто маю надію, що Кравець ще набере свою форму. Я уважно слідкую за його діями при появі на полі і помічаю, що, не зважаючи на незадовільний стан, він намагається застосувати нестандартні прийоми і приймати неординарні рішення чого в ранній період не було. Аби здоров’я не підвело, а так все буде в порядку.
Тепер, в плані перехідного періоду, відбувається схожа ситуація з Ярмоленком, тобто Андрій намагається пристосовуватись до дорослого футболу, вчиться застосовувати власний технічний багаж до тих шалених швидкостей на яких він грає. А вміє він, мені здається, чимало. Достатньо подивитись на його дуже нестандартні і оригінальні ходи, прийоми, рішення, хай поки що невдало виконувані. Але ж Ярмоленку лише 20 і він лише трохи більше року працює в основній команді.
Що хотів би порадити молодим київським форвардам, для подальшого професійного росту, то це почитати спогади Юргена Клінсмана.
Я на нього звернув увагу ще на ЧЄ 1988. То був швидкісний, настирний, агресивний нападаючий. Коли він перебрався до Англії, то голи в нього не пішли, а його партнер бразилець (вже не пам’ятаю хто то був) не зважаючи на солідний вік забивав регулярно. У пошуках причини чому так відбувається, Клінсман почав уважно слідкувати за діями нападаючого і з подивом виявив, що висококласний бразилець (!) вже у «передпенсійному» віці залишається на полі після тренувань разом з воротарем і шліфує свою техніку (!), роблячи наголос саме на переправленні м’яча у ворота різними способами. Клінсман попросився до нього в напарники і почав працювати разом, так через деякий час результативність німецького форварда різко зросла.
Бернд Шустер перевів свого часу Вороб’я на фланг півзахисту. Тоді я подумав, що то злочин, натомість треба було підказати Вороб’ю як подолати певний бар’єр у нереалізації моментів шляхом відточування тих технічних елементів, що не виходять. Наприклад, якби після командних тренувань форвард залишався і тренував виходи один на один, то після 100, 500 чи 1000 повторів перестала б бути проблемою типова для Вороб’я ситуація: не вміння завершити голом віхід сам-на-сам.
Але з іншої сторони, чи має головний лікар вчити молодший медичний персонал робити уколи чи ставити банки. В першу чергу шліфування індивідуальної майстерності то є справа самих футболістів, то - їх хліб, їх професіоналізм, основа їх успіху у футболі.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости