Дайош революцію

Пряму трансляцію останньої (точніше крайньої – бо чи остання?) ганьби Динамо я дивися лише протягом першого тайму на робочому місці. А другий тайм аж після 10 години вечора, коли МЕГОГО виклало запис гри. Можливо так і краще, бо вражений грою Динамо я на вечірній нараді у директора завівся і, звичайно, це нічим хорошим не закінчилось ні для мене, ні для директора з яким ми друзі за межею заводу.

Ось що таке Динамо і як воно впливає на працездатність… Діалектика…

Убогість думки, вайлувата неповороткість руху, зневага до своєї професії – це нині моє Динамо. Так моє, бо щоб не говорив про нього, що б не писав про нього, як би я його не лаяв воно було і залишається моїм. Моїм Динамо, яке спотворив власник. На жаль.

Дивлячись вночі на потуги киян хоч щось зробити, подумав, що Динамо вживу доказало, що від переміщення ліжок в борделі нічого не змінюється. Нічого… Що Шовковський, що Костюк , не дай бог ще і Мороз, чи можливо сам Суркіс, якщо вирішить між поїздками в Монако самостійно потренувати Динамо, нічого не змінять в клубі без зміни напряму менеджменту: без відмови некомпетентного президента від прямого керування клубом і передачі менеджменту в руки спеціалістів. Все інше лише затягування часу самогубства.

Навіть новий тренер не зможе врятувати Динамо, якщо його НЕ перестане рятувати президент.

Це перше.

Друге. Керівництво клубу повинно нарешті навчитись говорити слово «ні» чи сполучення слів такі як: «ви, Ігоре Михайловичу, не праві». Бо коли менеджмент клубу в загально вірнопідданому пориві улесливо заявляє, що «Ваше керівництво – це поєднання мудрості, далекоглядності та рішучості. Ви здатні приймати складні й відповідальні рішення, передбачати перспективи та вибудовувати розвиток на роки вперед», то Динамо невдовзі наздожене ФК «Полтаву».

Саме так: менеджмент клубу повинен бути не тільки вмілим, не тільки добре підготовленим, а і рішучим.

Це два постулати менеджменту, які знають всі. В тому числі і президент, але, на жаль, Суркіс не бажає і не вміє передавати свої права і зобов’язання виконавцям. Т

Я завжди вірив, що еволюція більш прийнятий шлях до успіху ніж революція, але дивлячись на Динамо розумію, що нині еволюції не досить. Революція і тільки революція. Бо верхи (пан Суркіс і К) не можуть, не вміють і не бажають щось змінювати, а низи, тобто ми, не хочемо бачити небажання верхів еволюцінуватися. Дайош революцію!

А по грі? Що по грі. Динамо Костюка вчора було ще гіршим за Динамо Шовковського. До речі, я думаю, що Динамо Шовковського вчора б виграло.

Костюк вчора виправдовувався, що у гравців Динамо неналежна фізична підготовка. Згоден на всі 100 і більше відсотків. Та чи краща вона у гравців Полтави? Ні, однозначно.

Далі, Костюк заявив, що йому два дні на підготовку було мало. Що ж, як виявилось ламати - не будувати. Невже новий, тимчасовий надіюсь, коуч не розуміє, що ігри, що залишились потрібно грати ще по нотам і мелодією Шовковського?

Далі, а Михавко як втрачав у Шовковського позицію, так і продовжує це робити з насолодою і у Костюка. Я не можу не відмітити його майдрівнивий забіг підтюпцем в свій карний майданчик, коли він програв дуель за м’яч, після чого страшна Полтава повела в рахунку.

Зазвичай в першій грі з новим тренером гравці грають на межі своїх можливостей, а то й за межею, щоб доказати новому коучу свою необхідність команді. Вчора якоїсь захмарної віддачі від гравців не було видно. Чому? Не знаю, можу лише здогадуватись, що гравці не вірять Костюку і думали, що Полтаву обіграють одною лівою.

Вчора ж, навіть, траурна пов'язка по легендарному Мунтяну (царство йому небесне) не зумовила їх грати рішуче.

Біда, одним словом, та й годі. Не знаю хто сказав, що розумна людина може виправити свої помилки, а дур… (не дуже розумна) навіть їх не помічає.

Досить...

З повагою,
Скіф.