Написати цей текст мене змусив той шквал емоцій, який вихлюпнувся останнім часом на сторінки цього сайту. Звичайно, після двох підряд програшів Рубіну в кваліфікаціі до ЛЧ ці емоції зрозуміти можна. Тим більш, що безвольними ці програші назвати аж ніяк не можна: видно що боролися, старалися, але Олег Гусєв абсолютно вірно признав, що на тепер це наш максимум. Ось від осмислення цього факту і пішла хвиля емоцій. Болільника зрозуміти можна: якщо ти протягом тривалого часу відчував себе причетним до Великого клубу зі славною історією перемог, то зрозумівши де ти опинився тепер, вкрай емоційної реакції слід очікувати.
Останнім часом градус емоцій явно зміщується в бік: " Ігор Суркіс винен у розвалі Великого клубу, Ігор Суркіс повинен піти!". Першу частину сентенції я заперечувати не буду - можливо і винен. Але от щодо "... повинен піти!" - хочу заперечити. Я не буду зараз приводити аргументи, які вже оскомину набили: він витрачає свої гроші і має право...; запропонуйте альтернативний варіант... і тому подібне. Ні! Я особисто вважаю, що Ігорю Суркісу можна закидати багато чого, але не можна заперечити одного - його щирої, як на мій погляд, любові до клубу Динамо Київ. І ось саме тому я вважаю, що Ігорю Суркісу ні продавати клуб, ні іти з нього зовсім не обов"язково.
Достатьньо, знову ж таки як на мене, трохи дистанціюватися від клубу і його справ. Взяти на себе функцію визначати генеральну стратегію розвитку клубу. До чого ми прагнемо, якими для цього користуємося засобами, як повине виглядати клуб через 3, 5, 10 років і що для цього потрібно робити. А всі питання з операційного управління структурою клубу довірити управлінцю, який уміє це робити і буде діяти в рамках генеральної стратегії, заданої президентом клубу.
Тобто президенту абсолютно не потрібно розмінюватися на дрібниці, заглиблюватися в питання функціонування турнікетів, туалетів, чистоти стадіону, роботи служби маркетингу, контролю за роботою селекційної служби - на все це є управляючий директор, який повинен ставити всі ці завдання перед відповідними службами клубу і жорстко відслідковувати їх виконання. А президент повинен контролювати питання стратегії, роботу управляючого директора і підключатися в разі виникнення особливо гострих питань. Все! Класичне делегування повноважень. Але наскільки швидко це може привзвести до якісних змін справ у клубі на краще! Повірте, я знаю про що кажу.
Звичайно, вирішувати все одно тільки пану Суркісу. Але я був би дуже радий, якби він таки прислухався до сказаного. Для нашого улюбленого Динамо це могло б стати початком руху до нових великих перемог. В будь якому разі дуже хочеться, щоб так і було.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости