Не знаю, як кому, а мені ця Фіорентина вже набридла як старий пеньок, на який завжди натикаєшся, коли пораєшся у своєму садку. Наче все тут сходжено-переходжено, все знайомо, аж раптом, бац, знов перечепився, тьху. Викорчувати давно пора.
Тричі Динамо перетиналося з Фіорентиною в єврокубках і тричі це був непрохідний барєр.
З Серебреніковим і Мунтяном в 1969-му, з Михайличенком і Протасовим у 1989-му, з Ярмоленком і Відою в 2015-му - і все невдалі спроби, причому за одним нудним сценарієм: нічия + поразка.То може настав уже час струснути з тих лілій пилок незайманості?
Зрозуміло, італійський клуб і це завжди складний іспит для киян. Зрозуміло, Динамо зараз ледве виповзає з кризової ями, на ходу змінюючи і тренерський штаб, і кадровий склад. Зрозуміло, що нинішнє останнє місце Фіори в Серії А аж ніяк не може заспокоювати і щось гарантувати.
Але, на мою думку, все це повинно відійти на другий план у даному конкретному матчі.
Омолоджена, нехай і вимушено, динамівська команда має зіграти в активний, агресивний футбол, навязуючи боротьбу на всіх позиціях. Так, наші можуть поступатися італійцям у техніці, швидкості прийняття рішень, але тільки не в бажанні, не в мотивації, конкурентності. Не варто програвати їм ще до матчу.
Згоден, звучить це може й дещо ідеалістично.
Але коли вірити в свої ідеали, в самих себе, якщо не в молоді роки?
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
