Лукашенко, як "колишній футболіст", взявся "стимулювати спорт" (з новин).
Полювання в заповідний Біловежській пущі було недовгим але напрочуд вдалим. Невдовзі запах смаженої зубрятини ніжно лоскотив ніздри високопоставлених мисливців. У очікуванні смачноти вони зігрівалися на галявині "Зубрівкою", й уважно слухали найбільш високопоставленого.
- Ось коли я був футболістом... - солодко примружившись згадував він. - Ми так грали, так грали! У 82-му чемпіонами СРСР стали ; у 86-му на чемпіонат світу у Мексиці я мав їхати, разом із Гоцмановим, Пудишевим, Алєйніковим і Зигмантовичем. Та замість нас поїхали кияни - ніколи їм цього не вибачу, клянусь спецоперацією.
-А Едуард Малофєєв не пам'ятає, що ви, Олександре Григоровичу, грали за мінське "Динамо", - встряг перший помічник.
-Скажіть, що позбавимо персональної пенсії, і взагалі повідомимо, що чемпіонами ми стали під керівництвом Бєскова, - миттєво відреагував головний футболіст ( а за сумісництвом і хокеїст) Білорусі.
Чергова пляшка "Зубрівки" пішла по колу, і бацька знову занурився у приємні спогади.
-А потім я у політику вліз. Навіть був останнім спікером радянського парламенту. Мене єльцінці за це до буцегарні кинули.
-А у Матроській Тишині кажуть, що у них Лук'янов сидів, - не втримався ще один підлеглий.
-Він у Лук'янівці відпочивав, а в Матроській Тишині - саме я. Все було добре, тільки тиша там панувала як у могилі. Лише матроси й великороси нудьгувати не давали.
Після чергового чокання келихами спогади продовжилися.
- Далі я подався у дипломати. Розлучав чехів і словаків, об'єднував боснійців і герцеговинців, метикував на трьох із англами та саксами.
-Міністр закордонних справ заявляє, що йому про це невідомо, - ще один чиновник не втримався від того, щоб настукати на колегу.
Бацька почухав вуса.
-А де він сам? Я щось тут його не бачу.
-Відходить від вчорашнього у своєму номері, разом із покоївкою.- повідомив представник силових структур.
-Постарів він, треба міняти на інших, на новачків, - Бацька ніжно подивився убік Миколки, який блював на сніг після десятої порції "Зубрівки". - Нехай покоївка цьому міністру чаю принесе. З "Новачком".
На галявині запанувала тиша, як у Матроській Тишині. Пити всім чомусь вже не хотілося.
- Чого засумували, сябри? Де там музика? - пахан плеснув у долоні, й над засніженими соснами із динаміків понеслося "Белый аист летит...".
-Чуєте, як я співав у молоді роки? - розчулився Ляксандр Ригорович.- Та що, я й зараз можу не гірше.
Вже за кілька хвилин всі учасники пікніку на галявині підспівували "Молодость моя, Белоруссия...".
Євген Шрайман
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости