коваль

Бывший вратарь киевского «Динамо» и сборной Украины Максим Коваль, который сейчас находится без клуба и поддерживает форму в тираспольском «Шерифе», в ближайшее время может вернуться в Украину.

Как сообщает телеграм-канал «ТаТоТаке», 33-летний голкипер достиг предварительного согласия о сотрудничестве с руководством одесского «Черноморца», который, напомним, сейчас выступает в Первой лиге.

По информации источника, ожидается, что стороны подпишут контракт сроком год.

Напомним, последним клубом Коваля был казахстанский «Елимай», который он покинул в декабре прошлого года.

Журналіст Сергій Тищенко вважає, що київському «Динамо» потрібен колишній воротар цього клубу Максим Коваль, який наразі без команди та підтримує форму у тираспольскому «Шерифі».

«Твердо переконаний, що „Динамо“ потрібно повертати Максима Коваля.

В стилі глухого другого номера. Як у Італії, коли в запасі сидить відвертий футбольний дідусь, роль якого зіграти 1−2 матчі за сезон (в національному Кубку).

Молодь — Ігнатенко, Моргун — мають набиратися досвіду шляхом оренди, бо не граючи, вони ніколи не будуть рости. Я розумію, що оренду знайти важко, але можна шукати не тільки в Україні», — написав Тищенко у своєму телеграм-каналі.

Український воротар Максим Коваль продовжує тренуватися у складі «Шерифа».

«Коваль після відходу з „Елімаю“ підтримує форму у „Шерифі“, де грав у сезоні-2022/23. Але залишатися в Молдові начебто не планує, тобто, перебуває в режимі очікування нових пропозицій — в тому числі і з УПЛ. Є таке враження, що Ковалю набридло мандрувати — 11 клубів за кар’єру і переважно далеко від дітей», — цитує журналіста Співаковського телеграм-канал «ТаТоТаке».

Нагадаємо, що у 2010−2019 роках Коваль виступав за київське «Динамо». Також провів два матчі за збірну України.

Бывший вратарь сборной Украины и киевского «Динамо» Максим Коваль в данный момент находится в расположении тираспольского «Шерифа» и тренируется в составе этой команды, сообщает Moldfootball.

Напомним, последним клубом 33-летнего голкипера был казахстанский «Елимай», который он покинул в декабре прошлого года.

Коваль уже выступал за «Шериф», с 2022 по 2023 год, после чего выступал в Греции за «Каламату», откуда в 2024 году и перешел в «Елимай».

Колишній воротар київського «Динамо» та збірної України Максим Коваль прокоментував завершення співпраці з казахстанським «Єлимаєм» та плани на майбутнє.

Читать полностью →

Український воротар Максим Коваль залишає Казахстан, повідомляє тамтешній Телеграм-канал AmanVIBE.

33-річний голкіпер уже домовився про перехід до молдовського «Шерифа», звідки в 2024 році перейшов до «Єлимая». У поточному сезоні казахстанської прем’єр-ліги за команду з Абая Коваль провів 25 матчів.

Нагадаємо, що у 2010-2019 роках Коваль виступав за київське «Динамо». Також провів два матчі за збірну України.

Казахстанский «Елимай» хотел бы сохранить в своём составе бывшего вратаря киевского «Динамо» Максима Коваля, но при выполнении одного условия, сообщает Olimpbet Arena.

Клуб готов предложить 32-летнему голкиперу новый контракт (текущее соглашение с Ковалем рассчитан до конца 2025 года) если тот согласится на понижение зарплаты. Такая позиция «Елимая» связана с проблемами казахстанских футбольных клубов с выплатой денег иностранцам после поправок в законодательстве.

Напомним, что за «Елимай» Коваль выступает с лета прошлого года.

Асоціація футболу Тернопільщини на своїй сторінці в мережі Facebook повідомляє, що на війні проти росії загинув президент «Поділля» Михайло Коваль.

«Співчуття!

Велике горе прийшло у футбольну родину Тернопільщини — на війні загинув президент ФК “Поділля” (Васильківці) Михайло Олегович Коваль (18.11.1990 року народження). Велика втрата та біль для родини Ковалів, команди „Поділля“, Васильковецької громади і всієї Тернопільщини.

Асоціація футболу Тернопільщини висловлює глибокі співчуття рідним, друзям, близьким та всім хто знав Михайла. Вічна пам’ять! Спочивай з Богом! Герої не вмирають!», — говориться у повідомленні.

Колишній захисник збірної України Олександр Коваль, який був у заявці «синьо-жовтих» на московський матч Росія — Україна, розповів про зневагу від російських уболівальників, віру в позитивний результат і відчай Філімонова.

— Спогади та враження від матчу проти Росії в Москві 1999 року залишилися позитивні. Гра загалом була рівна, наприкінці Шевченко зрівняв, тому тільки позитивні. Від російських уболівальників тоді ворожості не було, але відчувалася зневага, ніби збірна України — другий сорт.

Коли Росія в тому матчі вийшла вперед, хотілося відігратися, довести, що ми не гірші за них. Я вірив, що ми можемо це зробити, це ж футбол, треба грати до останньої хвилини. Коли Шевченко забив, я побіг до нього разом з усією командою і головним тренером Йожефом Сабо. Усі раділи, обіймалися, відчували тільки хороші емоції. Після цього голу Філімонов був пригнічений, думаю, він був дуже засмучений, що припустився такої помилки наприкінці матчу.

Після поєдинку в нашу роздягальню зайшов Путін, але я не пам’ятаю дослівно, що він говорив. Кажуть, що подякував за гру і привітав із потрібним нам результатом, але по його обличчю було видно, що він був не щирим.

А коли ми їхали зі стадіону, то російські вболівальники почали кидати каміння і пляшки в наш автобус. Нам було неприємно, після цього залишилися негативні емоції. У той момент страху не було, нас супроводжувала міліція, але їхня одна машина нічого б не зробила з навалою вболівальників. Якби вони продовжили атакувати автобус, то було б важко відбитися від фанатів… Дорогою додому ми святкували, вітали один одного, тому що ця гра була важливою, всі були задоволені.

Ми тоді ще отримали преміальні, зараз не пам’ятаю які, але точно більше тисячі доларів. А подарований мені годинник залишився в Донецьку, — сказав Коваль.

Колишній спортивний директор «Вереса» Сергій Коваль розповів про період своєї роботи у рівненському клубі.

«У „Вересі“ був хороший колектив, де більшість допомагали один одному, особливо на самому початку — Перша ліга, вихід в УПЛ. Далі у клубі з’являлось більше людей, деякі з них були, скажімо, зайвими, але президент ухвалював такі рішення, на що мав повне право.

Хто мені заважав? Найбільш напружені відносини у мене склалися з Юрієм Габовдою. У Юрія товариш — один із колишніх спонсорів Вереса, попросив Надєїна взяти його на роботу. Він прийшов у „Верес“ взагалі як агент, а не спортивний директор, привів з собою гравця — захисника Жуліо Сезара, який вже залишив клуб. Потім Габовді дали посаду — спортивний директор академії, але він чомусь постійно ходив на всі тренування першої команди, навіть просив тренерський штаб дозволити тренуватися з основою.

На якомусь етапі мені стало просто некомфортно з Габовдою. Спочатку він вів себе зовсім інакше, а в якийсь момент його стало надто багато у публічному просторі. Я включаю новини про Верес, а там усюди Габовда. Це якось дивно. Погодьтеся, що Лисицького з Колоса чи Баєнка з Кривбаса не так багато.

Я думаю, що Габовда просто використовує Верес для самопіару, щоб набити собі ціну. Він — нарцис, в усіх значеннях цього слова. Людина, яка любить себе найбільше, захоплюється собою. Не подумайте, що я заздрю, просто в мене інший тип характеру. Треба просто робити свою роботу і справи все скажуть за тебе, а не навпаки.

Як такого, конфлікту у мене з Габовдою не було, доки я був радником президента. Вже потім, через Габовду в тому числі у мене не склалися відносини з Сергієм Лавриненком, хоча саме я був ініціатором його запрошення. У нас було декілька варіантів, і я переконав президента, аби він призначив саме Лавриненка», — сказав Коваль.