Тут недалеко на просторах інтернету спалахнула суперечка: хто були найвидатнішими футбольними тренерами за всю історію і яке місце в цій історії займає геній Валерія Васильовича Лобановського?
Один по життю журналіст, ще з радянських часів, авторитетно заявив: Феола, Рамсей, Міхелс, Крамер... і десь там, далеко – ВВЛ.
Так, Міхелс був геніальним тренером. Феола – напевно заслужив (Бразилія – 1970? Ні, вже мене поправили: він першим почав грати 4-2-4). А що інші 2 у цьому списку роблять і чого вони досягли?
Моя ієрархія тренерів, які створили ДЕЩО неповторне і т.ч. внесли внесок у розвиток футболу така:
- Міхелс (Голландія - 1974, 1988) - за ортодоксальну прихильність до тотального футболу.
- Лобановський (ДК-1975, 1986, 1997, СРСР - 1983-86) - за синтез двох систем - тотального та контратакуючого футболу (другим стоїть тільки тому, що програв Міхелсу у очних зустрічах)
- Беарзот (Італія – 1982) – за геніальне втілення контратакуючого футболу.
- Менотті (Аргентина - 1978) - за шалену відданість і реалізацію атакуючого футболу (причому, без Марадони! А якби з ним?! Це була найбільша помилка Менотті, добре, що добре закінчилось!)
- Сантана (Бразилія - 1982) - за просто мушкетерську прихильність до гостро-атакуючого футболу.
- Фергюссон (МЮ) – за справді неповторні успіхи протягом десятиліть із одним клубом.
- Еррера (в Італії) – за заснування контратакуючого футболу, т.зв. "Катеначіо".
- Феола (першим почав грати 4-2-4)
- Загало (Бразилія - 1970) – за створення найромантичнішої команди в історії.
- Гі Тіс (Бельгія - 1980) - за найсміливіше рішення по втіленню в життя найавантюрнішого тактичного елементу - "офсайдної пастки". ,,,,,,,
-2579. луческу - як автор антифутбольної маразматичної ідеї "пас вперед, 4 назад"
Чудові тренери Шен (Німеччина), Мішель (Франція), Беккенбауер (Німеччина), Дешам (Франція), Венгер (Франція), може когось забув - напишіть, домагалися чудових результатів зі своїми командами, але щось нове у футбол - не привнесли.
Міхелс – це велика збірна Голландії – 1974 і трохи менша – 1988. Але присутність таких мегазірок як Гулліт, ван Бастен, Райкаард та Куман – ставила і цю команду майже на один рівень з 1974 року розливу.
Якщо говорити про тотальний футбол, то команди Міхелса в нього грали завжди. Команди Лобановського - не завжди грали у тотальний футбол. Деякі матчі могли грати у суто контратакувальному стилі.
І таких було дуже багато. В силу лише йому відомих критеріїв ВВЛ обирав таку тактику. Багато в чому, очевидно, розрахунок був на геній реактивних Блохіна, Бєланова... Наприклад, з Баварією в 70-х і з тими ж голландцями - 1988 у групі вибиралася така тактика. І ще багато-багато ігор так гралося.
Кого з великих тренерів я забув і чому – пишіть у коментарях.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости