Імітатори

Якщо, раптом, ви подумали що я тільки про футболістів (точніше, спортсменів) Динамо – ви помилились.

Проблема більш гостра та комплексна.

Почну з найголовнішого – уболівальників.

Пройшовся по коментарям – і хочеться схопитись за голову… «Такого безвольного Динамо…», «самий слабкий штаб…», «найслабші в історії футболісти…», «соромно, ганьба…» і тд.

Хочеться спитати, малошановні, а ви учора де були? Вилуплялися з яйця? Тобто 0-5 від Челсі вам заходило нормально, 1 очко в 10 іграх ЛЧ 20-21 (давайте без Ференцвароша) радувало несказанно, безвольності у виступах в Лігах Європи-Конференцій періода 22-24 не помічали? (про більш як двадцятилітній процес деградації загалом я вже не говорю, тут хоч би з окремими прикладами розібратись…)

І при цьому «кроти, кроти, кроти». «Кроти, кроти, кроти» кругом… І мінусасти ще! Як же без них…

Люди, які позавчора тільки дізналися про існування клубу, а вчора вперше оформили підписку на УПЛ-ТБ і зареєструвались на сайті))), вже сьогодні пафосно розказують як вони «з Динамо до канца» і учать людей, які люблять цю команду уже 30-40-50 років як правильно вболівати…

Ні, панове, це - не підтримка команди. Це - імітація.

Інша проблема – керівництво клубу яке незрозуміло чого хоче і незрозуміло, чи хоче чогось взагалі.

Тут імітувати найпростіше.

Немає грошей – «робимо ставку на талановиту молодь» і у випадку хоч якогось успіху багатозначно киваємо головою, неголосно підкреслюючи: «дванадцять(тринадцять, сімнадцять, сто сорок п'ять) вихованців у складі». Публіка у захваті!

Дали бюджет? Ну тут вже «без досвідчених виконавців, поряд з якими наша молодь буде прогресувати серйозних результатів добитись важко». Публіка в екстазі!

При чому цей еквілібристичний трюк можна виконувати знову і знову, «справжні уболівальники» зжеруть і не таке.

Це – не керівництво клубом. Це – імітація

Про тренера і говорить немає що.

Років п'ять-шість назад, коли з'являлись перші інтерв'ю велемудрого «Сашо», заповнені коментарями у стилі «розумний, аж страшно! оце добрий тренер буде для Динамо!.. інтєліхєнт, мислітєль, новий Лобановський!.. а шо, якщо спробувати? ніби не дурень… » я пробував пояснити шановному зібранню, що всі його «сашовські мудрості» в суті своїй добре завчені та переказані власними словами «статуси» з Вконтактє та інших соцмереж і якщо «цей» таки стане тренером, то «живиє будут завідовать мьортвим».

Яким був результат цієї просвітнцицької роботи? Та очікуваним же))))

Коли тренер «на сєрйозних шчах» говорить, що його здивувала гра власної команди, це – не тренер. Це – імітація.

Ну і тепер до найневинніших. До футболістів.

Не буду говорити багато, в кінці кінців як можна об'єктивно оцінити, наприклад, пару центрбеків, коли в команді мало того, що не має тренера, та ще й коли опорна зона в команді відсутня як клас і на флангах все не слава богу? Тут будь-хто клоунами виглядатиме, не тільки Попов-Михавко. А дай їм нормального опорника і надійну підтримку з флангів, вони, дивись, і зацементують «своє».

Але є й наболіле.

Можливо хтось ще не помітив – але в Динамо на полі є людина, яка не «відкривається», як це взагалі-то прийнято у футболістів????, а «закривається». Тобто старається зайняти таку позицію, щоб у партнера і думки не виникло віддати йому м'яч.

Зверніть увагу(особливо в важливих матчах) - він дуже часто в момент атаки або підбігає близько до суперника, або займає позицію, де передача на нього просто не пройде, траєкторія перекрита.

Тобто робить все, «аби чєго нє вишло». Причому грати вміє! Це чиста психологія та недопрацювання тренерів та партнерів, що дозволяють йому такі «фокуси».

Звідси і три десятки ТТД за матч, як воно частенько буває.

А що це означає глобально, коли футболіст центра поля не набирає і півсотні ТТД? Та означає це просто-напросто те, що команда грає з мінус «-1» гравець. Перемогти когось при таких стартових умовах дійсно непросто.

Це – не футбол. Це – 100% імітація.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости