Хочеться чуда та трохи вина...

Хотілося чуда та трохи вина. Так, здається, звучить в пісні Ольги Богомолець. Ми ж понад все бажаємо бачити щось свіже, щось красиве, дотепне та винахідливе в грі нашої улюбленої команди. Хтось за ці дві гри щось новеньке та й побачив, хтось ще більш розчарувався, але байдужий та індиферентних, ні п’ятницю, ні в неділю, гадаю, не було.

По першим контрольним іграм тяжко судити про команду, але чесно кажучи, Динамо як в першому матчі так і в другому не вразило ні фізичною готовністю (звідки би її взятись в перші дні після відпустки), ні, на жаль, розумовою грою. Крім Буяльського, якого так часто зневажливо критикують, мізків в команді не було видно. Піхальонок, на якого сподівались як на чудо, не вразив від слова абсолютно. Чому - не знаю. Але Піхальонок перших турів сезону і нинішній Піхальонок – це два різних гравця. Можливо, дай бог, набере форму. А це так Динамо необхідно, бо потрібно ж комусь вести гру.

А то й же Шапаренко, який вміє і знає куди тягти м’яча, на мій погляд, нині має декілька лишніх кілограм і тому його рухи здаються розсудливо старечими, котолеопольдливими, плавними та м’ягкими, як в уповільненому фільмі. А хотілось би чогось різкого та нестандартного.

Захист, наш захист, як був непередбачуваним, таким і залишився. Південноафриканця Окона я не бачу в Динамо. На мою думку, це черговий Мохамед Кадірі, який може грати лише в тулі чи в Нахічевані. Можливо помиляюсь, можливо рано робити такий висновок. Можливо. Не буду сперечатись.

Слюбик, який по своїм габаритам схожий на Окона, сподобався більше, запам’ятався його впевнений підкат в своєму карному майданчику в грі з німцями. Але наскільки ж він ще сирий.

Михавко ж, наша гордість і наше горе, то грає блискуче, як колись Беккенбауер (хотілось би), то раптом ні з того, ні з сього, помиляється на рівному місці, що для центрального захисника вбивчо недопустимо. Пам’ятаєте його помилку на самому початку гри з румунами. Пронесло, слава богу.

Я вже неодноразово писав, що у нашого Динамо немає доброго опорника. Бражко по своєму профайлу абсолютно не опорник. Михайленко здається більш надійним, до того ж вміє започатковувати атаку. Та на жаль і в нього трапляється втрата позиції. Не так часто як у Бражко, але все одно буває. І якщо це в нашому чемпіонаті це не трагічно, то в європейських турнірах нам може бути непереливки. Тому вітаю пробу Рубчинського на цю позицію, хоч крім бажання «пахати» абсолютно нічого ще не можу відзначити. Подивимось.

Воротарі? У нас є Бущан. Нещерет, Моргун – лише виконують функції голкіпера.

А Герерро звично на полі не було...

І тому, дива поки не бачу. Все, як восени. Хоч чемпіоном впевнений будемо, та хочеться ж більше. Як дива, так і вина.

З повагою, Скіф.

P.S. А чуда ми змогли побачити. Двічі. В захоплені від МЮ, за якого ніколи не вболівав, за його перемогу в меншості над Арсеналом. В ще більшому захоплені від Барси з її дитячим садком. Спостерігав за грою, як за звичайним дивом, бо так грати як вчора грала Барса може лише та команда, яка не знає, що таке бицця, боротися, що таке ставити автобус чи грати з палаючими до нестями очами. Нинішня Барса, хлопці Фліка просто живуть в футболі і жити поза футболом вони не вміють. Футбол - це вони. А Ямаль, якому лише 17, вже майже бог: бог футболу. Та дай вже земний бог, щоб він не пішов шляхом Беста чи Гаскойна.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости