Закони Мерфі і футбольне життя клуба Динамо
Пам'ятаєте Артура Блоха з його Законами Мерфі, начебто всі слова автора наповнені гумором, але як виявилося, вони всі взяті зі спостережень життєвих процесів і схоже без Динамо тут не обійшлося. Нагадаю саму суть цих законів - Якщо яка-небудь неприємність може трапитися, вона трапляється.
Невже це не про Динамо??? Вона ж трапилась!Чомусь прозріння у вболівальників настає після чергової невдачі, до цього тиша і гладь, але ж гри у Динамо давно як не було, так і немає досі. Вчора зайвий раз побачили, що в захисті прохідний двір, півзахист грає під страхом помилитися і всі паси назад, або воротарю суперника , напад номінально таким вважається, немає нормальних форвардів і схоже навряд чи вони з'являться. Проте балакунів стало багато , навіть Шовковському подобається шукати винних десь не в команді. Все в Динамо сьогодні побудовано на вдачі і випадковостях. Але часто Фортуна повертається задом до тих, хто тільки чекає її благ, а сам нічого не робить.
Вже пару років дивлюся гру Динамо немов чужу команду, відмовитися не дивитися футбол команди з трьома зірками над емблемою, не можу, в цьому і проявляється суть вболівальника, але бачити те, що відбувається вже немає сил, тим більше мовчати і чекати. У мене досить простий смак - задовольняюся найкращим, але щось давно бачу тільки погане та дуже погане. Емоції відсутні зовсім Ось тільки відповідно до закону Мерфі багато хто не знає, що всі події, надані самим собі, мають тенденцію розвиватися від поганого до гіршого, що в клубі Динамо ми і спостерігаємо. Вчора мене здивувала поведінка Ярмоленка, який вирішив горло Бондарю трохи розім'яти. Начебто людина давно у футболі і повинна розуміти, що його мета - ворота суперника, а завдання -м'яч туди забити. Невже горло Бондаря може замінити відсутність голів, які міг би забити Ярмоленко? Але навіть головний промовчав про це після матчу, виходить все його влаштовує.
Те, що кияни на полі намагаються показати, можна назвати броунівським рухом біло-блакитного забарвлення, награних комбінацій не видно, удари швидше за все більше нагадують прагнення підлітка позбутися м'яча, б'ють куди завгодно і зазвичай по горобцях тобто вище воріт, коли його пресингом затискають, або не знає що робити...Якщо кожну комбінацію, оцінювати з точки зору наявності в ній думки і виконання, то підсумок сильно здивує, але саме тому в Європі Динамо виглядає навіть не середняком, а дворовою командою, за яку соромно нам, уболівальникам. І в УПЛ якщо суперник добре підготувався до матчу то взяти заповітні 3 очки киянам стає складно. Недарма останні 7 ігор принесли втрату в 13 пунктів, що тут же позначилося на місці команди в таблиці.
Але таблиця - відображення якості гри в цифровому еквіваленті і ось тут видно, що проблем в команді стільки, що можна говорити про них годинами, хоча що толку від цього, схоже в клубі давно кинули займатися аналізом результатів і висновки, озвучені головним тренером, тепер викликають якщо не роздратування, то неприховану злість. Все ж Кліпштейн не дарма зрозумів одну річ і озвучив її - Якщо за помилку відповідає більше однієї людини, винних не знайти. Немов він на підставі аналізу дій і результатів Динамо останні років 10 вивчав і зробив такий висновок.
Тому одні вболівальники вважають, що причина такого стану Динамо у футболістах, рівень їхньої майстерності низький, інші - в тренерах, хоча їх стало багато, але толку від цього немає, всі разом - в президенті клубу, але нічого не змінюється - закон Кліпштейна працює. Ось і ми стали свідками падіння Динамо так низько, що більшість вже це бачить і не мовчить, але в клубі не чують болю вболівальника, або там працюють абсолютно глухі, або все влаштовує їх. Яка справа до думки вболівальника, нехай і справедливого, ми живемо в різних вимірах, нам потрібні результати, видовище, а в клубі - гроші. Ось де розбіжність.
Згідно з другим законом Чізхолма: Коли справи йдуть гірше нікуди, в самому найближчому часі вони підуть ще гірше. Хіба не схоже на те, що ми вже років 20 споглядаємо і сьогодні від команди можна очікувати все, що завгодно. Поки там тільки говорять, суцільна логорея выд гравців та тренерів, але реальних висновків і дій не видно. Хто міг подумати, що після Лобановського Динамо почне швидко втрачати свої позиції в світі футболу і сьогодні вже назва команди не викликає тремтіння в колінах суперників, тепер відібрати очки у киян можливо будь-якому колективу. Це підсумок діяльності випадкових людей у футболі. Недарма кажуть, що глибину калюжі можна дізнатися тільки потрапивши в неї. Ось ми і бачимо, що у випадку з Динамо ця калюжа досить глибока і шансів вибратися з неї поки мало, залишається тільки борсатися в ній, імітуючи бажання плавати
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

Загрузка комментариев