В перших двох частинах нотаток ( тут і тут ) я намагався після матчів молодіжки писати характеристики гравців стосовно того, наскільки вони можуть виступати за основну збірну зараз чи у якійсь перспективі.
Зараз для нашої збірної U-21 чемпіонат вже завершився, тому можна зробити висновки, причому вже на основі всього турніру.
Наша збірна зіграла три матчі і склад в них був такий.
Нещерет — Роман (В’юнник, 54), Козік, Батагов, Вівчаренко — Очеретько, Бражко, Рубчинський (Салюк, 64) — Брагару (Квасниця, 80), Ванат, Волошин.
Нещерет — Козік (Салюк, 69), Батагов, Михавко, Вівчаренко — Ярмолюк, Бражко, Очеретько (Рубчинський, 63) — Брагару (Волошин, 62), Ванат (В'юнник, 69), Велетень (Смоляков, 90+2).
Нещерет — Крупський (Козік, 74), Батагов, Михавко, Вівчаренко — Рубчинський (Царенко, 65), Ярмолюк, Очеретько (Яцик, 74) — Брагару, Ванат (В’юнник, 65), Волошин (Квасниця, 81).
Отже, маємо наступне.
Нещерет. Зараз у нашій першій збірній у воротарській ланці вимальовується така ситуація: двоє воротарів розташуваються далеко попереду інших, а за ними - група із приблизно 5 осіб приблизно одного рівня. Нещерет також входить в цю групу.
Роман. Зіграв у одному матчі, майже на рівні провалу. Мабуть, на цьому і все.
Козік. Грав на декількох позиціях, але нічимсь особливим не відзначився.
Крупський. Вийшов лише в одному матчі (до цього був травмований). Не зміг продемонструвати той рівень, за який вважається дуже перспективним. Але перспектива гри у збірній від цього нікуди не щезла.
Батагов. В першому матчі закрив данського нащадка Дьокереша, в другому якісно грав на своєму місці, крім того, непогано розпочинав атаки першим пасом. Але в матчі з нідерландцями вийшов правим центральним захисником і став одним із творців поразки - спочатку два раза намагався привезти гол на свої ворота, а з третього разу кількість переросла в якість:(. У першу збірну викликатися може хоч зараз (особливо з її проблемами центральних захисників), але можлива ейфорія від виступів Батагова трохи випарувалася.
Михавко. В цілому, зіграв на своему досить непоганому рівні. Має гарну перспективу стати гравцем основної збірної, якщо й надалі працюватиме над собою.
Салюк. Виходив на заміну і зіграв на своєму рівні, який далеко від рівня першої збірної.
Вівчаренко. В цілому, в майбутньому (може навіть недалекому) зможе викликатись до лав першої команди та приймати участь у матчах. Але треба ще піднімати свій рівень.
Очеретько. Перший матч провів дуже яскраво і зібрав дуже гарні відгуки. Але потім грав слабше і у третьому матчі став тим самим гравцем Карпат, як і завжди. Мабуть, перший матч був просто стрибком вище голови. Так що...перспектива грати у збірній, звичайно, є, але навряд чи зараз.
Бражко. В першій збірній вже грав - більше того, став одним із творців перемоги у матчах кваліфая на минулорічний ЧЄ. Щоправда, цього року трохи форму втратив, тому для виклику треба її піднімати до минулорічного рівня. Був одним із лідерів збірної у другому матчі - намагався не тільки все підчищати у опорній зоні, але й більш працювати спереду (хоча на мою думку це пов'язано з іншим завданням на гру - все-таки рівень фінів нижчий ніж данців). Трохи зіпсував враження другою жовтою картку, але на мою думку там навіть порушення правил не було - фін красиво в'їхав у статичного Бражка. Гадаю, що з відновленням рівня Бражко однозначно знову буде гравцем першої команди.
Ярмолюк. Вже викликався до національної збірної і грав у офіційній грі. Однозначно буде викликатися й надалі.
Рубчинський. Розчарував своєю грою. Виходило геть не все, навряд чи може бути чимсь корисним збірній. Хіба що з відновленням рівня, що був принаймні минулого року.
Брагару. Двояке враження. З одного боку, багато дій були на кшталт забігу вершника без голови. З іншого - за результатами всіх виступів був чи не єдиним, хто реально виділявся у збірній. Навіть у останньому матчі залишався чи не єдиним, хто намагався до кінця атакувати нідерландців. Грав на різних позиціях і став головним бомбардиром, забивши 2 голи. Може й буде викликатись у збірну - все-таки для ротації активно грати з Мальтами чи Андоррами теж комусь треба...
Волошин. Все майже за Шекспіром - Much Ado About Nothing. Був дуже перезаряджений. Міг забити голи та прийняти участь у гольових атаках, але ця накрученність зіграла негативно. В майбутньому може стати гравцем збірної, але спочатку треба перемогти себе.
Велетень. Зіграв у одному матчі - в цілому непогано (навіть став автором гольової передачі), але місця для росту ще багато. Перспектива однозначно є, але треба ще працювати над тим, щоб перейти від теорії до практики.
Ванат. Ну, тут без варіантів, звичайно. Повноцінний гравець збірної.
В'юнник. Ще одна версія вершника без голови. Навряд чи може бути корисним для першої команди.
Інші гравці зіграли достатньо мало, щоб робити висновки.
Ось така робота над нотатками вийшла. Побачимо у майбутньому, як воно вийде. Бо як казав бравий вояка Швейк "Ніколи так не було, щоб ніяк не було. Завжди так було, щоб якось та було."
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости